Віткофф і Кушнер у Путіна: три доби тиші над Києвом і нічого більше

Вереснева місія Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера не принесла загального мораторію на удари великої дальності. Найвідчутнішим результатом стала триденна пауза щодо Москви та Києва, пов’язана з безпекою американської делегації. Переговори відновили, але після завершення перерви російські ракети й дрони знову атакували українську столицю.

Коротко

• Переговори з Владіміром Путіним 5 вересня і Володимиром Зеленським наступного дня не завершилися оголошенням стратегічної угоди.
• Обмеження ударів стосувалося обох столиць. Бойові дії поза ними тривали, а російська атака 8 вересня відбулася вже після завершення паузи.
• У Києві обговорювали рамки майбутньої угоди та допомогу на зиму: протиповітряну оборону, енергетику й американський СПГ.
• Українські атаки б’ють по російському паливному сектору, але дорожча нафта частково амортизує цей тиск. Пошкоджений нафтопереробний завод не означає автоматично політичної поступки.
• До 11 вересня не оприлюднили механізму постійного обмеження взаємних ударів великої дальності.

Віткофф сам дав найпростіше пояснення перерви. Під час зустрічі в Кремлі він подякував Путіну за призупинення обстрілу Києва та Москви на три дні, що уможливило безпечну поїздку. У записі виступів від 5 вересня, оприлюдненому Reuters Connect, Путін своєю чергою казав, що прохання припинити удари по Києву надійшло розвідувальними та дипломатичними каналами. Він оголосив, що віддав відповідний наказ, водночас виразно відкинувши припущення, ніби було узгоджено ширше, триденне припинення вогню.

Українська пропозиція сягала далі. У виступі від 4 вересня Зеленський заявляв, що забезпечить умови для безпечного прильоту переговорників до Росії, і очікував взаємності на час переговорів та поїздок. Зрештою публічні заяви сторін стосувалися столиць, із перервою, передбаченою до понеділка, 7 вересня. Вони не охоплювали ані всієї території обох держав, ані фронту.

Не опублікували спільного тексту, який визначав би межі захищених районів, процедуру повідомлення про інциденти чи розв’язання спорів. Тому розмовне «три дні» не дає підстав нанести на карту адміністративні межі заборони чи обчислити її тривалість із точністю до хвилини. Брак оприлюдненого документа також не доводить, що додаткових оперативних домовленостей не було.

Цей скромний результат мав значення для мешканців Києва: кілька ночей без російських ударів – це справжнє полегшення. Його гуманітарний вимір не зникає через обмежений політичний результат. Водночас безпека візиту ще не створює безпеки міста після від’їзду гостей.

Зустріч 5 вересня тривала понад три години, як повідомляло NPR. Поряд із Путіним у ній брали участь його радник Юрій Ушаков і Кірілл Дмітрієв, відповідальний за економічну співпрацю із закордоном. Американці висунули ідею повернення до тристоронніх переговорів: Україна, Росія і Сполучені Штати. Прозвучали запевнення про нові ідеї та конструктивну атмосферу. Оголошення про угоду, яка завершила б війну, не прозвучало.

Центр східних досліджень після візиту оцінив, що ніщо в оприлюдненій інформації не вказує на готовність Кремля до компромісу. У його трактуванні головною перешкодою залишаються максималістські російські цілі щодо України та європейського порядку безпеки. Це аналітична оцінка; сама тривалість розмови не підтверджує ані її успіху, ані поразки. Три години за столом можуть вистачити для узгодження комюніке і не вистачити, щоб зблизити позиції ані на сантиметр.

Небажання Росії йти на мораторій має давнішу історію. В інтерв’ю від 28 червня, описаному «Інтерфаксом», Путін подавав пропозицію припинити взаємні удари в глибині території як вигідну для України, покликаючись на нібито більшу руйнівну силу російських атак. У такий спосіб він декларував переконання у власній перевазі. Вересневі переговори не показали, що він від цього розрахунку відмовився.

