Танці з «Яблуком»: партію спочатку допустили до виборів у Держдуму, а потім вирішили зняти

Верховний суд Росії скасував реєстрацію федерального списку «Яблука» на виборах до Держдуми. Це була єдина партія, що зробила припинення війни центральним пунктом своєї кампанії. Ще кілька тижнів тому участь «Яблука» у виборах вважалася неймовірною, але ЦВК зареєструвала партію. Після цього зросли рейтинги й стався помітний сплеск інтересу до «Яблука». Зрештою втрутитися довелося Верховному суду.

Коротко:

• ЦВК несподівано зареєструвала федеральний список «Яблука» на виборах до Держдуми
• Це єдина партія, яка зробила припинення війни центральною темою своєї кампанії
• Розрахунок був на те, що «Яблуко» набере близько 2% і до парламенту не пройде
• Але раптово інтерес до партії зріс, і її електоральний потенціал наблизився до 18%
• Партію активно підтримала політична еміграція
• До Верховного суду було подано позов про скасування реєстрації списку «Яблука»
• «Яблуко» звинуватили в порушенні авторських прав, іноземному фінансуванні, закликах до «екстремістської» діяльності
• Захист «Яблука» відкинув усі претензії, висунуті до партії, проте суд задовольнив позов і зняв партію з виборів

Реєстрація списку «Яблука» на виборах до Державної думи стала однією з головних інтриг на старті нинішньої парламентської кампанії. Більшість політологів вважали, що партію до виборів не допустять. Однак ЦВК зареєструвала федеральний список «Яблука» — щоправда, у скороченому складі, без лідерів і відомих політиків.

Голова партії Ніколай Рибаков не зміг балотуватися через справи про поширення «екстремістської символіки». Заступник голови «Яблука» Лєв Шлосберґ, один із найвідоміших антивоєнних політиків Росії, з грудня перебуває в СІЗО у справі про «військові фейки».

За роки війни 12 членів «Яблука» стали обвинуваченими у кримінальних справах, вісім із них перебувають в ув’язненні. У результаті до загальнофедеральної частини списку партії довелося включити маловідомих кандидатів.

Передвиборча програма партії вкрай лаконічна — у ній лише 43 слова. Ключове формулювання: «За угоду про припинення вогню, дипломатію та досягнення миру!».

Антивоєнна позиція «яблучників» викликала обурення серед політичних опонентів. Лідер «Справедливої Росії» Сєрґєй Міронов закликав Мін’юст і Генпрокуратуру «уважно придивитися до „Яблука“ та його лідерів і дати правову оцінку їхнім діям». За його словами, партія «не повинна мати змоги використовувати виборчу кампанію до Держдуми для пропаганди своїх антиросійських ідей».

Голова КПРФ Ґєннадій Зюґанов заявив, що не знає «жодного випадку, коли члени „Яблука“ хоч чимось допомогли тим, хто страждає, хто воював на фронті». Керівник ЛДПР Лєонід Слуцкій порівняв пропозицію партії з Брестським миром: «Похабний Брестський мир, укладений комуністами сто років тому, зараз хоче повторити партія „Яблуко“, яка пропонує мир з укронацистським режимом».

Але головна роль в «антияблучній» кампанії належить лідеру партії «Родіна» Алєксєю Журавльову. Саме він звернувся до Верховного суду з позовом про скасування реєстрації списку «Яблука» на майбутніх виборах до Держдуми.

І якщо в Росії проти «Яблука» об’єдналися прокремлівські сили, то за кордоном на підтримку партії об’єдналася політична еміграція. Було створено Штаб громадської підтримки «Яблука» і запущено кампанію в інтернеті.

Автори цієї ініціативи не приховували, що у багатьох із них «є претензії до цієї партії, але сьогодні вони не мають значення. Сьогодні є лише один вододіл — ставлення до війни та репресій» і «лише „Яблуко“ відкрито й послідовно виступає з антивоєнних позицій».

Серед організаторів Штабу — політики Андрєй Півоваров, Владімір Кара-Мурза, Максім Рєзнік, правозахисник Олеґ Орлов, письменник Дмітрій Биков.

До підтримки приєдналася й вдова російського опозиціонера Алєксєя Навального Юлія Навальная. Вона опублікувала відеозвернення, в якому закликала всіх небайдужих росіян підтримати «Яблуко» під час голосування за партійними списками, а в одномандатних округах дотримуватися рекомендацій так званого «розумного голосування».

Керівництво «Яблука» поспішило дистанціюватися від підтримки з-за кордону. У партії категорично заявили, що вона не має іноземних джерел фінансування, не підтримує жодних відносин з організаціями, визнаними небажаними в Росії, і не вважає заяви, звернення та заходи, які проводить будь-хто за кордоном, частиною своєї виборчої кампанії.

Співрозмовники «Верстки» розповіли виданню, що рішення щодо допуску «Яблука» відкладали до останнього моменту, а аргументи «за» реєстрацію були простими: «Яблуко» набере звичні 1–2% на виборах, а «антивоєнний сигнал буде зафіксовано як маргінальний». За даними наближеного до Кремля фонду «Громадська думка», станом на 31 липня електоральний рейтинг «Яблука» становив 2% за прохідного бар’єра до Держдуми у 5%.

