Російська дезінформаційна мережа «Матрьошка» атакує майже виключно кандидатів від демократичної партії напередодні проміжних виборів у США: Bloomberg проаналізував 130 її фейкових відео та підроблених обкладинок газет, а лічильники їхніх переглядів у X накручували боти. Операція добре задокументована, її вплив на виборців ніхто не вимірював, а американська розвідка – за даними «New York Times» – вважає, що напередодні голосування 3 листопада Москві важливіший хаос, ніж перемога однієї партії.
Коротко
- Bloomberg проаналізував 130 фейкових матеріалів російської мережі «Матрьошка» за період із 10 вересня до 9 жовтня; вони були спрямовані проти демократів у 20 із 35 перегонів до Сенату та на 29 із 36 губернаторських виборів.
- За оцінкою групи Antibot4Navalny, публікація кампанії в X у середньому набирала 56 тис. переглядів, із яких лише близько 2,1 тис. (3,8%) могли бути органічними, тобто не згенерованими ботами.
- Компанія Graphika «з високою впевненістю» пов’язує ці матеріали з російською операцією Overload, але ніхто публічно не вказав, хто схвалив конкретну атаку.
- За даними «New York Times», американські спецслужби вважають, що Кремль схвалив кампанію, спрямовану на створення хаосу, і не бачать спроб атаки на машини для голосування.
- Немає даних про те, що фейки змінили погляди виборців; ризик зростає там, де вони накладаються на внутрішню суперечку щодо чесності виборів.
Сто тридцять фейків, один адресат
Відео виглядає як матеріал ABC News: Джеймс Таларіко, кандидат від демократичної партії до Сенату від штату Техас, нібито платив моделям з OnlyFans. Інше відео, з логотипом CBS News, повідомляє, що податкова служба IRS виявила вісім незадекларованих об’єктів нерухомості сенатора Джона Оссоффа з Джорджії. Таларіко через свого речника спростував це звинувачення, а звинувачення проти Оссоффа не підтверджують публічні реєстри. Обидва відео походять із добірки, про яку 16 жовтня розповів Bloomberg.
Ця добірка ґрунтується на висновках Antibot4Navalny – анонімної групи волонтерів, що відстежує російські мережі ботів; їх підтвердили та доповнили аналітики dTeam та американської компанії Graphika. За даними Bloomberg (огляд на TVP World), кампанія атакувала демократів у 20 із 35 перегонів до Сенату та на 29 із 36 губернаторських виборів. Тому в добірці фігурує сенаторка Емі Клобушар, яка цього року бореться за крісло губернатора Міннесоти.

Про першу хвилю, що тривала з 10 до 14 вересня, розповіла Graphika. Серед дев’яти цілей були Оссофф, Таларіко, а також кандидати до Сенату Шеррод Браун з Огайо та Рой Купер із Північної Кароліни, яких разом звинувачували в корупції, антисемітизмі та зловживаннях. Як встановив незалежний російський портал The Insider, мережа приписала Куперу вигадану заяву про допуск до США ще 12–15 млн іммігрантів.
Друга опора – зірки. AFP задокументувала відео, в яких, зокрема, Елісон Ганніган та Ерік Робертс «викривають» злочини демократів, а Сара Джессіка Паркер називає Володимира Зеленського та демократів нацистами. Актори, до яких звернулося агентство, відмежувалися від цих записів.
Найцікавішим є третій сюжет. Graphika зафіксувала відео, підроблені під BBC, CNN та «Politico», згідно з якими саме демократи проводять операції «під чужим прапором», тобто видають себе за супротивника. Для правдоподібності у відео посилалися на французьке агентство VIGINUM та Бренді Задрозни, журналістку MS NOW (раніше MSNBC), яка досліджує дезінформацію. Це вакцина на майбутнє: кожне наступне викриття російської операції впливу має виглядати як елемент партійної гри.
