Після українських ударів по трьох дата-центрах «Яндексу» компанія досі не відновила їхню роботу в повному обсязі. Збої в роботі таксі, служб доставки та хмарних сервісів відчули користувачі не тільки в Росії, а й у Казахстані, Киргизстані та Білорусі.
Під загрозою атак перебувають й інші російські дата-центри, від яких залежить робота банків, бізнесу та надання державних цифрових послуг. Більшість цих об’єктів зосереджена в європейській частині Росії, куди без проблем долітають українські безпілотники. Мінцифри та Міноборони обговорюють заходи захисту цифрової інфраструктури, але конкретного плану поки що не представили.
Коротко:
- З 8 до 11 жовтня українські безпілотники атакували три дата-центри «Яндексу». Повністю відновити їхню роботу поки що не вдалося.
- Збої торкнулися таксі, доставки, хмарних сервісів та інших застосунків, якими користуються мільйони росіян.
- Наслідки атак відчули в Казахстані, Киргизстані та інших країнах. Там почали говорити про розвиток власної цифрової інфраструктури.
- У Росії працює близько 200 дата-центрів, більшість із яких зосереджена в європейській частині країни.
- Якщо атаки триватимуть, під загрозою може опинитися робота інших цифрових сервісів, зокрема державних.
- Мінцифри та Міноборони обговорюють захист дата-центрів, але конкретного плану поки що не представлено.
З 8 до 11 жовтня 2026 року українські безпілотники атакували три дата-центри «Яндексу» в Росії. Перший удар припав на об’єкт у місті Сасово Рязанської області. Там розміщувалися десятки тисяч серверів і два з трьох суперкомп’ютерів компанії, що використовуються для розробки та навчання штучного інтелекту. Після атаки на території комплексу спалахнула пожежа. Центр обробки даних зазнав серйозних пошкоджень і повністю припинив роботу.
9 жовтня безпілотники атакували дата-центр у Калузі, вивівши з ладу кілька серверних модулів і частину обчислювальних потужностей.
Третього удару завдали в ніч на 11 жовтня – по дата-центру у Володимирі. Його робота також була повністю зупинена.
«Яндекс» підтвердив пошкодження всіх трьох об’єктів, але поки що не може назвати строки їхнього відновлення. Більше того, компанія не впевнена, що частину обладнання взагалі вдасться відновити.
За даними видання «Коммерсантъ», лише постачання нових серверів замість пошкоджених або знищених може зайняти до шести місяців. Якщо серйозно постраждали унікальні суперкомп’ютери, відновлення обчислювальних потужностей, за оцінками галузевих експертів, може розтягнутися на півтора-два роки.
Рунет дав збій
Наслідки атак швидко відчули користувачі «Яндексу». У різних регіонах Росії виникли проблеми з викликом таксі через «Яндекс Go», замовленням доставки, роботою сервісів «Яндекс Карты», «Яндекс Музыка», «Яндекс Почта» та платіжного сервісу «Яндекс Pay». Одні застосунки не відкривалися, інші працювали із затримками. Збої торкнулися й голосового помічника «Алиса»: деякі функції штучного інтелекту стали недоступними, нейромережа відповідала повільніше, ніж зазвичай, а пристрої «розумного дому» працювали нестабільно.
Перебої в роботі Yandex Cloud позначилися на компаніях, які використовують платформу для розміщення сайтів, зберігання даних та роботи внутрішніх систем. Так, користувачі сервісу нерухомості «Циан» не могли відкрити сайт і застосунок. Оператор електронного документообігу «Астрал» попередив клієнтів про можливі перебої з надсиланням звітності та обміном документами.
Проблеми з доступом виникли також на сайтах «Російських залізниць» та петербурзького аеропорту Пулково. Один із підмосковних автобусних перевізників взагалі тимчасово припинив продаж квитків через інтернет у зв’язку з відключенням дата-центру.
Відлуння за кордоном
Наслідки атак на дата-центри «Яндексу» вийшли далеко за межі Росії. Перебої в роботі сервісів компанії сталися в Казахстані, Киргизстані, Узбекистані та Білорусі. Користувачі не могли замовити таксі та доставку, а водії й кур’єри – приймати та виконувати замовлення.
Найрішучіше відреагувала влада Казахстану. 12 жовтня міністр штучного інтелекту та цифрового розвитку Казахстану Жаслан Мадієв оголосив про підготовку змін до законодавства, покликаних зменшити залежність ключових цифрових сервісів від закордонних серверів.