Візит 6 вересня мав для України відчутний політичний сенс: близькі соратники Дональда Трампа приїхали також до Києва й почули українську позицію без московського посередництва. Відбулося кілька раундів переговорів, зокрема зустріч за участю представників Франції, Великої Британії та Німеччини. Присутність європейських радників розширювала коло учасників процесу. Сама по собі вона не давала Європі права вето й не визначала наперед формату майбутніх переговорів.

У повідомленні Офісу Президента України, оприлюдненому після опівночі 7 вересня, Кушнер описував «мирний пакет» як рамки угоди, які лише постають у співпраці з партнерами. Зеленський говорив про гарантії безпеки, економічну відбудову та сильну армію як основу захисту країни. Територіальні питання він залишав для розв’язання на рівні лідерів. Анонсували подальші контакти України, Європи і США, не вказавши місця наступної зустрічі.

Поряд із цими заявами з’явилася нагальніша тема: «зимовий пакет», тобто допомога, що дає змогу пережити зиму. Він охоплював переговори про посилення протиповітряної оборони, захист енергетики й доступ до американського скрапленого природного газу. Україна сигналізувала про потребу у значних обсягах СПГ. Проте публічний підсумок не містив ані узгоджених обсягів, ані графіка постачання. Нагальність потреб підкреслювало повідомлення NPR про скорочення українських запасів ракет-перехоплювачів до систем Patriot.

Це важливе розрізнення для споживачів, які чекають на світло, тепло й ефективнішу оборону. Розмова про пакет – це ще не вантаж газу й не ракета в пусковій установці. Її вартість можна буде оцінити після фінансування, постачання та введення техніки в дію. Підготовка до зими показує водночас, що навіть учасники мирного процесу мусять планувати подальші місяці війни.

8 вересня Росія завдала удару по Києву ракетами та дронами. За оновленою депешею Reuters, мер міста повідомляв про п’ятьох загиблих, а рятувальні служби – про 35 поранених. Пошкоджень зазнали, зокрема, житлові будинки, школа й поліклініка. Загроза реактивних дронів зберігалася й у другій половині дня.

Повітряні сили України, які цитує ArmyInform, повідомили вранці про застосування Росією 166 безпілотників, зокрема ударних апаратів та імітаторів, а також 32 крилатих ракет Х-101 та інших ракет, кількості яких не назвали. Це підсумок операції проти України, головними напрямками якої були Київська та Одеська області, а не кількість засобів, спрямованих виключно на столицю. У попередньому повідомленні йшлося про збиття або подавлення 142 безпілотників; це не є незалежно перевіреним результатом оборони.

Відновлення бомбардувань політично промовисте, але хронологію треба назвати правильно: атака сталася після завершення узгодженої перерви. Отже, вона не доводить порушення перемир’я, яке ще діяло. Вона доводить, яким невеликим був обсяг досягнутого обмеження. Для мешканця будинку, в який влучили, ця різниця не зменшує трагедії. Для оцінки достовірності домовленостей вона залишається принциповою.

Три пояснення паузи заслуговують на розгляд. Найкраще задокументоване – технічне: сторони зменшили ризик для американців, які подорожували, і Віткофф сказав про це публічно. Політичний жест щодо Трампа теж узгоджується з поведінкою сторін та їхніх запевнень про готовність до діалогу. Обидві функції могли діяти водночас.

Третя гіпотеза припускає, що Росія використала перерву для підготовки чергового нальоту. Сам факт, що великий удар стався одразу після неї, тут не є вирішальним. Планування могло розпочатися раніше, а обмеження стосувалося лише окремих районів. Немає публічного матеріалу, який дав би змогу довести, що саме пауза уможливила підготовку операції або визначила її масштаб. Хронологія не замінює оперативного наказу.

Ще 25 серпня до Москви приїхав директор ЦРУ Джон Реткліфф. Reuters відзначив підтвердження візиту Кремлем і заперечення того, нібито відбулася зустріч із Путіним. Контакти з Реткліффом підтвердив потім очільник російської зовнішньої розвідки Сергій Наришкін. Це був окремий канал переговорів спецслужб; публічно не представили його повного порядку денного.

