РФ втрачає інструмент впливу: російську мову позбавили особливого статусу та захисту в Україні 

12 червня Зеленський “привітав” із днем Росії прийнявши Закон, що виключає російську із переліку мов, що підпадають під захист Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. 

Коротко: 

• Закон «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов» було прийнято Верховною Радою України 3 грудня 2025 року. 
• 12 червня Зеленський підписав Закон, тим самим затвердивши зміни до переліку мов, що підпадають під захист Європейської хартії, виключивши із переліку російську мову.
• До переліку мов, що підлягають захисту, додано чеську, кримськотатарську, кримчакську, караїмську, їдиш та іврит. Загалом перелік включає 18 мов. 
• В Росії припинення захисту російської мови в Україні назвали “неонацизмом в дії”.
• Міжнародний комітет Європейської хартії підтримав виключення російської, із переліку мов, що підлягають захисту в Україні наголосивши на маніпулятивних діях з боку РФ, що пов’язані із захистом мови. 

Європейська хартія регіональних або міноритарних мов передбачає захист мов корінних народів та нацменшин на території країни, та гарантує, що держава буде сприяти розвитку та підтримці цих мов у регіонах використання, зокрема підтримуючи культурну діяльність, надаючи можливість вивчення мови на всіх рівнях, можливість звернення до суду мовою нацменшин, а також отримання адміністративних послуг. 

Кожна країна, що ратифікувала Європейську хартію створює власний перелік мов, що вважаються регіональними чи такими, якими розмовляють нацменшини, на території певної країни. А також самостійно визначає ступінь захисту та ряд проведених заходів для закріплення спеціального статусу конкретної мови. 

Окрім російської мови із переліку було прибрано молдовську мову, що пов’язано із визнанням румунської, як державної мови Молдови. 

Зміни передбачають, що Україна більше не бере на себе зобов’язань підтримувати та розширювати російськомовні культурні проєкти, засоби масової інформації, а також не зобов’язується надавати послуги з вивчення російської на будь-якому освітньому рівні, також це стосується адміністративних послуг та суду. Натомість дія Хартії поширюється лише на особливий статус захисту мови, і не стосується використання у побуті. 

Окрім вилучення російської мови із переліку захищених Європейською хартією, положення Закону про правки передбачає кардинальну зміну списку мов, які підпадають під захист. Фактично список мов, які захищає Україна є одним із найбільших у Раді Європи, зазначає заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.

Україна застосовує положення Хартії до таких мов: білоруської, болгарської, гагаузької, івриту, їдишу, караїмської, кримськотатарської, кримчацької, німецької, новогрецької, польської, ромської, румейської, румунської, словацької, угорської, урумської, чеської. 

У законі «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов» перелік мов розширили додавши чеську, кримськотатарську, кримчакську, караїмську, їдиш та іврит. Це дає чіткий сигнал, що Україна готова захищати мови та підтримувати культуру корінних народів на території країни, але не збирається давати країні-агресорці додаткові важелі впливу. 

«Із переліку вилучили російську мову, яка не є під загрозою зникнення, і вона точно не потребує додаткової підтримки в Україні чи тим паче фінансування з державного бюджету», – зазначає Євгенія Кравчук.

Проект закону №4699-IX  було прийнято ще у грудні 2025 року, після чого передано на підпис Президенту. 

Тоді російські медіа називали прийняття Закону квапливим, і звинувачували український уряд в намаганнях зірвати мирні перемовини, адже однією із вимог Росії в контексті припинення бойових дій, є надання російській статусу державної мови в Україні, та скасування квот на використання у медіа, освіті та громадському житті. 

Попри заяви щодо квапливості Зеленський не підписував закон понад півроку. 

Тоді ж у російських ЗМІ активно поширювалися тези про заборону та незаконність використання російської в України. У медіа звинувачували українських депутатів у позбавлені прав більшої частини України, та у фактичному визнанні російськомовного населення поза законом та Конституцією. Хоча виключення мови із переліку Європейської хартії регіональних або міноритарних мов не регламентує використання мови у повсякденному вжитку, та не включає обмеження для використання мови. 

Інша частина міфів стосується незаконності даного рішення, буцімто подібні заборони обмежують права громадян та суперечить Конституції України. Офіційна представниця Міністерства міжнародних справ Росії, Марія Захарова у 2025 році навіть закликала міжнародні структури об’єктивно оцінювати дані дії.  

В ст. 10 Конституції України, на положення якої покликаються російські ЗМІ, вказано що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Проте ч. 5 даної статті визначає, що застосування мов в Україні визначається законом. А положення про “захист” не поширюється на окремі привілеї, які надаються мовам нацменшин згідно Європейської хартії. Окремо зазначимо, що у 2015 році РФ була визнана державою-агресоркою, а російська – мовою держави-агресорки. 

 Але в дечому російські ЗМІ мали рацію – прийняття закону це чіткий сигнал України про те, що вимоги РФ про державний статус російської не розглядатимуться. Захарова звинувачувала українську сторону у відсутності зацікавлення у мирному врегулюванні конфлікту. При цьому чиновниця вжила пропагандистське кліше «київський режим». 

Після підписання Закону Зеленським Захарова назвала такі дії «неонацизмом в дії». 

Тоді як у ЗМІ почали просувати меседжі про невдалу українізацію, експертом з мовного питання в Україні виступив Спірідон Кілінкаров, колишній український депутат, внесений до списків зрадників за пропагандистську діяльність на користь РФ. В його заявах звучать цитати, що попри намагання української влади запустити процес українізації, все більше населення в Україні переходить на російську.  Проте за результатами дослідження компанії Gradus проведеному в лютому-березні 2026 року, кількість громадян України, що спілкуються в побуті українською складає 62%. 

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук назвав рішення Президента України справедливим та законним, вказавши на те, що нововведення  є вагомою частиною європейських зобов’язань України: 

«Це справедливе й закономірне рішення. Мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів і національних спільнот.

Україна захищає державну мову, поважає мовне й культурне різноманіття та позбавляє російський імперський вплив привілеїв, якими він роками зловживав» – написав Стефанчук. 

Аналогічна реакція надійшла із Європи. Попри заяви з боку РФ про незаконність в Комітеті експертів Європейської хартії регіональних або міноритарних мов засудили агресію Росії проти України, та підтримали рішення української влади наголосивши на тому, що російська сторона використовувала статус російської, як мови нацменшини в Україні, як привід для агресії. 

Комітет експертів нагадує, що відповідно до статті 5 Статуту ніщо в ньому «не може тлумачитися як таке, що передбачає будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або здійснювати будь-які дії, що суперечать цілям Статуту Організації Об’єднаних Націй або іншим зобов’язанням за міжнародним правом, включаючи принцип суверенітету та територіальної цілісності держав». 

Юлія Дердюк 

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.