Абу-Дабі: полонені повертаються, війна лишається, хвіст виляє собакою

Дводенні переговори між Україною, США та Росією в Абу-Дабі завершилися 11 листопада 2026 року єдиним конкретним результатом: анонсом масштабного обміну полоненими. Про припинення вогню, території та гарантії для України нічого не оголосили, натомість голова російської делегації Владімір Мєдінскій заявив, що головною темою була європейська система безпеки.

Отже, під час повномасштабної війни говорять про повоєнну архітектуру. Хвіст виляє собакою, а за цим наглядають бізнесмени в ролі дипломатів. Дипломатів з Temu.

Коротко

• Переговори 10 і 11 листопада 2026 року тривали загалом близько шести годин. Єдина оголошена домовленість – масштабний обмін полоненими, кількість яких сторони мають узгодити 12 листопада.
• Про домовленість щодо припинення вогню, територій чи гарантій безпеки не оголосили. За словами Владіміра Мєдінского, головною темою була європейська система безпеки.
• Уночі між першим і другим днями переговорів Росія атакувала Україну 163 дронами й ракетами, а дві російські ракети залетіли в повітряний простір Молдови.
• 11 листопада МЗС Росії запропонувало «окремим країнам НАТО» двосторонні угоди, що відповідають пактам про ненапад.
• 12 листопада Стів Уіткофф і Джаред Кушнер мають зустрітися в Москві з Владіміром Путіним, а потім у Дубліні – з Володимиром Зеленським.

Почнемо з того, що вдалося, бо це займе трохи часу. Після двох днів і приблизно шести годин переговорів усі три делегації підтвердили одну домовленість: масштабний обмін полоненими. Джаред Кушнер говорить про «наймасштабніше гуманітарне звільнення полонених», а цифри мають узгодити 12 листопада. Володимир Зеленський згадував про формулу: тисяча за тисячу, може, півтори тисячі за півтори тисячі.

Це хороша новина, і я пишу це без тіні іронії. Кожна людина, яку витягли з російського полону, варта більше, ніж усі повідомлення з Абу-Дабі разом узяті.

Іронія починається далі. Точно так само закінчилися переговори в Стамбулі в травні 2025 року: обмін тисяча за тисячу й ані кроку в питанні припинення вогню. Російську делегацію тоді очолював той самий Владімір Мєдінскій. У попередньому тексті я писав, що єдиним справді конкретним результатом переговорів в Абу-Дабі буде обмін полоненими. Не треба було бути пророком, достатньо було знати репертуар.

Сам Мєдінскій підсумував переговори російським прислів’ям: «Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться». Важко знайти чесніший коментар до обіцянки миру за 24 години.

За звичного порядку речей спочатку замовкають гармати, потім ведуть переговори про мир, а вже наприкінці будують лад, який має його захищати. В Абу-Дабі цей порядок перевернули. Про припинення вогню, території та гарантії для України нічого не оголосили. Натомість, за словами Мєдінского, головною темою переговорів про війну в Україні була європейська система безпеки, а розмови про «архітектуру» мають тривати. Хвіст виляє собакою.

А війна не зробила перерви навіть на час засідань. Уночі між першим і другим днями переговорів Росія запустила по Україні 163 дрони, ракету Х-59/69 та ракети «Бандероль». Влучання зафіксували в 17 місцях. В Одеській області без електроенергії залишилися близько 135 тис. споживачів, а 70-річна жінка померла від поранень. О 6:04 та 6:06 ранку дві російські ракети залетіли в повітряний простір Молдови. Отже, про безпеку Європи говорили саме тоді, коли російські ракети пролітали над черговою європейською державою.

Це так, ніби на «Титаніку», що тоне, скликали нараду щодо майбутньої архітектури безпеки судноплавства, а вступну доповідь виголосив айсберг.

Європа каже з цього приводу банальну річ. Урсула фон дер Ляєн: про нову архітектуру можна говорити «лише тоді, коли в Україні вдасться припинити вогонь». Кая Каллас: «Єдиним, хто порушує цю архітектуру безпеки, є Росія». Радослав Сікорський застерігає від угоди про майбутнє України та Європи, укладеної «над нашими головами». Джаред Кушнер, представляючи свої принципи «стабільнішого й передбачуванішого» ладу, натомість говорив про «десятиліття недовіри» та «побоювання щодо безпеки, які суперечать одне одному». Про російське вторгнення, як зазначило Euronews, він не згадав.

Рене Магрітт підписав картину з люлькою словами «Це не люлька». Під повідомленням з Абу-Дабі можна було б написати: «Це не переговори про Україну». Після них Мєдінскій говорив переважно про Європу, а поняття, які він уживав, мають значення, прямо протилежні словниковим.

«Лікування». За словами Мєдінского, «лікувати треба всю систему безпеки в Європі, пластиром не обійтися». Діагноз ставить той, хто побив пацієнта, і одразу ж призначає терапію: комплексну й коштом хворого.

«Совість». Європа зможе брати участь у переговорах, коли «в ній прокинеться совість». Це каже делегат держави, чий напад на пункт видачі гуманітарної допомоги на початку листопада забрав життя 55 людей.

«Шахрайство». У цій риториці допомога тому, на кого напали, – це «колективний обман українського народу» і сприяння загибелі цивільних. Чесно з українцями, як я розумію, поводиться лише той, хто в них стріляє.