Невідомо, чи і якою мірою цей контакт підготував вересневу місію. Із самої послідовності візитів не випливає розподіл завдань. Також повідомлення «Financial Times» про можливе посилення ролі Реткліффа не означало його призначення головним переговорником. The Kyiv Independent навів як це повідомлення, так і спростування Білого дому.

Окремий напрям стосувався економіки. Ушаков підтверджував переговори про потенційні спільні проекти. За даними Axios, чиновник Міністерства фінансів США Джин Ланге брав участь у підготовчій зустрічі з Дмітрієвим, але не в розмові з Путіним. Його присутність не доводить узгодження санкційних послаблень; відсутність за головним столом не виключає, що санкції там обговорювали.

На політичну умову вказує депеша Reuters від 31 серпня. За словами джерела, обізнаного з перебігом зустрічі, міністр фінансів США Скотт Бессент передав російському міністрові фінансів Антону Сілуанову, що економічне послаблення вимагає завершення війни. Це повідомлення про позицію, викладену під час розмови, а не оприлюднена санкційна угода. Перспектива інтересів може спонукати до підтримання контакту. Не мусить спонукати до прийняття умов миру.

Під час паузи, яка стосувалася столиць, Україна далі завдавала ударів поза Москвою. The Kyiv Independent описав атаку на нафтопереробний завод у Рязані в ніч проти 6 вересня, яку згодом підтвердив український Генеральний штаб. Само собою це не було доказом порушення домовленості щодо Москви. Російські атаки поза Києвом також тривали.

Промислові наслідки виявилися серйозними. Reuters повідомив 10 вересня, покликаючись на два галузеві джерела, що рязанський завод «Роснефті» зупинив роботу після удару на вихідних. Зупинилися дві установки перегонки нафти, а третя перебувала в ремонті ще раніше. Ремонт міг тривати кілька тижнів.

Ширшу картину показують серпневі дані CREA. Щоденні російські доходи від експорту викопного палива знизилися на 8% порівняно з липнем, до 604 млн євро. Доходи від морського експорту нафтопродуктів зменшилися на 32%, до 78 млн євро на день, тоді як його обсяг упав на 21%. Дохід експортера, податкові надходження держави і фізичний обсяг виробництва – це три різні величини.

Росія ввезла в серпні морем 172 тис. тонн нафтопродуктів. Із них 120 тис. тонн становив бензин з індійського нафтопереробного заводу Vadinar, який переробляє російську нафту. Отже, сировина поверталася як готове паливо. Цей коштовний об’їзд показує збої в переробці та постачанні, але не означає, що Росія перестала бути великим експортером нафти. Дані CREA стосуються тут морського імпорту, а не всього імпорту палива.

Атаки на нафтопереробні заводи, термінали і склади можуть обмежувати переробку, переривати завантаження, подовжувати перевезення та змушувати до ремонтів. Ефект залежить від місця влучання, запасів і можливості перенаправити постачання. Кампанія має й довшу історію: американський звіт для Конгресу документував удари по російських нафтопереробних заводах уже в першому кварталі 2024 року.

Росії водночас допомагає ціна сировини. У моделі CREA щодо кризи в Ормузькій протоці додаткові російські доходи від морського експорту оцінено в 35,9 млрд доларів за період березень–серпень, супроти рівня цін, очікуваного перед війною з Іраном. Це результат моделювання, яке частково охоплює прогноз на серпень, а не показник надходжень до бюджету. Його не вдасться механічно відняти від вартості пошкоджень нафтопереробних заводів і отримати баланс війни. Натомість можна стверджувати, що український тиск діє в умовах, коли світовий ринок дає Москві фінансовий амортизатор.

Змінюється також вартість оборони від російських нальотів. Швидші реактивні дрони скорочують час між виявленням і необхідністю відкрити вогонь. Українські мобільні групи та оператори дронів-перехоплювачів мають менше часу, щоб зайняти вигідну позицію. Потужніша теплова сигнатура двигуна може полегшувати наведення в інфрачервоному діапазоні, зокрема й переносним зенітним ракетним комплексам. Проте це не усуває обмежень дальності, геометрії перехоплення та наявності боєприпасів.

