Без сюрпризів: вибори до Держдуми завершилися історичною перемогою «Єдіної Россії»

Партія влади за підсумками виборів до Держдуми знову отримує конституційну більшість і може сформувати найбільшу фракцію у своїй історії. За попередніми даними ЦВК, «Єдіная Россія» набирає близько 58% голосів, а її кандидати лідирують у понад 200 одномандатних округах. П’ятивідсотковий бар’єр долають п’ять партій, зокрема «Справєдлівая Россія», яка ще вранці після виборів не проходила до нового складу Думи.

ЦВК назвала парламентську кампанію «максимально чистою та спокійною», тоді як опозиційні партії й незалежні спостерігачі повідомляли про численні порушення.

Коротко:

• За останніми даними, «Єдіная Россія» набирає 57,96% голосів за партійними списками, її кандидати перемагають у 209 одномандатних округах, а партія може розраховувати на 350 місць у Державній думі
• Наразі п’ятивідсотковий бар’єр долають п’ять партій: «Єдіная Россія», КПРФ, ЛДПР, «Новиє люді» та «Справєдлівая Россія»; остання ще вранці не набирала необхідної кількості голосів
• Явка на нинішніх виборах становила 59,32%, що більше, ніж під час двох попередніх кампаній
• Протягом дня попередня оцінка кількості майбутніх депутатів – учасників СВО від партії влади знизилася з 86 до 49 осіб
• «Яблоко» не пропустили до Держдуми, але партія, за попередніми даними, проходить до Новгородської обласної думи
• На окупованих територіях усі місця в Держдумі дісталися депутатам «Єдіної Россії»
• ЦВК наполягає на тому, що вибори були максимально чистими; спостерігачі зафіксували сотні порушень

ЦВК Росії оприлюднила попередні підсумки виборів до Держдуми після опрацювання 97,37% протоколів. За останніми даними, «Єдіная Россія» набирає 57,96% голосів, КПРФ – 13,67%, ЛДПР – 8,96%, «Новиє люді» – 7,91%, «Справєдлівая Россія» – 5,1%. Отже, наразі п’ятивідсотковий бар’єр долають п’ять партій.

Половина з 450 місць у Держдумі розподіляється за партійними списками, ще 225 депутатів обирають в одномандатних округах. Наразі кандидати від «Єдіної Россії» лідирують у 209 округах, від КПРФ – у п’яти, кандидати від «Справєдлівої Россії» і самовисуванці – по чотири, від ЛДПР – у двох, від «Родіни» – в одному.

Якщо нинішні результати збережуться, «Єдіная Россія» може отримати близько 350 місць у новій Держдумі та зберегти конституційну більшість, для якої потрібно щонайменше 300 депутатських мандатів. Точний розподіл місць залежатиме від остаточних результатів голосування, які ЦВК планує затвердити 25 вересня.

Якщо підсумкова кількість депутатів «Єдіної Россії» перевищить 343, партія поб’є власний рекорд: стільки місць вона отримала за підсумками виборів 2016 року. За підсумками виборів 2021 року «Єдіная Россія» мала 324 мандати.

Явка на нинішніх виборах становила 59,32% – у голосуванні взяли участь понад 62,6 млн виборців. Це помітно перевищує показники попередніх думських кампаній: у 2021 році явка становила 51,72%, у 2016-му – 47,88%. Водночас нинішні вибори не досягли показника 2007 року, коли проголосували 63,71% виборців.

Особливо високою була активність учасників дистанційного електронного голосування. На федеральній платформі ДЕГ проголосували близько 3,65 млн із приблизно 4 млн зареєстрованих учасників – 90,88%. Москва використовувала власну систему електронного голосування.

Явка помітно різнилася і за регіонами. Найвищі показники зафіксували на Північному Кавказі: у Чечні явка наблизилася до 94%, у Дагестані – до 87%, в Інгушетії та Північній Осетії перевищила 83%. На протилежному полюсі опинилися Іркутська область і Карелія, де проголосували близько 39% виборців.

Ще вранці в понеділок, після опрацювання 96,91% протоколів, «Справєдлівая Россія» не проходила до Державної думи, оскільки не долала необхідного п’ятивідсоткового бар’єра. Партія Сєрґєя Міронова набирала 4,95%, причому в міру підрахунку її результат поступово знижувався. Однак уже в другій половині дня ЦВК повідомила, що «Справєдлівая Россія» все-таки набрала необхідну кількість голосів.

На тлі невизначеності щодо проходження партії до Держдуми перший заступник голови «Справєдлівої Россії» Алєксандр Бабаков окремо прокоментував стан здоров’я голови партії Сєрґєя Міронова. Він заявив, що лідер партії перебуває «в адекватному стані», активно бере участь у її житті та організації роботи, а всі охочі зустрітися з Міроновим зможуть зробити це найближчим часом.

