Наприкінці квітня особлива увага України та світу приділяється Чорнобилю. 26 квітня минає вже 40 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ сторіччя. В умовах триваючої вже п’ятий рік повномасштабної війни РФ проти України Чорнобильська зона знову опинилась в центрі уваги з огляду на ризики для ядерної безпеки в Україні та серйозних загроз для безпеки Європи. Про Чорнобиль під час війни, ядерні ризики та нові виклики для атомної енергетики України — далі у розмові зексперткою з ядерної безпеки та атомної енергетики Ольгою Кошарною.
КОРОТКО:
- Чорнобиль знову під загрозою через війну — окупація ЧАЕС у 2022 році та атаки дронів і ракет створили новий рівень ядерних ризиків для України і Європи.
- Головна небезпека — радіоактивний пил — під «Укриттям» залишається близько 4,5 тонн небезпечних матеріалів, які у разі руйнування можуть поширитися за межі зони.
- Росія використовує атомні об’єкти як інструмент шантажу — від Чорнобиля до Запорізької АЕС, де створено військову базу і існує ризик ядерної аварії.
- Міжнародні механізми безсилі — МАГАТЕ фіксує порушення, але не має реальних інструментів впливу, тоді як Росія уникає жорстких санкцій у ядерній сфері.
Пані Ольга, 40 років минає з дня аварії на ЧАЕС. На початку повномасштабної війни станція була окупована російськими загарбниками. В якому стані зараз атомна електростанція?
Зараз енергоблоки в стадії зняття з експлуатації, роботи вже почалися. Тобто, ядерного палива на ЧАЕС немає, все перевезено ще до вторгнення до сховища. Це сухе сховище відпрацьованого ядерного палива, яке в 2016 році було збудовано за технологією Holtek International. Частина відпрацьованого палива знаходиться в басейні старого сховища, мокрого типу. В підпорядкуванні Чорнобильській станції знаходиться Новий безпечний конфайнмент. Це те, що споруджено зараз над старим об’єктом «Укриття», який неправильно саркофагом називають журналісти. Є об’єкт «Укриття», який був збудований у 1986 році, зданий в експлуатацію, але будувався без дотримання будівельних норм. Через дуже високі радіаційні поля, дистанційно насувалися балки і таке інше. Тому планувалося, що термін експлуатації об’єкта «Укриття» буде 30 років. Проте вже 40 років минуло… І зрозуміло, що ще навіть 20-ть коли було, то вже були такі нестабільні будівельні конструкції. Їх зміцнювали, була корозія даху. Оскільки я була у свій час начальником безпеки відділу Об’єкт «Укриття» в Державній адміністрації ядерного регулювання, яка входила до складу тоді Міністерства екології за ядерною безпекою. Міністром тоді був Юрій Костенко. То почався цей проєкт Shelter Implementation Plan. Кінцева мета – це побудова Нового безпечного конфайнменту. Тобто все це з 1998-го року тривало. Довго, стільки років…
Тобто зараз це «Укриття», яке є, наскільки воно безпечне? Ви кажете, що на 30 років було розраховано, а вже 40 років минуло?
