Три дні на вибір: як влада готується провести перші вибори до Державної думи в умовах війни

18 вересня в Росії розпочинається голосування на виборах до Державної думи. Організатори планували провести цю парламентську кампанію максимально спокійно й передбачувано, але зрештою самі собі створили проблему, спочатку зареєструвавши федеральний список «Яблока», а потім знявши його з виборів. Це додало популярності «яблучникам», які балотуються в одномандатних округах.

Хоча мінімального порогу явки на виборах до Держдуми немає, влада зацікавлена, щоб на дільниці прийшло якомога більше росіян. До мобілізації виборців долучився особисто Владімір Путін: він пов’язав участь у виборах із підтримкою країни в умовах війни.

Коротко:

• 18 вересня розпочинається голосування на виборах до Державної думи. Паралельно росіяни обиратимуть голів 11 суб’єктів РФ, ще в 39 суб’єктах відбудуться вибори депутатів регіональних законодавчих зборів
• Вперше вибори депутатів Держдуми Росія проводить в анексованих у 2022 році Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях
• Вибори відбудуться за будь-якої явки, але влада зацікавлена в максимальній участі росіян. До мобілізації виборців особисто долучився Владімір Путін
• Партія влади – «Єдиная Россія» – за опитуваннями збереже більшість у парламенті, до Держдуми пройдуть також комуністи, ЛДПР і «Новиє люді»
• «Яблоко», незважаючи на зняття з виборів федерального списку, не втратило популярності серед аудиторії: кількість реакцій і коментарів під публікаціями в соціальних мережах зі згадкою про партію зросла у 80 разів
• В опозиції немає єдиної стратегії щодо голосування: варіанти – від повного бойкоту виборів до псування бюлетенів

Єдиний день голосування в Росії цього року припадає на 20 вересня – саме до цієї дати приурочені вибори до Держдуми та більшість регіональних і муніципальних кампаній. Утім, фактично голосування триватиме три дні – 18, 19 і 20 вересня.

Головна загальноросійська кампанія – вибори депутатів Державної думи IX скликання. З 450 депутатів половину оберуть за партійними списками, решту – в одномандатних округах.

Одночасно росіяни обиратимуть голів 11 суб’єктів РФ: у восьми регіонах – прямим голосуванням, ще в трьох – через регіональні парламенти. Крім того, у 39 суб’єктах відбудуться вибори депутатів регіональних законодавчих зборів.

Голосувати можна як на виборчих дільницях, так і дистанційно. Щоправда, ДЕГ – дистанційне електронне голосування – доступне лише в 32 регіонах.

Брати участь у виборах депутатів Держдуми можуть і громадяни Росії, які перебувають за кордоном. Для них працюватимуть 319 виборчих дільниць у 152 країнах.

Вперше вибори депутатів Держдуми Росія проводить в анексованих у 2022 році Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях. Особливу увагу цим територіям приділила партія «Єдіная Россія». ДНР, ЛНР, Запорізьку та Херсонську області партія об’єднала в одну регіональну групу з 20 кандидатів. Її очолює чинний депутат Держдуми Віктор Водолацкій, у минулому отаман Всевеликого війська Донського.

За останніми даними ВЦІОМ, про намір взяти участь у виборах до Держдуми заявляють 70% росіян, причому 54% кажуть, що точно підуть голосувати. Водночас розрахункова очікувана явка помітно нижча – 51–53%.

Це можна порівняти з показниками попередніх виборів до Державної думи: у 2021 році явка становила 51,72%, а в 2016-му – 47,88%. Утім, вибори визнають такими, що відбулися, навіть якщо на дільниці прийде зовсім мало виборців: на виборах депутатів Держдуми мінімального порогу явки немає – його скасували у 2006 році.

Однак для влади висока явка важлива як показник суспільної підтримки чинного курсу, насамперед підтримки СВО. За інформацією Meduza, влада має намір широко задіяти адміністративний ресурс і так звану корпоративну мобілізацію – до голосування організовано залучатимуть працівників бюджетних установ, державних корпорацій та великих компаній, керівництво яких лояльне до Кремля.

За участь у виборах агітував і особисто Владімір Путін. 16 вересня він звернувся до росіян, безпосередньо пов’язавши участь у голосуванні з підтримкою країни в умовах війни та заявивши, що це стане внеском у перемогу Росії:

«Ваш вибір і воля знову покажуть, що за нашими бійцями – мільйони людей, що ми – згуртований народ, об’єднаний історією та цінностями».

Основне завдання Кремля на цих виборах – зберегти позиції «Єдіної Россії» у новій Держдумі. На початку року джерела РБК, наближені до адміністрації президента, говорили, що орієнтиром для федеральної кампанії були 55% голосів за «Єдіну Россію» за явки близько 50%. Однак до останніх днів кампанії очікування, судячи з повідомлень джерел РБК, стали скромнішими. Зараз орієнтир – повторити результат виборів 2021 року: тоді «Єдіная Россія» отримала 49,82% голосів, а разом з одномандатниками – 324 з 450 місць у Держдумі. Партія влади наразі лідирує в передвиборчих опитуваннях із великим відривом від конкурентів.