Через проблеми зі здоров’ям 73-річний Міронов практично не брав участі у фінальній частині парламентської кампанії. Наприкінці серпня під час поїздки Сибіром він, за офіційною версією партії, зазнав травми, після чого відмовився від подальших публічних виступів та участі в дебатах. Згодом з’явилися непідтверджені повідомлення про серйозні проблеми зі здоров’ям. Міронов їх спростував, однак підтвердив, що перебуває в лікарні й продовжує керувати партією звідти.

Політичне майбутнє Міронова безпосередньо залежить від результату «Справєдлівої Россії» на цих виборах. Чотири кандидати партії, за попередніми даними, отримали мандати завдяки перемогам в одномандатних округах, однак Міронов серед них не балотувався: він ішов першим номером у федеральному списку. Тому в разі результату нижче 5% сам лідер партії не потрапив би до нової Держдуми.

Для Міронова це означало б завершення понад двох десятиліть безперервної роботи у федеральному парламенті. У 2001–2011 роках він очолював Раду Федерації, а з 2011 року є депутатом Держдуми.

Та й сама «Справєдлівая Россія» від моменту створення жодного разу не залишалася поза Держдумою. Партія з’явилася 2006 року внаслідок об’єднання «Родіни», Російської партії пенсіонерів і Російської партії життя. Проект створювали, зокрема, як підконтрольну Кремлю силу на лівому фланзі: тодішній заступник голови адміністрації президента Владіслав Сурков говорив про необхідність «другої ноги», на яку могла б спиратися партійна система. Одним із політичних завдань нового об’єднання вважали конкуренцію з КПРФ за лівий електорат.

Спочатку заявляли, що однією з особливостей нової Держдуми стане помітно ширше представництво учасників війни в Україні. На виборах було зареєстровано 186 учасників та ветеранів «СВО» – 110 за партійними списками та 76 в одномандатних округах.

У понеділок уранці секретар Генеральної ради «Єдіної Россії» Владімір Якушев на пресконференції заявив, що до Держдуми пройдуть 86 учасників війни.

«Що стосується учасників спеціальної військової операції, у нас їх буде близько 86 осіб. Якщо ми говоримо про Державну думу, це такий серйозний внесок. <...> Але поки що ми говоримо про попередні результати».

Однак невдовзі після цього пресслужба «Єдіної Россії» попросила РІА Новості анулювати це повідомлення.

Пізніше ТАСС із посиланням на Якушева повідомило вже іншу цифру: за попередніми даними, депутатські мандати від «Єдіної Россії» отримають 49 учасників війни в Україні.

За попередніми результатами станом на 21 вересня жоден кандидат від «Яблока» в одномандатних округах не проходить до Держдуми. Федеральний список партії зняли з виборів, тому отримати мандати за списком вона також не може.

Водночас до голосування дійшли 98 кандидатів-одномандатників від «Яблока» зі 135, зареєстрованих спочатку.

Натомість на регіональному рівні є помітний результат: «Яблоко» проходить до Новгородської обласної думи – після опрацювання 96,86% протоколів партія набрала 6,2%.

Голова «Яблока» Ніколай Рибаков заявив, що нинішня виборча кампанія продемонструвала значний запит громадян на антивоєнний порядок денний партії, попри зняття федерального списку. А якби список допустили до голосування, «Яблоко» могло б посісти друге місце.

«Я можу сказати, що це політична подія світового масштабу, тому що партія, яка не була представлена в парламенті країни 23 роки, за опитуваннями посіла друге місце на виборах – у таких умовах, у яких ми існуємо. І влада нічого не змогла з цим зробити, окрім як зняти цю партію з виборів».

Для голосування росіян за кордоном організували 326 виборчих дільниць у 152 країнах. Спочатку ЦВК повідомляла про 333 дільниці, однак безпосередньо перед виборами їхня кількість скоротилася до 326. За даними МЗС Росії, за межами країни проголосували понад 212 тис. осіб з урахуванням дострокового та триденного голосування.

За попередніми даними ЦВК, на закордонних дільницях перше місце посідає «Єдіная Россія» з 39,58% голосів, однак її результат виявився значно нижчим за загальноросійський. На другому місці за кордоном опинилися «Новиє люді» – 24,49%, на третьому – КПРФ – 16,99%.

Водночас результати помітно відрізнялися залежно від країни. У низці великих центрів російської еміграції перше місце посіли «Новиє люді».

У деяких країнах голосування супроводжувалося організаційними труднощами. Наприклад, через скорочення кількості російських консульств деяким виборцям доводилося їхати до інших міст. Так, після закриття генерального консульства РФ у Бонні єдина виборча дільниця в Німеччині працювала в Берліні. У Грузії дільниці не відкривали взагалі, а влада Молдови погодила роботу лише однієї – при посольстві Росії в Кишиневі. В окремих містах утворювалися черги, а в країнах Балтії голосування супроводжувалося додатковими перевірками.

Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що російська сторона зафіксувала випадки погроз, провокацій та актів насильства за кордоном у період голосування.

Не всі росіяни за кордоном змогли проголосувати. Російського опозиційного політика, віцепрезидента Free Russia Foundation Владіміра Кара-Мурзу не допустили на дільницю в посольстві Росії у Вашингтоні. Як він написав у своєму Telegram-каналі, причиною стала відсутність потрібного паспорта.