Українською відповіддю є, зокрема, Alexa Spatium. Міністерство оборони України 21 серпня оголосило про впровадження цього реактивного безпілотника-перехоплювача, вказавши серед його цілей «Герань-3» і «Герань-4». Відомство не назвало ані числової швидкості, ані масштабу розгортання. Повідомлення підтверджує розвиток засобу оборони, але не дає змоги порахувати його вплив на загальну ефективність відбиття нальотів.

Для такої оцінки потрібні порівнянні дані про кількість і типи цілей, умови атаки та частку окремих засобів оборони. Окремо взятий відсоток перехоплень цього не замінить. Для переговорів має значення здатність тривало обмежувати шкоду та витрати на оборону, а не сама прем’єра чергового пристрою.

Так само треба оцінювати російські можливості ураження на проміжних відстанях, між тилом фронту та віддаленими стратегічними цілями. Росія має, зокрема, системи «Торнадо-С»; український Генеральний штаб повідомляв у квітні про влучання в одну з них у Мелітополі. Немає підстав виводити з поодиноких втрат знищення більшої частини запасу. Застосування коштовного «Іскандера» може випливати з багатьох оперативних потреб; саме собою воно не доводить браку інших засобів. Не підтверджено й тези, що постачання білоруських «Полонезів» до Росії заблокував Пекін.

Збільшення українського балістичного потенціалу могло б змусити Росію захищати нові об’єкти й розпорошувати обмежені ресурси протиповітряної оборони. Українські військові повідомляли про ефективне застосування ATACMS проти С-400. Проте влучання в елементи системи не доводить її універсальної безпорадності перед балістичними ракетами. Результат визначають також розвідка, готовність обслуги, конфігурація оборони і масштаб атаки. Майбутні українські ракети не отримають гарантії безкарного прольоту.

Дедалі більша загроза може також посилювати збої російської цивільної авіації. За даними російського Міністерства транспорту, сигнал «Ковер» наказує, як правило, покинути вказаний повітряний район або сідати. NOTAM – це авіаційне повідомлення, яке може інформувати про обмеження. Тимчасове припинення польотів спричиняє затримки, скасування і витрати; воно не рівнозначне тривалій блокаді повітряного простору всієї держави.

Позиція Кремля після місії не дає підстав оголошувати прорив. 10 вересня Пєсков сказав «Інтерфаксу», що конкретних переговорів про енергетичне перемир’я не ведуть, і твердив, що російські умови завершення боїв не змінилися. Це декларація сторони війни, але саме її готовність брати на себе зобов’язання є тут предметом оцінки.

За словами Зеленського, якого 10 вересня цитує Reuters, тристоронніх переговорів не буде до російських парламентських виборів 20 вересня. Це не анонс того, що вони відбудуться одразу після виборів.

До 11 вересня місія Віткоффа і Кушнера не створила публічно відомого механізму постійного обмеження ударів великої дальності. Вона відновила прямі контакти, дала змогу обговорити допомогу Україні та провести обмежену деконфліктацію, тобто узгодження дій, які зменшують ризик інциденту. Це конкретні результати, але не підстава очікувати, що повітряна війна припиниться.

Надійний мораторій вимагав би визначити, які цілі та райони він охоплює, відколи діє, як перевіряють порушення і хто та в який спосіб на них реагує. Його тривалість залежала б також від того, чи обидві сторони визнають дотримання обмежень вигіднішим, ніж відновлення атак. Українська спроможність ураження, ефективна протиповітряна оборона, санкції і російські експортні доходи впливають на цей розрахунок. Жоден із цих чинників окремо не визначає дати миру.

Київ отримав короткий перепочинок, а дипломатія – ще одну можливість діяти. Мешканці потребують тепер захисту, який не закінчується разом із поїздкою іноземної делегації. Київ справді отримав три відносно спокійні ночі – це правда, яку варто запам’ятати, перш ніж хтось назве цю паузу чимось більшим, ніж вона була. Це був коридор безпеки для двох американських гостей, а не перемир’я для людей, які мешкають у цьому місті постійно.

Автор: Артур Жак

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.