Хто стоїть за «Матрьошкою» і де закінчуються знання
Назву «Матрьошка» мережі надала Antibot4Navalny. У червні 2024 року VIGINUM, французька служба протидії іноземному цифровому втручанню, описала її як кампанію, що проводилася щонайменше з вересня 2023 року й була спрямована проти ЗМІ, політиків та фахівців із перевірки інформації з понад 60 країн. Більшість матеріалів раніше поширювалася на російських каналах у Telegram. VIGINUM визнала, що кампанія відповідає критеріям такого втручання.
Назви не є повністю взаємозамінними. Graphika та фінська компанія CheckFirst говорять про Operation Overload, Microsoft – про Storm-1679, а лондонський Institute for Strategic Dialogue (ISD) розглядає ці терміни як синоніми. VIGINUM виявляє більшу обережність: у методологічному документі від січня 2026 року вона розглядає «Матрьошку» та Storm-1679 як окремі комплекси дій, які іноді об’єднуються під назвою Overload, оскільки не виявила технічного сліду, що їх пов’язував би. Окремими є також Storm-1516, який Microsoft відстежує окремо, та Doppelgänger – мережа клонів справжніх новинних сайтів, яку пов’язують із російським Агентством соціального проектування та компанією Structura. Отже, цифри зі звіту компанії Alethea про жовтневу хвилю Doppelgänger не стосуються «Матрьошкі».

Атрибуцію потрібно розкласти за щаблями. Найміцніший – перший: російська інфраструктура. CheckFirst та організація Reset Tech у 2024 році вказали домашню IP-адресу в Росії, з якої надсилалися електронні листи в межах операції, а ISD виявив в іспаномовній публікації абревіатуру «SvDP» – кальку російського перекладу назви німецької партії FDP. Другий щабель – виконавець: Graphika «з високою впевненістю» вважає, що наративи проти демократів створили операція Overload та Фонд боротьби з несправедливістю, заснований Євґєнієм Пріґожиним. Третій щабель – схвалення Кремлем – ґрунтується на повідомленні «New York Times» від 18 вересня: згідно з непублічними оцінками розвідки США, Кремль «повторно схвалив» цифрову кампанію впливу. Однак це інформація від анонімних чиновників, а не розсекречений документ. Четвертий щабель залишається порожнім: ніхто публічно не показав, хто схвалив конкретне відео проти конкретного кандидата. Атрибуція сягає екосистеми, а не наказу.
Чуже обличчя, чуже лого, штучне охоплення
«Матрьошка» не здобуває довіри до себе, а лише запозичує чужу: лого редакції, обличчя зірки, тон репортажу. До речі, не кожне її відео є діпфейком, тобто записом із синтезованим обличчям чи голосом: Graphika описує автентичні записи Паркер та Джулії Робертс із доданими субтитрами, AFP – клонований голос Елісон Ганніган та перероблені привітання з Cameo, сервісу, де зірки записують їх для фанатів за плату. Генеративний ШІ прискорює підроблення голосу, але суть методу давніша: йдеться про фальсифікацію походження повідомлення, а не про досконалість зображення.
Поширення має кілька рівнів. Одні акаунти публікують файл, інші цитують його та позначають редакції, а оператори в електронних листах просять фактчекерів «дослідити» підробку; від січня до вересня 2024 року CheckFirst нарахувала близько 71 тис. таких листів. Bloomberg також описує ритм роботи: 5–10 наративів кожного робочого дня, зазвичай до полудня, та вільні вихідні. Це відповідає роботі штатної команди, але не доводить, хто саме і де сидить за клавіатурою.
Найпереконливіші докази маніпуляцій стосуються лічильників. Відео про Клобушар мало 155 300 переглядів, два лайки та жодного поширення. Матеріал про Таларіко, опублікований в акаунті, який мав 35 підписників і раніше писав виключно японською мовою, зібрав 35 тис. переглядів. За даними Antibot4Navalny, дописи «Матрьошкі» можуть за першу годину набрати до 200 тис. переглядів, а потім зупинитися на місці. Група також оцінює, що середня кількість переглядів двадцяти дописів кампанії становила 56 тис., із яких близько 2,1 тис. могли бути органічними. Це її власні розрахунки, а не аудит платформи.

