Ціна на паливо – рушійна сила: Трамп закликає Україну та Росію до енергетичного перемир’я

14 вересня Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія домовилися про припинення обстрілів енергоносіїв, проте країни, що воюють наразі коментують лише готовність до взаємних домовленостей за наявності гарантій, що кожна сторона буде їх дотримуватися. Дмитро Жмайло, заступник голови Українського центру безпеки та співпраці, розповів для «Чорного неба», чи зможуть домовитися Україна з Росією.

Коротко:

• Вартість дизельного пального в США практично наблизилася до рекордних показників.
• Трамп відкрито називає причиною кризи українські обстріли НПЗ у Росії.
• Президент США заявив про взаємну домовленість між Росією та Україною про енергетичне перемир’я, проте самі країни домовленість заперечують.
• В Україні заявили про готовність припинити обстріли російських НПЗ за умови, що Європа надасть гарантії дотримання Росією їхньої частини домовленостей.
• У Росії ідею називають вдалою, але звинувачують Київ у можливому недотриманні вимог.

Україна розпочала удари по паливній інфраструктурі Росії у 2023 році, проте у 2025–2026 роках атаки набули системного характеру та стали масовими.

Після ескалації конфлікту на Близькому Сході наприкінці лютого 2026 року питання російської нафти стало звучати голосніше. У результаті блокування Ормузької протоки та зупинки руху танкерів з іранською нафтою ціни на паливо у світі стрімко зросли – більше ніж на 30%. В США вартість дизельного пального на початку березня 2026 року складала приблизно 3,5 долара за галон, а вже до кінця місяця зросла до позначки в 5 доларів, у квітні ціна зросла приблизно до 5,5 долара за галон.

Для Росії ситуація склалася позитивна.

Протягом першої половини 2026 року США двічі послаблювали санкції проти російської нафти, а поточні перемовини щодо посилення санкцій відкладаються.

Проте ціни на пальне продовжують бити рекорди. Наприклад, в Україні вартість одного літра дизельного палива досягла майже 100 грн (2,24 долара за курсом валют на 17.09.2026). Натомість у США станом на 17 вересня 2026 року середня ціна дизельного пального складає понад 5,9 долара за галон (орієнтовно 70,2 грн за літр за курсом 17.09.2026). Проте це ще не рекорд для Штатів: найвища вартість уже була зафіксована у 2022 році, 29 липня – в середньому 6,5 долара за галон (приблизно 64 грн за літр за курсом 29.07.2022 р.). Для порівняння – на початку 2022 року вартість дизельного пального в США складала 3,2 долара за галон (орієнтовно 23 гривні за літр за курсом валют 2022 року).

Проте Дмитро Жмайло зауважує:

«Глобальний дефіцит нафти та дизеля на 90% спричинений не ударами Сил оборони України, а конфліктом на Близькому Сході за участю самих США та Ізраїлю проти Ірану, що призвело до блокування судноплавства та втрати ринком 11 мільйонів барелів пального на добу, тоді як українські атаки скоротили російський експорт лише на 1,4 мільйона барелів».

13 вересня під час зустрічі із журналістами президент США Дональд Трамп прямо відповів на питання журналіста, що попросив президента України Володимира Зеленського припинити обстріли російських НПЗ, адже саме українські обстріли об’єктів паливної індустрії шкодять ринку та впливають на підвищення вартості пального. А вже ввечері 14 вересня (за місцевим часом) на своїй сторінці у соцмережі Truth Social опублікував заяву:

«Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних об’єктах. Росія погодилася вчинити так само! Зростання світових цін на дизельне пальне зумовлене переважно війною між Росією та Україною, а не Іраном. Президент Д. Дж. Т.»

Дмитро Жмайло зауважує, що заява Дональда Трампа про те, що Київ та Москва нібито вже досягли домовленості щодо «енергетичного перемир’я» та припинення взаємних ударів по нафтопереробних заводах і об’єктах інфраструктури, наразі не підтверджується реальними домовленостями.

«Справжній мотив заяви Трампа полягає у спробі заспокоїти американських виборців на тлі відчутного подорожчання пального у США», – вважає експерт.

Володимир Зеленський 14 вересня заявив, що Україна готова до домовленостей, якщо під захистом будуть українська енергетика, життєво критична інфраструктура та продовольча логістика.

Військово-політичний аналітик, Дмитро Жмайло наголошує, що Україна вперше пропонує подібний формат припинення вогню, але важливими залишаються гарантії дотримання правил:

«Україна неодноразово ініціювала подібну угоду як перший крок до деескалації, вимагаючи при цьому жорсткого контролю за участю третіх країн, котрий може реалізуватись зокрема через супутникове спостереження та з використанням інших технологій – що готові забезпечити США та європейські країни», – говорить експерт.

Про неодноразові пропозиції щодо припинення конфлікту від України згадав і речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час пресконференції 17 вересня.

Георгій Тихий наголосив: «Якщо росіяни налаштовані на це серйозно, то нехай надають списки об’єктів, нехай уточнюють деталі, ми чекаємо на це».

Ще 10 вересня у Кремлі говорили, що предметних переговорів про енергетичне перемир’я не ведеться, тоді як Зеленський лише повідомляв про намір обговорити такий формат із Трампом під час можливої зустрічі у Нью-Йорку 21–23 вересня. Тому поспішна заява американського президента про наявні домовленості фактично різко змінила сценарій сприйняття розвитку конфлікту та перемовного процесу.

Після заяви Трампа в Росії відреагували несподівано, назвавши перемир’я «гарною ініціативою». Речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив: «Ми загалом безумовно це вважаємо дуже гарною ідеєю, гарною ініціативою. Ми знаходимося в контакті з американцями. Ми завжди на стороні мирних рішень».

Разом із цим речник згадав санкції, які «позбавляють світ доступу до ресурсів», та висловив сумніви щодо готовності України дотримуватися умов перемир’я:

«Для насичення світового ринку нафтопродуктами потрібне безпечне торгове мореплавство, а Київ не схильний гарантувати таку безпеку», – вважає Пєсков.

Дмитро Жмайло наголошує, що Росія систематично відхиляє подібні пропозиції:

«Кремль буде категорично проти такого перемир’я напередодні зими, оскільки вбачає в ударах по критичній інфраструктурі можливості для тиску на цивільне населення, використовуючи блекаути та гуманітарну кризу як інструмент тиску для примусу Києва до поступок».

Юлія Дердюк

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.