Однак трохи пізніше з’явилися ознаки того, що початковий розрахунок може не справдитися. За даними «Незалежної газети», наприкінці липня рейтинг «Яблука» становив 9,38%. ВЦИОМ оцінював електоральний потенціал партії, тобто кількість людей, які в принципі не виключають можливості проголосувати за неї, у 18%.

На зростання інтересу до «Яблука» вказували й дані проекту «Атлас виборів». Протягом останніх кількох тижнів основні показники партії різко зросли. Зокрема, залученість у соціальних мережах — сумарна кількість реакцій, коментарів і репостів — зросла в 4,5 раза.

Таким чином, для організаторів виборів, які явно планували провести спокійну виборчу кампанію, виник очевидний ризик того, що ситуація вийде з-під контролю.

Російське телебачення «Яблуко» практично ігнорувало. Однак із 22 серпня партія мала отримати безкоштовний ефірний час на федеральних теле- та радіоканалах у межах передвиборчої агітації. Це означало б, що її антивоєнна позиція могла вперше прозвучати на всю країну. Цього російська влада допустити не могла.

Як зазначив політик Ілля Яшин, «стало зрозуміло, що на цих виборах у Кремля є всі шанси отримати „ефект Тихановської“, яку Лукашенко допустив до виборів приблизно з тих самих мотивів, а потім фактично програв їй голосування.

«Зрозуміло, що рішення ухвалюватиме, звісно, не суд, а Путін. І немає сумнівів, що спецслужби вже принесли йому відповідну папочку, що пояснює доцільність такого рішення».

Засідання Верховного суду за позовом до «Яблука» було призначено на 10 серпня. Від самого ранку біля будівлі суду в Москві почала збиратися черга з охочих потрапити на процес. До зали пустили не всіх, хоча залишалося багато вільних місць. Кілька сотень людей увесь день провели на вулиці в очікуванні вердикту.

Позов розглядав суддя Вячеслав Кірілов, який раніше брав участь у низці резонансних політичних процесів. Наприклад, у 2022 році саме він розглядав справу про припинення діяльності «Нової газети» як ЗМІ, а у квітні 2026 року задовольнив позов Мін’юсту про визнання міжнародного руху «Меморіал» екстремістським. Позивач — лідер партії «Родіна» та член думської фракції ЛДПР Алєксєй Журавльов — до суду не з’явився, доручивши юристам представляти свою позицію.

Представники «Родіни» та представник ЦВК, який приєднався до них, звинуватили «Яблуко» в порушенні авторських прав, іноземному фінансуванні, закликах до «екстремістської» діяльності та порушенні територіальної цілісності Росії.

Іноді доходило до абсурдних ситуацій. Близько десяти хвилин Верховний суд розбирався з фотографією «Коммерсанта» — знімком танка серед соняшників, яким було проілюстровано банер на головній сторінці сайту «Яблука». Поверх знімка розміщено гасло: «За мир і свободу! За угоду про припинення вогню!».

Представники позивача стверджували, що під час публікації фотографії не було вказано ім’я автора, а отже, «Яблуко» порушило його авторські права. Однак співробітники суду зберегли зображення на комп’ютері й збільшили його. З’ясувалося, що ім’я автора на фотографії все ж є. У залі пролунали оплески.

Представник ЦВК Росії наполягав, що в інтерв’ю «Як проголосувати за припинення вогню» Ґріґорій Явлінскій без дозволу використав слова з пісні «Нехай завжди буде сонце». Безпосередньо під час засідання Ніколай Рибаков повідомив, що син композитора Аркадія Островського дав «Яблуку» дозвіл на використання пісні. Але противники партії наполягали, що на момент публікації інтерв’ю такого дозволу не було.

Під час судового розгляду суддя оприлюднив деталі супровідного листа Росфінмоніторингу. У ньому стверджувалося, що 12 кандидатів зі списку «Яблука» у 2021–2024 роках отримали з-за кордону загалом близько 1 млн рублів, а 72 контрагенти партії — ще близько 8 млн рублів, зокрема із США, Німеччини, Ізраїлю та Великої Британії.

Захист «Яблука» пояснив, що у випадку з кандидатами йшлося не про фінансування виборчої кампанії, а про кошти, отримані від обов’язкового продажу іноземних акцій перед виборами. Водночас, за словами представників партії, безпосередньо на її рахунок надійшло лише 16 900 рублів пожертвувань, а сумнівні та анонімні перекази були повернуті відправникам.

Після семи годин засідання Верховний суд задовольнив позов партії «Родіна» та скасував реєстрацію федерального списку «Яблука» на виборах до Державної думи. У самій партії не погоджуються з рішенням Верховного суду й мають намір оскаржити його протягом п’яти днів. Крім того, партія планує подати позов про захист ділової репутації до «Родіни».

Засновник «Яблука» Ґріґорій Явлінскій заявив, що «виключення партії з виборів означає відмову від діалогу з людьми, які ставлять незручні для влади питання. Йдеться не про долю „Яблука“ — йдеться про долю Росії».

Офіційні російські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.