Планував викреслити всі провоєнні партії й вписати в бюлетень «Яблоко», але голова ДВК особисто вийшов до воріт і сказав, що проголосувати мені не дадуть.

– У вас лише внутрішній паспорт, а потрібен закордонний, – каже мені з усмішкою.

– Та ви ж самі відмовили мені у видачі закордонного паспорта, – відповідаю йому.

– Це не ми, це Москва, – і усмішка стає ще ширшою.

А яблука ми їм усе одно залишили.

«Єдіная Россія» посіла перше місце за партійними списками на всіх чотирьох окупованих територіях України, а її кандидати перемагають у всіх семи створених там одномандатних округах. У Донецькій області Іріна Куксєнкова набрала 69,53% голосів, Алєксандр Бородай – 60,35%, Сєрґєй Макаров – 62,38%. У Луганській області перемагають Дєніс Колєсніков та Іван Санаєв, у Запорізькій – Алєксєй Тіхоміров, у Херсонській – Єлєна Дмітрук.

Виборчі комісії також повідомили про значно вищу, ніж у середньому по країні, явку: близько 81% у ДНР, 79,33% у ЛНР, понад 79% у Запорізькій області та 74,61% у Херсонській.

Після завершення голосування Європейський Союз заявив, що не визнає ані проведення російських виборів на окупованих територіях України, ані їхніх результатів. ЄС назвав голосування порушенням міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України та заявив, що до осіб, причетних до організації виборів, а також до кандидатів, які там балотувалися, буде застосовано санкції.

Окремі заяви зробили й держави ЄС. За оцінкою Польщі, результати голосування не мають правових наслідків і не можуть легітимізувати спробу анексії окупованих територій. Литва також оголосила, що ніколи не визнає результатів проведених там виборів, а Естонія заявила, що організація цих виборів повинна мати наслідки на міжнародному рівні.

Спільну заяву оприлюднили Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія та Норвегія. Вони назвали проведення виборів на окупованих територіях грубим порушенням суверенітету України й наголосили, що голосування не може змінити міжнародно-правового статусу цих територій.

У МЗС України окремо заявили, що включення до нового складу Держдуми депутатів, обраних на окупованих територіях, ставить під сумнів легітимність усієї нижньої палати російського парламенту.

Голова ЦВК Елла Памфілова оцінила виборчу кампанію, що завершилася, як «максимально чисту та спокійну».

За даними ЦВК, під час голосування з дільниць видалили 15 спостерігачів, зокрема по шість представників «Яблока» та КПРФ. Причиною назвали втручання в роботу виборчих комісій і провокування конфліктів.

«Ще 17 членів виборчих комісій у чотирьох регіонах відсторонили від роботи», – повідомила Памфілова. Шестеро з них представляли «Яблоко». Серед причин відсторонення голова ЦВК назвала, зокрема, умисне псування бюлетенів.

За словами Памфілової, під час виборів ЦВК зафіксувала два випадки вкидання бюлетенів, а матеріали щодо них передали для подальшого розгляду.

Один із таких епізодів стався в Республіці Марій Ел. Депутат Держдуми від КПРФ Сєрґєй Казанков опублікував відео, на якому член дільничної комісії опускає до урни одразу кілька бюлетенів після того, як спостерігачі залишили приміщення. Регіональна виборча комісія підтвердила порушення: голову, заступника голови та ще одного члена дільничної виборчої комісії відсторонили від роботи, а відповідні бюлетені вирішили визнати недійсними.

Претензії до проведення виборів висловила КПРФ. Після оприлюднення перших результатів лідер партії Ґєннадій Зюґанов заявив про проблеми, з якими стикалися спостерігачі від комуністів. За його словами, партія має намір зіставити отримані на дільницях копії протоколів з офіційними результатами.

«Під час виборчих кампаній виявилися тенденції, які прийшли сьогодні з буремних 90-х. Цього категорично не можна допускати», – заявив Зюґанов.

За даними проекту «Вибори 2026 – Спостерігаємо разом!», станом на 21 вересня на його карті було опубліковано 1048 повідомлень про можливі порушення з 64 регіонів.

Критичну оцінку підсумкам голосування дав політолог Борис Овчинников. На основі власного статистичного аналізу результатів він оцінює частку сфальсифікованих голосів за «Єдіную Россію» приблизно у 55% усіх голосів, зарахованих на користь партії, а серед голосів, поданих у паперових бюлетенях, частка тих, які він вважає сфальсифікованими, становить приблизно 31%.

За розрахунками Овчинникова, без урахування близько 3 млн виборців, які зареєструвалися на дистанційне електронне голосування, фактична явка могла становити менш ніж 40%. Він також стверджує, що за межами Москви ознаки штучного завищення явки виявляють приблизно на 69% дільниць.

«У Москві офлайн-явку не завищували, зате, схоже, масштабно фальсифікували розподіл голосів між кандидатами – подібного не було з 2011 року», – пише Овчинников.

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.