Тіса перемагає в Угорщині попри нечесну гру Фідесу

Парламентські вибори в Угорщині 12 квітня 2026 року принесли гучну поразку Віктору Орбану та Фідесу. Опозиційна партія Тіса на чолі з Петером Мадяром здобула конституційну більшість після дуже гострої й емоційної передвиборчої кампанії. Темою номер один для Орбана стали відносини з Україною — до такої міри, що в країні ходять жарти, ніби виборці були здивовані відсутністю Володимира Зеленського у виборчих бюлетенях. З іншого боку, проти Орбана зіграли також його зв’язки з Володимиром Путіним і Росією. Дехто також попереджав про російське втручання у вибори.

• Партія Тіса на чолі з Петером Мадяром здобула конституційну більшість на парламентських виборах в Угорщині.
• Вибори були визнані технічно чесними, попри системну перевагу та нерівні умови кампанії, створені Фідесом.
• Передвиборча кампанія виявила тісну координацію дій уряду Віктора Орбана з Кремлем, а також спроби російської дезінформації.
• Проти лідера опозиції застосовувалися брутальні методи дискредитації, зокрема сфабриковані звинувачення, пов’язані з його приватним життям.
• Проросійська риторика Фідесу та зосередження на конфлікті з Україною виявилися неефективними і сприяли поразці чинної влади.

Відразу варто зазначити, що вибори пройшли спокійно, без перешкод і порушень. Прем’єр-міністр, який залишає посаду, Віктор Орбан, визнав їхній результат, не ставлячи під сумнів власної поразки.

Д-р Лукаш Левковіч, доцент кафедри політичної думки та політичної комунікації на факультеті політології та журналістики Університету Марії Кюрі-Склодовської, підсумовує:

«Парламентські вибори в Угорщині 12 квітня 2026 року можна вважати формально демократичними та чесними, хоча й не обов’язково рівними з погляду умов передвиборчої кампанії. Ключовим сигналом є швидке визнання результату прем’єр-міністром Віктором Орбаном, який залишає посаду, що на практиці означає: навіть владний табір не ставить під сумнів процес підрахунку голосів. З огляду на явну перевагу партії-переможниці Тіса, можливі маніпуляції мали б бути дуже масштабними, а досі не з’явилося надійних доказів таких дій. Водночас слід відокремлювати питання технічної чесності виборів від якості самої політичної конкуренції. Угорську систему в останні роки критикували за структурні переваги правлячого табору, такі як домінування в медіа, використання державних ресурсів або нерівні умови ведення передвиборчої кампанії. Не можна також забувати про зміни до виборчого кодексу та маніпулювання межами виборчих округів в останні роки. Це означає, що вибори могли бути водночас проведені належним чином і нерівними. Нинішні повідомлення про порушення мають радше випадковий і локальний, а не системний характер, тож немає підстав стверджувати, що вони вплинули на остаточний результат».

Ці висновки підтверджує звіт Організації з безпеки і співробітництва в Європі за підсумками спостереження за виборами. У ньому підкреслено системну перевагу, яку отримала партія Віктора Орбана, що за 16 років правління стирала межі між партією та державою. Спостерігачі також наголошують на риториці поділу та нагнітання страху, яку застосовував Фідес, зокрема висуваючи проти опонентів звинувачення у перебуванні під іноземним впливом.

У звіті ОБСЄ партії, яка досі керувала Угорщиною, закидають широке використання державних ресурсів у власних інтересах, використання урядових повідомлень як інструменту політичної агітації, явне сприяння Фідесу з боку державних медіа, а також прогалини в законодавстві про фінансування виборчих кампаній, що призвели до дисбалансу можливостей між кандидатами від правлячого табору й опозиції.

Звинувачення на адресу Тіси в представленні чужих інтересів та перебуванні під іноземним впливом звучать тим іронічніше, що водночас Віктор Орбан охоче користувався підтримкою президентського оточення у США, апогеєм якої став візит американського віцепрезидента Джей Ді Венса за чотири дні до виборів. Під час перебування в Будапешті, на зустрічі в Університеті імені Матяша Корвіна, Джей Ді Венс також звинувачував Європейський Союз у проведенні «іноземної операції впливу в Угорщині».

Важливим елементом кампанії було також питання зв’язків угорського уряду з Кремлем. 7 квітня було оприлюднено стенограму телефонної розмови прем’єр-міністра Віктора Орбана з російським диктатором Владіміром Путіним. В опублікованому Bloomberg записі розмови читаємо: «Учора наша дружба піднялася на такий високий рівень, що я можу допомогти будь-яким можливим способом — у наших угорських книжечках із картинками є така історія, у якій миша допомагає леву (…) Я готовий допомогти негайно… У будь-якій справі, в якій я можу бути корисним, я до ваших послуг». Однією з таких справ мала бути організація мирного саміту між Росією та США в Будапешті. Варто зазначити, що така пропозиція справді пролунала і була доволі добре сприйнята також Дональдом Трампом.

Днем пізніше консорціум журналістів-розслідувачів оприлюднив записи розмов за 2023–2025 роки між угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто та його російським колегою Сєрґєєм Лавровим. З них випливає, що уряд Орбана передавав росіянам документи, зокрема щодо процесу вступу України до ЄС.