Тут слід з обережністю ставитися до ефектних висновків. Згідно з визначенням X, перегляд – це кожен випадок перегляду допису авторизованим користувачем, зокрема повторний, а не унікальний глядач. Лічильник не вказує, чи переглядав допис американець, а тим більше – виборець. Невелика кількість лайків не свідчить про відсутність аудиторії, адже більшість глядачів не клікають, а охоплення акаунта без підписників може бути результатом рекомендацій алгоритму. Вагомою підставою припускати автоматизацію є лише сукупність ознак: неактивні акаунти, майже нульова взаємодія та графік, який зростає вертикально, а потім обривається, наче ножем відрізаний. 155 300 переглядів – це не 155 300 переконаних виборців.
Навіщо накручувати показники? Найпростіше пояснення: удавана популярність має приваблювати справжніх користувачів. Привабливою є й гіпотеза про звітність, згідно з якою виконавці таким чином демонструють своїм керівникам «охоплення». Таку звітність ми знаємо з інших операцій: обвинувальний акт проти петербурзького «Агентства інтернет-досліджень», тобто «фабрики тролів», описує звіти з метриками, а витік інформації з «Агентства соціального проектування», про який ми писали в червні, розкрив показники ефективності та вертикаль звітування. Для «Матрьошкі» таких документів немає.
Модерація скорочує ресурси, а не можливості. За даними Bloomberg, X заблокував близько 80% акаунтів, за якими стежили дослідники, але на їхньому місці з’являються нові. Оголошене 14 жовтня блокування понад 13 тис. акаунтів охопило три операції, пов’язані з Іраном, Росією та Китаєм, тож не відображає масштабів самої «Матрьошкі».
AFP пише, що такі кампанії часто мають мінімальний ефект, а Девід Корн із «Mother Jones» вважає, що ця поки що не досягла значного охоплення. Інакше було в лютому 2025 року, коли Ілон Маск поширив сфабриковане відео, стилізоване під E! News, про нібито виплати USAID зіркам, які відвідували Україну, а The Insider визнав «Матрьошку» його ймовірним джерелом. Справжнім множником є не боти, а справжні акаунти з мільйонами підписників.
Однобічна атака – не новина: урок 2016 і 2020 років
Чи суперечить однобічність цієї кампанії тезі, що Росія завжди грає на обидві сторони? Документи показують, що одне не виключає іншого. В обвинувальному акті від лютого 2018 року команда спеціального прокурора Роберта Мюллера цитує вказівки «фабрики тролів» від лютого 2016 року: «використовувати кожну нагоду, щоб критикувати Гілларі та решту (за винятком Сандерса і Трампа – їх ми підтримуємо)». Однак уже стратегія 2014 року передбачала «поширення недовіри до кандидатів і політичної системи загалом». Влітку 2016 року тролі звинувачували демократів у фальсифікації виборів, а 12 листопада, вже після голосування, організували в Нью-Йорку одночасно мітинг на підтримку Трампа та протест під гаслом «Трамп НЕ є моїм президентом».

Чотири роки по тому ситуація була схожою. Згідно з розсекреченою у 2021 році оцінкою американської розвідки, Путін схвалив операції, які мали на меті дискредитувати Джо Байдена та демократичну партію, підтримати Трампа, підірвати довіру до виборчого процесу та поглибити розкол у суспільстві. Під час праймеріз російські акаунти підтримували «аутсайдерів» з обох партій, щоб потім стверджувати, що кандидатам «істеблішменту» допомогли фальсифікації. Симетрії не було й тоді.
Кампанія 2026 року вписується в цей шаблон: удар, спрямований проти однієї партії, і паралельна гра на недовірі до системи. За словами деяких співрозмовників «New York Times», головна мета – «сіяти хаос, а не допомагати одній партії», хоча приклади, наведені незалежними дослідниками, «націлювалися виключно на кандидатів-демократів у хитких штатах». Чиновники також оцінили цю кампанію як менш масштабну або менш скоординовану, ніж деякі попередні.