«Статус». Про європейців, присутніх в Абу-Дабі, Мєдінскій сказав: «Ми не дуже розуміємо, в якому статусі вони тут». Якщо вони приїхали як туристи, нехай «поговорять у лобі-барі готелю». За день до того Сєрґєй Лавров відіслав їх до готелю. Є прогрес: з номера до бару.

«Фізичне втручання». Начальник ГРУ Іґорь Костюков зауважив, що європейці втручалися в переговори своїми заявами, але фізично їм не заважали. Оцінює фахівець: британський уряд приписує підрозділу ГРУ 29155 замах на вбивство Скрипалів у Солсбері та вибухи в чеському Врбетіце.

Що Москва розуміє під «архітектурою», того ж дня пояснив Алєксєй Дробінін, директор департаменту зовнішньополітичного планування МЗС Росії. На форумі з питань колективної безпеки в Москві він запропонував двосторонні угоди, які «за змістом відповідають критеріям пактів про взаємний ненапад». Їх могли б укласти також «окремі держави-члени НАТО», які тоді отримали б «додаткові індивідуальні гарантії безпеки від Російської Федерації». До пакета входить зобов’язання не надавати територію, транзитні маршрути чи промислові потужності для дій проти іншої сторони. Як зразки Дробінін назвав угоди з Білоруссю, Північною Кореєю та Іраном. Рекомендації говорять про пропозицію більше, ніж сама пропозиція.

Ідея не нова. У листопаді 2025 року Путін заявляв про готовність зафіксувати, що Росія не нападе на Європу, а місяць потому це підтвердив Лавров. Новим є слово «окремі». Це моя оцінка, а не встановлений факт: пропозиція для окремих держав – це запрошення вийти з шеренги, тобто обміняти статтю 5 на підпис із Москви. А положення про територію й транзит, якщо накласти його на карту, означає закриття шляхів, якими надходить допомога Україні. У перекладі польською: закрийте Жешув, а ми обіцяємо, що не нападемо.

Скільки вартий російський підпис під гарантіями, я писав у матеріалі про перший день переговорів: від Будапешта до Мінська. У поляків є власний експонат. Такі пакти Москва підписала 1932 року з Фінляндією, Латвією, Естонією та Польщею. Пакт із Польщею, укладений 25 липня 1932 року, продовжили в 1934 році до 31 грудня 1945 року. Він втратив чинність 17 вересня 1939 року.

Та чого чекати від посередників, які прийшли в дипломатію з ринку нерухомості? Спочатку факти. Жоден з американських посланців не є професійним дипломатом. Стів Уіткофф – нью-йоркський девелопер. Джаред Кушнер – зять президента та власник фонду Affinity Partners, який у грудні 2024 року отримав додаткові 1,5 млрд доларів від катарського фонду QIA та від Lunate з Абу-Дабі. У травні 2025 року син Уіткоффа, співзасновник криптовалютної компанії World Liberty Financial, оголосив, що пов’язаний із державою фонд MGX з Абу-Дабі використає її стейблкоїн, щоб інвестувати 2 млрд доларів. Переговори про мир відбувалися в Абу-Дабі.

Тепер оцінка. Це не доказ злого наміру, а лише пояснення способу мислення. Для тих, хто укладає угоди, війна – це суперечка щодо ціни, а мир – пункт у графіку закриття угоди.

Кремль зрозумів це швидше, ніж Європа. Як писала в листопаді 2025 року газета «The Wall Street Journal», посланець Путіна Кірілл Дмітрієв за місяць до того зустрівся з Уіткоффом і Кушнером у резиденції першого в Маямі-Біч. На столі лежали близько 300 млрд доларів заморожених російських резервів на спільні проекти, а також родовища Арктики й рідкісноземельні метали. Газета підсумувала це одним реченням: Кремль запропонував Білому дому мир через бізнес. Дональд Туск прокоментував коротше: «Ми знаємо, що тут йдеться не про мир. Ідеться про бізнес». Про суперечку навколо цих резервів ми писали у статті «Мільярди під замком».

Уіткофф тоді пояснював, що спільні інтереси принесуть прибуток кожному й самі собою стануть перепоною для майбутніх конфліктів. Цю теорію Європа вже випробувала. Вона називалася «Північний потік».

Дипломатія з Temu працює так само, як покупки на Temu. На фото – мир, у пакунку – обмін полоненими, а повернення не приймають. Відгук, до речі, вже є. Мєдінскій назвав посланців Трампа людьми «щирими й ефективними» і порадив європейцям повчитися в них реалізму й прагненню миру. П’ять зірочок від Кремля, продавця можна рекомендувати.

12 листопада Уіткофф і Кушнер летять до Путіна, а вже потім до Зеленського, до Дубліна. Послідовність така сама, як у вересні, коли з Кремля привезли три доби тиші над Києвом і нічого більше. Спочатку приймають замовлення, потім доставляють рахунок.

Полонені мають повернутися додому, і це єдине, за що варто подякувати. Усе інше – світ догори дриґом. Про мир говорять, не припиняючи війни. Про безпеку Європи говорять без Європи. Гарантії пропонує той, хто їх порушував, а про совість повчає той, хто бомбардує.

У нормальному світі собака виляє хвостом. В Абу-Дабі хвіст виляє собакою, а переговірники з Temu занотовують, що собака має задоволений вигляд.

Мир замовлено з доставкою протягом 24 годин. Статус відправлення із січня 2025 року не змінюється: «у дорозі».

Автор: Артур Жак

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.