Старе бетонне, над яким арка Нового безпечного конфайнменту. Ситуація така. Новий безпечний конфайнмент. Мета побудови його була щоб розібрати оцей об’єкт «Укриття», вийняти всі ці високо радіоактивні відходи, які там, паливомісткі маси, коли там ядерне паливо розплавилося і з’єднувалося з арматурою, бетонами і таке інше… Оця небезпечна маса, вона під старим об’єктом «Укриття». Планувалося, що будуть розбирати і відповідно до норм – захоронювати оці високоактивні маси. Тому там вентиляція, клімат-контроль, герметичність. Тому що у старому об’єкті «Укриття» на даху, а я була на даху в 1998-му році, то там були через цю корозію зруйновані стики на даху. І зрозуміло, що опади туди потрапляли і щорічно викачували воду, якісь колосальні кубометри. І вже не вода була, опади туди потрапляли, а викачували вже рідкі радіоактивні відходи. Плюс через те, що оці маси розплавлені, то вони з часом під дією цих опадів і таке інше, перетворилися в пил. І цей пил дуже небезпечний. Він містить альфа-радіонукліди, які при попаданні в легені до онкології можуть довести. Тому періодично здійснювалися такі регламентні роботи, і спеціальним розчином це поливалося. Але пилу зараз там 4,5 тонни, який містить Уран, Плутоній і всю таблицю Менделєєва з періодом розпаду оцих трансуранів 2,5-3 тисячі років. Оце небезпечно дуже. І коли оцей копійчаний дрон влучив 14 лютого (2025 року – ред.) в дах, а об’єкт «Укриття» проєктувався на землетрус у шість балів за Ріхтером. На вибухові речовини він не проєктувався. І коли дрон влучив, то виникла оце така діра наскрізь. А дах, як сендвіч: металевий лист, потім полімерна мембрана, потім утеплювач, а потім ще один полімерний лист. І через цей дах циркулювало теплоповітря для того, щоб конденсат не утворювався через різницю температур на вулиці і всередині. Що було, до речі, в старому об’єкті «Укриття». І от зараз, коли почалася пожежа, виявилося, що тління пішло по мембрані. І тому 200 отворів вони ще зробили, щоб затушити. Залили все це водою. І у мене, як у інженера, було питання, чи витримає конструкція ці кількості води? Оце найбільша діра – 15 квадратних метрів. І ще 200 таких дір поменше. Тобто, що зробила Чорнобильська станція? Вони закрили металевим листом. Це тимчасове рішення. Це було в жовтні-листопаді 2025 року. Але для того, щоб розібрати ці нестабільні конструкції, щоб вони не рухнули, треба відновити функції. І це оцінили у 500 мільйонів євро. Там проєктанти будуть консорціум NOVARKA і ще там якісь… Тобто, 40 і більше держав гроші дали на цей проєкт. Разом із Shelter Implementation Plan і будівництвом, то більше 2-х мільярдів євро було. 25 держав брали участь, постачали, проєктували обладнання, матеріали. Туреччина, до речі, металеві пластини для даху робила. Багато. І оцей копійчаний дрон, оці зусилля, унікальний об’єкт, вартістю 1 мільярд 600 мільйонів, був пошкоджений. Стільки років всі там докладали зусилля…
Зараз, які є небезпеки?
Функцій немає. Що стосується радіаційного фону, то викидів не було. Але ракети і БПЛА кожну ніч літають над зоною. Якщо якась ракета впаде і вибухне поряд, то вплив буде, як землетрус з більшими балами, ніж проєктувався об’єкт «Укриття». І оце загрожує обрушенню, руйнуванню старого об’єкта «Укриття».
До чого ще це може призвести?
Тоді, по-перше, я сподіваюся, що це витримає новий безпечний конфайнмент, але персонал має працювати у дуже високих радіаційних полях. Тобто його не залишиш так, його треба розібрати. А якщо там був план того, як його розібрати, як його захоронювати, то коли це все рухне, то я не уявляю, як персонал буде це робити…
Росія фактично використовує ядерні об’єкти як елемент тиску?..
Безумовно. І вони спеціально влучили. Спеціально. Тому що Росія, вона ж не може щось створити, вона тільки руйнує все.
Тобто, я так розумію, що можуть бути реалістичними сценарії провокації, диверсій на території ЧАЕС?
Можуть. І може бути влучання ракети. Якщо б, наприклад, цей дрон влучив в інший кінець цієї арки, там, над об’єктом «Укриття», то наслідки були б гірші. А зараз він там, де кран, в іншій стороні. Тому так, від Росії можна чекати всього, що завгодно.
Запорізька атомна електростанція ж окупована?..
Там військова база. Відокремлений підрозділ «Енергоатома» зараз базується на Хмельницькій АЕС. А люди, які там залишилися, українські громадяни, які підписали контракти і вимушені були паспорти російські отримати… Ну, от така ситуація. Там немає контролю і нічого немає. Більше того, це військова база, де оці п’яні російські військові пуляють з автомата з вікон на майданчику, пересуваються там. Там, де реакторний блочний щит кер Це недавно. Вони запускають ще дрони з майданчика на Нікополь, Марганець. Вони обстрілюють з ракетно-зенітної зброї протилежний берег, встановлюють її поряд з майданчиком. Наші ж не обстрілюють, зрозуміло, бо вони розуміють…
Росіяни ж спеціально з тих місць обстрілюють, щоб Україна не дали відповідь, бо розуміють, що якщо, наприклад, зброя влучить в таку атомну електростанцію, то це буде ж катастрофа, так?