Така услужливість перед Кремлем, яку демонструє уряд Фідесу, однак не дорівнює російському втручанню в сам виборчий процес. Тут радше йдеться про російську участь у виборчій кампанії.

Як повідомляють угорські джерела, Віктор Орбан отримав допомогу з Москви у вигляді дорадчої групи. Питання ефективності цих заходів та їх фактичного застосування залишається відкритим. Це мала бути кампанія впливу, порівнянна, а може, й реалізована тими самими особами, які діяли на замовлення Кремля в Молдові. Однак російська допомога, як вважається, надавалася невміло — наприклад, антиопозиційні наративи мали поширюватися через російськомовні канали, які в Угорщині мають невелику аудиторію.

Проте фактом залишається спільність наративів російських та угорських каналів дезінформації. Андраш Рац, угорський експерт з питань Росії, сказав у розмові з Telex.hu, що наративи Кремля та Фідесу були скоординовані, а до виборів в Угорщині були залучені щонайменше три російські агентства, зокрема Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації.

Однак, як зазначає д-р Левковіч:

«Немає твердих, публічно підтверджених доказів того, що російські радники безпосередньо керували виборчою кампанією в Угорщині у 2026 році. Йдеться радше про опосередкований, інспіративний і методологічний вплив, який наростав роками, а не про формальне „керування кампанією ззовні“».

Сама спостережна місія ОБСЄ також викликала суперечки щодо можливого російського впливу. У міжнародному секретаріаті Парламентської асамблеї ОБСЄ на посаді старшої радниці працює Дарія Боярская, яка багато років працювала в Міністерстві закордонних справ Російської Федерації. У ролі перекладачки вона супроводжувала Путіна, зокрема на зустрічах групи G20 у Токіо 2019 року. Під час роботи в МЗС РФ вона також співпрацювала з ОБСЄ як зовнішня перекладачка. Із січня 2021 року Боярская працює безпосередньо в ПА ОБСЄ, не є делегованою від імені РФ і відповідає, зокрема, за координацію місії зі спостереження за виборами.

Згідно з доступною публічною інформацією, сама Боярская не входила до складу місії спостерігачів і не брала участі у підготовці звіту.

Легко помітити дії, наче з підручника кремлівської пропаганди, які були застосовані в кампанії проти партії Тіса, а особливо проти її лідера Петера Мадяра. Гучний резонанс викликала справа нібито автобіографічної книги його колишньої дружини Юдіт Варги «16 років із монстром. Сповідь колишньої дружини Петера Мадяра».

У книзі вона нібито описувала проблеми Мадяра з алкоголем, дії сексуального характеру, яких він нібито припускався в присутності дітей, і навіть те, як він живцем зварив одного із сімейних собак у мікрохвильовій печі. Цю інформацію опублікував акаунт UniqueMongolia на платформі X. Звісно, вона була вигаданою від початку до кінця, хоча ці сюжети підхопили й далі повторюють союзники Орбана, зокрема за кордоном.

У лютому цього року угорські журналісти після періоду шантажу отримали секс-відео, на якому були зображені Петер Мадяр та його колишня партнерка. На відео також нібито були зафіксовані наркотики, які Мадяр і жінка нібито вживали. Ці звинувачення не підтвердилися, а Мадяр подав заяву про можливе вчинення злочину у зв’язку з оприлюдненням запису.

Такі дії не вплинули негативно на рейтинги партії Тіса. Мадяр звинуватив Фідесу спробі шантажу. Однак прямих доказів причетності оточення Орбана до створення та поширення запису досі немає. Шантаж нібито сексуальними скандалами та наркотичними ексцесами нагадує радянські методи дискредитації. Сам Мадяр саме так їх і охарактеризував.

Згідно із заявами, уряд Мадяра не продовжуватиме проросійську політику Віктора Орбана. Однак не слід очікувати раптової зміни орієнтації на проукраїнський курс. Із декларацій майбутнього прем’єра можна зробити висновок, що Угорщина не блокуватиме проукраїнські ініціативи Європейського Союзу, хоча й не обов’язково має намір до них долучатися. Вона також залишається скептичною щодо вступу України до ЄС.

Попри всю дискусію про російський вплив під час виборчої кампанії, слід чітко сказати: він не приніс очікуваних Кремлем результатів. Можна навіть дійти висновку, що він спрацював на шкоду Фідесу. Рекордна явка на виборах і лавиноподібна перемога колишньої опозиції свідчать про те, що угорці прагнули змін.

Однак головними причинами називають інші питання, такі як боротьба з корупцією чи економічні чинники. Зосередження Фідесу на міжнародних питаннях, зокрема розпалювання конфлікту з Україною в передвиборчий період, не знайшло відгуку, оскільки для угорського виборця це просто не було ключовою темою. З іншого боку, зв’язки з Кремлем призвели до посилення сприйняття корумпованості уряду Орбана.

Демонтаж орбанівської системи буде головною метою уряду Мадяра. Питання в тому, чи матиме значення тема російського впливу в цьому контексті. Поки що ніщо не вказує на те, що «дерусифікація» стане важливим елементом, і це, найімовірніше, не те, чого очікують угорці.