Перегони з приблизно рівними шансами кандидатів пояснюють атаки на Оссоффа чи Купера, але не охоплення 29 із 36 виборів губернаторів – це радше охоплення всієї карти. Однак висновки обмежує вибірка: одна мережа, один місяць, матеріали, відібрані дослідниками. X стверджує, що видалені ним мережі націлювалися на політиків «з усього політичного спектра», але не навів розподілу за окремими операціями. Асиметрія є фактом для цієї вибірки, а не законом природи.
Україна: мотив пропаганди чи мета політики
Українська тема прямо з’являється в матеріалах: окрім фейкової «Паркер», ще й знаменитості із записів, описаних The Insider, звинувачують демократів у підтримці «режиму Зеленського». Згідно з оцінкою розвідки 2021 року, Росія, серед іншого, прагнула обмежити підтримку України адміністрацією Трампа, а в ширшому сенсі – послабити Вашингтон, оскільки слабші Сполучені Штати були б «більш відкритими до геополітичних торгів із Росією».
Однак мотив у пропаганді – не те саме, що її наслідок. Опитування аналітичного центру Chicago Council on Global Affairs та Ipsos, проведене 6–8 лютого 2026 року, показало, що військову допомогу Україні підтримують 57% американців: 72% демократів, 58% незалежних виборців та 43% республіканців. Отже, «Матрьошка» б’є по тому табору, де підтримка Києва найсильніша. Це відповідає наміру послабити проукраїнську коаліцію, але немає даних, що ці фейки змінили цифри.
Паралельно у Вашингтоні ухвалювалися рішення, вигідні для Москви. 9 жовтня, після розмови з Путіним, Трамп оголосив про угоду щодо постачання російського дизельного палива, а Міністерство фінансів вивело з-під санкцій паливо, яке вже було завантажене на танкери. Ринковий контекст ми описували у статті про ціни на дизельне паливо. Тиснучи на Київ щодо ударів по російських нафтопереробних заводах, Вашингтон також тимчасово обмежив передавання йому розвідувальних даних; 18 жовтня Зеленський повідомив, що обмін відновлено.

Хочеться додати до цього російський сценарій, але джерела вказують на простіші пояснення: Трамп обґрунтовував угоду цінами на паливо для фермерів і водіїв вантажівок, тобто передвиборчим розрахунком, навіть якщо й невдалим. Публічних доказів того, що Кремль керував цими рішеннями, немає, а збіг інтересів не свідчить про координацію. Зате Кремль уміє підхоплювати чужі наративи. 24 січня 2025 року Путін заявив на державному телебаченні, що не може не погодитися з Трампом у тому, що «якби він був президентом, якби у 2020 році в нього не вкрали перемогу, то, можливо, не було б цієї кризи в Україні, яка виникла у 2022 році».
Від недовіри до кризи: де проходить межа

Однак для довіри до виборів ключове значення має саме американський контекст. 4 лютого 2026 року Том Ямас із NBC News запитав Трампа про ідею «націоналізації» виборів, які в США організовують штати. Президент говорив про корупцію в Детройті, Філадельфії та Атланті, а також про документи, що посвідчують особу виборців, після чого додав:
«Якщо нам доведеться запровадити федеральний контроль замість контролю штатів – пам’ятайте, що вони [штати] насправді є посередниками. (…) вони збирають голоси для того, хто виграє вибори. Якщо вони не здатні зробити це чесно і якщо це неможливо зробити належним чином та вчасно, то має статися щось інше».
Ямас: «Чи довірятимете ви результатам проміжних виборів, якщо республіканці втратять контроль над Конгресом?»
Трамп: «Довірятиму, якщо вибори будуть чесними».