МАГАТЕ вже рік здійснює ротацію через тимчасово окуповану територію. І наші (Україна – ред.) мовчки це «проковтнули». А це порушення суверенітету. По-друге, два останні повідомлення МАГАТЕ взагалі неінформативні. Що робиться на ЗАЕС – не відомо. Тільки йдеться про те, що втрата зовнішнього енергопостачання, бо двічі за минулий тиждень було таке, що резервна лінія не працювала. Основна лінія у 750 кВт, яка з українською енергосистемою пов’язана, вона була пошкоджена росіянами. Тобто, вони планують її приєднати до російської енергосистеми, як це було вже у вересні 2025-го року, коли місяць ЗАЕС працювала на дизель-генераторах, вони проводили роботи, але наші хлопці повлучали в їх трансформатори в новій лінії, яку Росія побудувала, і змусили їх відновити лінію 750 кВт до української енергосистеми. Це принципова річ, тому що, якщо вони приєднують, вони будуть грати… І не можна дозволити, щоб росіяни вивели хоча б один енергоблок ЗАЕС на мінімально контрольовану потужність. Зараз там ланцюгової реакції немає, і радіонукліди небезпечні вже розклалися. Але мінімально контрольована потужність – це запуск ланцюгової реакції. Тоді напрацьовуються ці небезпечні радіонукліди. При цьому електроенергія не виробляється. Це вже небезпечний стан. І вони будуть цим шантажувати. Тому що, якщо втрачається зовнішнє енергопостачання, відмовляють дизель-генератори, то це найгірший сценарій. Почнеться процес як на Фукусімі. Без охолодження реактору почнеться розплавлення активної зони. Зараз в холодному зупині, якщо, наприклад, уявити, що нічого не працює, вода не циркулює, ну то треба 24 дні. А якщо на мінімально контрольованій потужності, втрата отакого охолодження, ну це 8 годин і починається розплавлення активної зони.
Це ми говорили про ЗАЕС зараз. А якщо говорити про ЧАЕС і міжнародний контроль, як МАГАТЕ працює, чи є якісь реальні інструменти впливу?
Абсолютно у МАГАТЕ немає. Вони ж як спостерігачі, розумієте? Спостерігачі.. Фіксують, пишуть і все. Тобто, Росія – член Ради керуючих МАГАТЕ. Жодних обмежень прав і привілеї Росії за тероризм. Є Міжнародна конвенція протидії актам ядерного тероризму, ініціатором якої була Росія, до речі. Там є стаття 2. Все, що вона зробила в Україні, це підпадає під статтю 2 – злочини, ядерний тероризм. Але невідомо, під чиєю юрисдикцією. В Гаазі є Міжнародний кримінальний суд, а є ще суд ООН. І я сподіваюся, що ця конвенція про ядерний тероризм, буде в юрисдикції спеціального трибуналу, який створюється зараз. Так що на Чорнобилі МАГАТЕ тільки фіксує. Росія продовжує. Санкції в Європі – жодних проти «Росатому». Єдині хто – Канада, Україна, США, Великобританія. І персональні санкції, і проти окремих підприємств «Росатому». А там більше 450 підприємств, об’єднаних в «Росатом». І вони успішно імпортують чіпи для ракет під дахом «Росатому». І розвивають проєкти за кордоном. 39 реакторів різної стадії. А це – цементування пожиттєво впливу російського в тих державах, де вони будують. Тому що постачання ядерного палива. Це, наприклад, Єгипет, Бангладеш, Африка. Там вони ще намагаються. До речі, в Угорщині, «Пакш-2». Тобто, «Росатом» не постраждав взагалі. Жодного покарання. Більш того, МАГАТЕ на території Росії фінансує з бюджету семінари в Обнінську. Це такий цинізм і знущання. Фізичний захист ядерного матеріалу. В Росії, в Обнінську. Семінари регіональні фінансують. Я якось писала і досліджувала оці заходи, що на території Росії за кошти МАГАТЕ відбувається фінансування. Тобто, наші (Україна – ред.) намагалися призупинити членство, але тоді ще адміністрація Байдена була і не підтримала. Хоча, ось такий факт був. У 70-ті роки Південно-Африканська республіка, яка єдина в Африці експлуатує АЕС, тоді призупинили її членство Ради керуючих МАГАТЕ через апартеїд. Тобто, з політичних причин. А зараз немає політичної волі. Розумієте?