Водночас персональні дані казахстанських користувачів «Яндексу» вже зберігаються всередині країни. Але частина інфраструктури, що забезпечує роботу таксі та доставки, за визнанням міністерства, розташована за кордоном. Тому пошкодження дата-центрів у Росії позначилося й на роботі сервісів у Казахстані.
У Киргизстані депутат парламенту Дастан Бекешев запропонував розвивати місцеві служби таксі та доставки, а також розглянути можливість розміщення інфраструктури іноземних компаній у країні.
На атаки відреагували й у Литві. 12 жовтня прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс на Варшавському форумі з безпеки запропонував Україні завдавати більше ударів по російських дата-центрах.
«Гадаю, нам слід попросити пана Зеленського вразити більше дата-центрів у Росії, і це, можливо, допомогло б», – заявив він, відповідаючи на запитання про захист європейських виборів від російського втручання.
Раніше на тому ж форумі президент України Володимир Зеленський, коментуючи удари по дата-центрах «Яндексу», заявив, що після атак у соціальних мережах стало менше російських ботів, а разом із ними – ненависті, розбрату та провокацій.
Хто ще під ударом?
У Росії працює майже 200 центрів обробки даних (ЦОД). Дві третини комерційного ринку контролюють п’ять компаній: РТК-ЦОД («дочка» «Ростелекому»), IXcellerate, «Росатом», DataPro та Selectel.
Основна частина ЦОД зосереджена в європейській частині Росії, а понад 80% із них розташовані у великих містах.
Особливе місце в російській цифровій інфраструктурі посідає «Ростелеком». Через дочірню компанію РТК-ЦОД він керує найбільшою в країні мережею комерційних дата-центрів. За даними компанії станом на травень 2026 року, до неї входять 26 об’єктів.
«Ростелеком» обслуговує не тільки бізнес, а й ключові державні інформаційні системи. Від його інфраструктури залежать «Госуслуги», системи «Росреєстру» та Соціального фонду Росії, а також державна хмарна платформа. Йдеться про сервіси, через які росіяни оформлюють документи, реєструють нерухомість, отримують допомогу та користуються іншими державними послугами.
На інфраструктурі «Росатому» розміщуються сервери державних організацій, операторів зв’язку та промислових підприємств. Вона використовується для зберігання та обробки даних, роботи корпоративних інформаційних систем і хмарних сервісів. Частина обчислювальних потужностей задіяна в діяльності самого «Росатому», зокрема для супроводу виробничих і фінансових процесів.
Власна обчислювальна інфраструктура є в Міноборони та МНС Росії. Військове відомство використовує її для управління військами та обробки даних. Серед його ключових цифрових систем – Єдиний реєстр військового обліку та Реєстр повісток. МНС забезпечує роботу систем попередження про надзвичайні ситуації та координації рятувальників, зокрема Національний центр управління в кризових ситуаціях. З відомством також пов’язаний комплекс «Безпечне місто», що об’єднує відеоспостереження, оповіщення населення та моніторинг інцидентів.
Хто захистить дата-центри?
Українські удари по дата-центрах «Яндексу» поставили перед російською владою питання про захист цифрової інфраструктури від безпілотників. Перенести її за кордон за прикладом України російським компаніям складніше. Закон про локалізацію персональних даних вимагає, щоб основні операції з базами даних російських користувачів під час збирання цих даних виконувалися на території країни.
12 жовтня міністр цифрового розвитку Максут Шадаєв заявив на засіданні профільного комітету Держдуми, що Мінцифри спільно з Міноборони вже розробляють заходи захисту дата-центрів. За словами міністра, до усунення наслідків атак на «Яндекс» долучилася вся російська ІТ-галузь. Шадаєв також похвалив компанію за систему резервування, завдяки якій частина сервісів продовжила працювати.
Однак конкретного плану захисту міністр не представив. Поки що невідомо, які дата-центри отримають додатковий захист, хто оплачуватиме ці заходи та коли їх реалізують.
Деякі компанії почали готуватися до атак ще до жовтневих ударів. Як з’ясувала Російська служба Бі-бі-сі, навесні 2026 року VK планувала встановити металеві каркаси та захисні сітки на одному зі своїх об’єктів. Вартість робіт оцінювалася в 7,3 млн рублів. Наприкінці вересня «МегаФон» оголосив тендери на встановлення захисних конструкцій від безпілотників. Структури «Росатому» також розглядали закупівлю засобів виявлення дронів та обладнання укриттів для співробітників дата-центрів.
«Яндекс» тим часом намагається захиститися від наслідків атак юридично. Компанія внесла до користувацької угоди положення про форс-мажор, зазначивши серед таких обставин воєнні дії, атаки безпілотників, ракетні удари та вибухи.
Автор: Ольга Семашко
Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.