– Дональд Трамп у розмові з NBC News, 4 лютого 2026 року (запис інтерв’ю)
У тій самій розмові Трамп заявив, що фальсифікації були навіть на виборах 2024 року, які він виграв, просто його перемога була «занадто великою, щоб її сфальсифікувати». «Російський сюжет» він назвав «містифікацією» і вказав на Китай. Парадокс очевидний: політик, який узалежнює визнання результату від «чесності» виборів, нехтує російським втручанням, тоді як його власні служби, за повідомленням NYT, восени описали чергову кампанію Росії.
«Матрьошка» дає цій суперечці готові цеглинки. Наратив про «операцію під чужим прапором» демократів заздалегідь підриває майбутні висновки щодо російського втручання. Матеріалів про «сфальсифіковані» вибори 2026 року в документації осінньої кампанії ще немає, але прецеденти 2016 і 2020 років показують, що такі наративи з’являлися як до голосування, так і після нього.
Іноді цеглинки їй підкидає сама протилежна сторона. Між 8 і 11 жовтня українські дрони завдали ударів по трьох дата-центрах «Яндексу». 12 жовтня Зеленський заявив на Варшавському форумі з безпеки, що в мережі «раптом стало трохи легше дихати», бо стало «менше ботів». Дані цього не підтверджують. За даними Cloudflare, компанії, що обслуговує значну частину інтернет-трафіку, знизився переважно трафік індексувальних роботів пошукової системи «Яндекс», а зловмисна автоматизована активність із його хмари перемістилася до інших російських провайдерів. У трафіку до функцій публікування, відповідей та вподобань однієї із соціальних мереж компанія не бачить несподіваних змін, хоча зазначає, що має у своєму розпорядженні лише власні дані. Зниження також не зафіксувала Antibot4Navalny, яка 15 жовтня попередила, що боти «Матрьошкі» вже відпрацьовують, як використати це перебільшення проти проукраїнських політиків та ЗМІ. Перебільшення союзника стає боєприпасами для супротивника.

Поріг ескалації потрібно описувати за допомогою критеріїв, а не метафор. Поляризація, за якої табори не довіряють ані один одному, ані інституціям, є вихідним станом. Першим порогом є конституційна криза: інституції сперечаються, хто має право визначити результат, органи штатів відмовляються його затвердити (сертифікувати), федеральна влада намагається взяти під свій контроль підрахунок голосів або хтось ігнорує судові рішення. Про громадянську війну можна говорити лише за умови організованого, збройного та тривалого насильства, зазвичай поєднаного з розколом у силах безпеки. Станом на 20 жовтня видно лише передвісники першого порогу: умовні заяви про визнання результатів. Доступні матеріали також не містять досліджень, які б пов’язували контакт із фейками зі зниженням рівня довіри чи готовністю до політичного насильства.
Окремою категорією є технічні загрози. 16 жовтня ФБР та агентство з кібербезпеки CISA попередили виборчих посадовців про фішинг, смішинг (шахрайство через SMS та месенджери) та відеоролики-дипфейки, не вказавши при цьому винуватців. За повідомленням NYT, розвідка не виявила спроб атак на машини для голосування. Операція впливу та злам системи підрахунку голосів – це різні явища. Російська цифрова пропаганда може постачати наративи, але рішення щодо сертифікації, судів та вуличних протестів ухвалюватимуть американці. «Матрьошка» може долити пального. Сірники тримає хтось інший.
Що ми знаємо за два тижні до голосування
Чи посилюють російські операції впливу поляризацію та підривають готовність американців визнати результати? Вони намагаються, і докази наміру та дій є переконливими. Гіпотеза про те, що короткострокові атаки на кандидатів ідуть у парі з довгостроковим підриванням довіри до інституцій, має підґрунтя в документах 2016, 2020 та 2026 років. Натомість теза про те, що Кремль прагне громадянської війни в Америці, не має жодних доказів у доступних матеріалах. Ми також не знаємо, скільки американців побачили фейки, скільки в них повірили і чи хтось змінив через них свій вибір. Фейк без американського гучномовця залишається в мережі ботів. Із гучномовцем він стає частиною суперечки про те, хто насправді переміг.
Автор: Артур Жак