Згідно з опитуваннями, 5-відсотковий бар’єр також долають КПРФ, ЛДПР і «Новиє люді». У партії «Справєдлівая Россія» Сєрґєя Міронова також є шанс пройти до Держдуми, однак поки що її електоральне становище нестабільне.

Як зазначають автори проєкту «Атлас виборів», спочатку влада «розраховувала, що в умовах соціально-політичного перенапруження, яке зараз переживає політичний режим, вибори мають пройти максимально рутинно, буденно і підконтрольно». Однак реєстрація федерального списку «Яблока», а потім скасування цієї реєстрації порушили початковий сценарій кампанії.

На цьому тлі різко зріс інтерес виборців до партії, яка йшла на вибори з антивоєнною позицією. За три тижні між реєстрацією списку «Яблока» та його зняттям кількість реакцій і коментарів під публікаціями в соціальних мережах зі згадкою про партію зросла у 80 разів. За цим показником «Яблоко», попри скасування реєстрації федерального списку, посідає друге місце серед партій, поступаючись лише «Єдіній Россії».

Після зняття федерального списку «Яблоко» почало масово втрачати й кандидатів-одномандатників. За даними самої партії, до середини вересня через позови представників інших партій реєстрації позбулися 18 кандидатів в одномандатних округах. Крім того, у Санкт-Петербурзі виборча комісія відмовила в реєстрації загальноміського списку партії на виборах до Законодавчих зборів.

З тиском під час кампанії зіткнулася й КПРФ, хоча його масштаб і наслідки виявилися меншими, ніж у випадку з «Яблоком». Кілька кандидатів-комуністів були зняті з виборів або опинилися під загрозою зняття, причому частину рішень партії згодом вдалося скасувати.

Наприклад, Самарський обласний суд спочатку скасував реєстрацію депутата Держдуми Міхаіла Матвєєва після позову його суперниці з Партії пенсіонерів. Серед претензій було порушення авторських прав в агітаційних матеріалах – зокрема, використання фотографій та шрифтів Microsoft. Однак Матвєєв оскаржив рішення і 26 серпня домігся поновлення на виборах.

Сама КПРФ називала те, що відбувається, «адміністративним тиском» та «брудними передвиборчими технологіями».

Позови з вимогою скасувати реєстрацію подавалися й проти кандидатів «Єдіної Россії». Однак, за даними на середину вересня, жоден кандидат від ЄР у підсумку не втратив реєстрації за рішенням суду. Водночас один кандидат добровільно вибув із федерального списку партії влади – колишній голова Удмуртії Алєксандр Бречалов.

Загалом, за даними ГАС «Вибори» станом на 14 вересня, реєстрації позбулися щонайменше 32 кандидати в одномандатних округах. Серед підстав фігурували порушення порядку висування та оформлення документів, агітаційного законодавства та авторських прав, а також адміністративні справи, пов’язані із законодавством про «екстремістську» символіку.

Спочатку частина опозиційних сил спробувала консолідувати протестне та антивоєнне голосування навколо партії «Яблоко». Однак після скасування реєстрації її федерального списку єдину тактику так і не вдалося виробити.

За повний бойкот виборів виступає Форум свободної Россії, одним із засновників якого є Ґаррі Каспаров. У заяві Ради Форуму нинішнє голосування названо «фарсом». Автори стверджують, що участь у виборах допомагає легітимізувати наявну політичну систему, і тому закликають відмовитися від голосування.

Само «Яблоко» запропонувало росіянам прийти на дільницю 20 вересня і поставити позначки в бюлетені одразу за кілька партій – тобто зробити його недійсним. В одномандатному окрузі партія пропонує голосувати за кандидата від «Яблока», якщо він залишився в бюлетені, а якщо такого кандидата немає – також зробити бюлетень недійсним.

Юлія Навальная і ФСК закликали прихильників за партійними списками голосувати за будь-яку партію, крім «Єдіної Россії», а в одномандатних округах – дотримуватися рекомендацій «Розумного голосування», причому рекомендації щодо кандидатів підготовлено для кожного одномандатного округу. Цю стратегію розкритикував лідер «Яблока» Ніколай Рибаков. На його думку, протестне голосування за інші системні партії фактично означає підтримку політиків, яких «Яблоко» вважає відповідальними за війну та політичні репресії.

Міхаіл Ходорковскій пропонує голосувати за антивоєнних кандидатів, якщо такі є в бюлетені, а якщо немає – шукати кандидата, який принаймні не підтримує війну й здатний конкурувати з представником «Єдіної Россії». Якщо й такого кандидата немає, Ходорковскій пропонує зробити бюлетень недійсним. Бойкот він вважає виправданим стосовно окупованих територій України.

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.