Але взагалі, якщо говорити про ставлення світу до ядерної безпеки після того як РФ почала повномасштабну війну в Україні, воно якось змінилося? Підтримка України існує?
Ну, наприклад, гроші збирають знову в Європейському банку реконструкції і розвитку для відновлення об’єктів «Укриття». 35 мільйонів євро виділили на додаткове обстеження і якісь проєктувальні початкові роботи. По-друге, МАГАТЕ теж якесь там обладнання завозить. І це різні держави вкладають. Це поза бюджетом МАГАТЕ. Зона була розкрадена. Там унікальні прилади були вивезені, пожежні машини. Лабораторія розграбована була.
Це коли, під час окупації?
Так, так. На початку. Там якийсь був ядерно-магнітний спектрометр. Європа подарувала за якісь мільйони. Теж вивезли все. Тому допомагають.
Що може зараз зробити Україна і міжнародна спільнота, щоб ризики мінімізувати?
Ну, по-перше, держави, які мають атомні електростанції, вони теж мають подумати. Чому Чорнобильська аварія була поштовхом для того, щоб створити декілька міжнародних конвенцій, депозитарієм яких є МАГАТЕ. І дві з них були прийняті ще в 1986 році. Тобто саме Чорнобильська аварія підштовхнула світове ядерне співтовариство про це подумати. Про раннє попередження у випадку ядерних аварій та радіаційних інцидентів. Перша Конвенція була в 1986 році прийнята. І друга – це Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або надзвичайної радіаційної ситуації. Потім була прийнята Конвенція про ядерну безпеку в 1994 році. Та інші документи. Треба переглянути ці норми. Зрозуміло, що Росія порушила все. Але в цих спеціалізованих конвенціях немає, ну жодній людині в голову не прийшло, що можливий військовий напад на такий об’єкт. Тобто треба переглядати. Міжнародна спільнота має переглядати ці всі конвенції, щоб були інструменти покарання порушників. По-друге, Конвенція про фізичний захист ядерних матеріалів і ядерних установок. Треба від фізичного захисту перейти до розуміння оборони та фізичного захисту. Є таке поняття в цій конвенції “проєктна загроза для АЕС”. Проєктна загроза – це документи, які розробляються на рівні держави на підставі інформації від розвідок. Вона розроблялася для мирних часів. Зараз інше. Зараз треба розглядати “позапроєктну загрозу”, тобто воєнний напад. І тоді інші суб’єкти будуть входити в державну систему фізичного захисту. Наприклад, Національна гвардія охороняє АЕС. А треба, щоб Сили Оборони України, наприклад. Проєктна загроза в Україні була прийнята в 2012 році за Януковича, до речі. І приймала тоді Рада національної безпеки і оборони України. І після цього при кожній АЕС були засоби ППО. І цивільним літакам заборонялось, маршрути прокладалися поза територією АЕС. Оце в мирні часи. А зараз інша ситуація.
Тобто війна створює новий тип загрози, ядерна небезпека воєнного часу. І тут треба враховувати все це?
Але я не бачу жодних рухів в цьому напрямку. Я писала вже це. І в Кабмін. Я розумію, що Конвенцію про фізичний захист важко змінювати, бо це треба дипломатичну конференцію, консенсус і все інше. Але в Україні є свої закони. Не переглянули навіть “проєктну загрозу” за цей час. Що сказати…
Пані Ольга, прошу насамкінець розкажіть про головні ризики для ЧАЕС на цей рік, на найближчі роки? Тому що повномасштабна війна продовжується вже п’ятий рік.
Головні ризики – влучання ракет в Новий безпечний конфайнмент, або в централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. Або сховище, сухе сховище… Тобто є ризики влучання ракет, дронів в ядерні установки на території зони.
І тоді це призведе, не дай Боже, до катастрофи?
Це не буде рівня ЧАЕС катастрофа. Але це буде серйозна радіоактивна аварія. Можливо, наприклад, якщо ракета влучає в Новий безпечний конфайнмент там, де старий об’єкт «Укриття», то оці чотири тисячі п’ятсот кілограм радіоактивного пилу вийде, і тоді від напрямку вітру буде залежати, куди все це полетить. Поза зоною може вилетіти. Пощастить, якщо на Росію.
Авторка – Світлана Мялик
