Депутати воєнного часу: нова Держдума розпочала роботу

Новий склад Держдуми зібрався на перше засідання в рекордно стислі строки – лише через десять днів після виборів. І це не єдиний рекорд цього скликання – «Єдіная Россія» отримала найбільшу за свою історію кількість мандатів і зберігає конституційну більшість. У Держдумі вперше з’явилися депутати, обрані на окупованих територіях України, серед новачків – колишній в. о. українського прем’єра Сергій Арбузов.

«Яблоко» продовжують переслідувати й після виборів: лідера партії Ніколая Рибакова звинуватили в «псуванні чужого майна» за антивоєнні написи на виборчих бюлетенях.

Коротко:

• Нова Держдума зібралася лише через десять днів після виборів – рекордно швидко
• «Єдіная Россія» отримала 349 мандатів і зберегла конституційну більшість
• До нового складу Держдуми увійшли десятки учасників війни та депутати, обрані на окупованих територіях України
• Серед новачків опинився колишній в. о. прем’єр-міністра України Сергій Арбузов
• «Яблоко» не допустили до виборів за федеральним списком, а після голосування щодо його лідера Ніколая Рибакова склали адміністративний протокол

Держдума IX скликання зібралася на перше засідання 30 вересня – лише через десять днів після завершення голосування на парламентських виборах 20 вересня. Це найкоротший проміжок між виборами та початком роботи нового складу нижньої палати в історії сучасної Росії.

За Конституцією, нова Держдума має зібратися на перше засідання на 30-й день після обрання, однак президент може скликати її раніше. Що Владімір Путін і зробив. У Кремлі це пояснили тим, що Держдума має «насичений порядок денний» і важливо не допускати тривалої перерви в її роботі.

Незвично відбулося й саме відкриття нового скликання. За Конституцією, перше засідання має відкривати найстарший депутат – у нинішньому складі це 90-річний єдинорос Владімір Рєсін. Однак він поступився цією місією 79-річному однопартійцю Юрію Пєтрову. Рішення узгодили з іншими найстаршими депутатами – 89-річною Валєнтіною Тєрєшковою та 82-річним лідером КПРФ Ґєннадієм Зюґановим. Спостерігачі пов’язують це насамперед із віком і станом здоров’я парламентаріїв, а у випадку зі Зюґановим, ймовірно, мала значення й партійна належність: він – голова КПРФ, а символічно відкрити засідання мав представник партії влади, яка до того ж перемогла з історичним рекордом.

На першому засіданні нової Думи виступив особисто Владімір Путін. Він закликав депутатів зосередитися на зміцненні обороноздатності та суверенітету країни, підтримці учасників війни та їхніх сімей, а також на виконанні соціальних зобов’язань.

Путін також закликав «Єдіную Россію», незважаючи на її конституційну більшість, враховувати позиції інших фракцій, за якими стоять «голоси мільйонів виборців».

Після остаточного підрахунку голосів «Єдіная Россія» отримала в Держдумі 349 із 450 місць – це рекордна кількість мандатів для ЄР. З них 140 дісталися за партійними списками, а ще 209 – в одномандатних округах. Таким чином, партія зберегла конституційну більшість: у неї значно більше ніж 300 голосів, необхідних для цього.

Другою за чисельністю стала фракція КПРФ – 37 депутатів. У ЛДПР – 23 мандати, у «Нових людєй» – 19, у «Справєдлівої Россії» – 17. Ще одне місце отримала «Родіна», а чотири мандати дісталися самовисуванцям.

Після історичної перемоги «Єдіної Россії» члени її федерального списку почали масово відмовлятися від мандатів. ЦВК нарахувала 57 «відмовників» – переважно це губернатори, які очолювали регіональні групи партії. Не захотіли йти до Держдуми й «перші особи» з федерального списку партії влади – міністр закордонних справ Сєрґєй Лавров, мер Москви Сєрґєй Собянін, військовий кореспондент Євґєній Поддубний і дитячий омбудсмен Марія Львова-Бєлова. У підсумку з топ-5 ЄР у Держдумі представлений лише Владіслав Ґоловін – Герой Росії та начальник головного штабу «Юнармії».

Керівники решти партій від депутатських мандатів не відмовилися. У підсумку в новій Думі ми побачимо голову ЦК КПРФ Ґєннадія Зюґанова, лідера ЛДПР Лєоніда Слуцкого, голову «Нових людєй» Алєксєя Нєчаєва та лідера «Справєдлівої Россії» Сєрґєя Міронова. Від «Родіни», яка отримала єдиний мандат завдяки перемозі в одномандатному окрузі, до Думи знову пройшов голова партії Алєксєй Журавльов.

Головою Держдуми знову обрали Вячеслава Володіна. Він очолює нижню палату з 2016 року, тому для нього це вже третє скликання поспіль на посаді спікера. Його кандидатуру особисто підтримав Владімір Путін.

У Держдумі вперше з’явилися депутати, обрані на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Усі вони представляють «Єдіную Россію»: сімох депутатів обрали безпосередньо в створених там одномандатних округах, ще 11 місць отримала об’єднана регіональна група партійного списку ЄР, до якої увійшли кандидати з усіх чотирьох територій.

Одним із найпомітніших новачків Держдуми, пов’язаних з Україною, став колишній в. о. прем’єр-міністра Сергій Арбузов. Його обрали за федеральним списком «Справєдлівої Россії». На виборах Арбузов очолював її регіональну групу, що об’єднувала анексовані Росією Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, а також Крим і Севастополь.

Кар’єра Арбузова припала на часи Віктора Януковича. У 2010–2012 роках він очолював Національний банк України, потім став першим віце-прем’єром в уряді Миколи Азарова. Після відставки Азарова в розпал Євромайдану Арбузов виконував обов’язки прем’єр-міністра України.

Після зміни влади в Києві Арбузов виїхав з України й опинився в Росії. Українські правоохоронні органи оголосили його в розшук у справі про ймовірне привласнення та розтрату державних коштів. Тепер він уперше став депутатом Держдуми. «Справєдлівая Россія» любить підкреслювати українське політичне минуле свого представника.

Плутанина з кількістю учасників війни в новій Держдумі зберігалася до самого формування фракцій. Відразу після виборів секретар генради «Єдєної Россії» Владімір Якушев заявив, що депутатами від партії стануть близько 86 учасників СВО. Невдовзі повідомлення з цією цифрою анулювали на прохання пресслужби ЄР «у зв’язку з уточненням даних», а сам Якушев назвав уже 49 осіб.

Після затвердження результатів виборів ЦВК повідомила, що загалом до Держдуми обрано 46 учасників та ветеранів війни. Однак після відмов від мандатів та їхнього перерозподілу «Єдєная Россія» оголосила, що до сформованої нею фракції увійшли вже 50 учасників СВО.

Окреме питання виникло щодо самого визначення «учасник СВО». «Мєдуза», яка вивчала біографії кандидатів від ЄР, виявила серед позначених як «учасники війни» чинних депутатів, чиновників і політиків, тобто цивільних осіб. Сама «Єдєная Россія» публічно не пропонувала вузького визначення цієї категорії, яке означало б лише безпосередню участь у боях.

Одним із найвідоміших учасників війни в новому парламенті став Владіслав Ґоловін. У 2022 році під час боїв у Маріуполі російські військові медіа довго показували командира морської піхоти з червоним рюкзаком, не називаючи його імені та використовуючи лише позивний «Струна». Того ж року Ґоловін підірвався на міні, дістав тяжке поранення та втратив частину правої ноги, згодом йому присвоїли звання Героя Росії.

Окрема група нових парламентаріїв пов’язана з кадровою програмою Путіна «Час героїв», створеною для учасників війни. Депутатські мандати отримали 19 її учасників.

«Яблоко», яке йшло на вибори з антивоєнним порядком денним, до Держдуми за федеральним списком не допустили: 10 серпня Верховний суд скасував його реєстрацію за позовом партії «Родіна». «Яблоко» намагалося оскаржити рішення у Верховному суді, але безрезультатно. 15 вересня партія звернулася до Конституційного суду. Там розгляд скарги триває досі.

Водночас ЄС ухвалив рішення запровадити санкції проти десяти російських суддів, прокурорів та інших посадових осіб, причетних до недопуску «Яблока» до виборів і судових справ проти представників партії. До санкційного списку увійшли, зокрема, троє суддів Верховного суду та співробітник Генпрокуратури, які брали участь у справі про зняття федерального списку «Яблока» з виборів, а також судді та прокурори, пов’язані зі справами Ніколая Рибакова, Льва Шлосберґа та Максіма Круґлова. ЄС пояснив обмеження участю цих осіб у репресіях проти політичної опозиції та підриві демократичних процесів у Росії.

Переслідування самих «яблучників» у Росії триває й після виборів. 29 вересня щодо голови партії Ніколая Рибакова склали адміністративний протокол про дрібне хуліганство.

Приводом стало його голосування 20 вересня: Рибаков зробив бюлетені недійсними, залишивши на них, серед іншого, написи «За мир» і «За угоду про припинення вогню». Поліція розцінила це як псування майна та дрібне хуліганство. Сам Рибаков із таким трактуванням не погодився, заявивши в суді, що написи на власних бюлетенях не є дрібним хуліганством. Рибакову загрожує штраф або адміністративний арешт строком до 15 діб.

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.