Як Тібору Гашпару не судилося стати «каючником», а судилося судитися…

Парламент Словаччини відхилив поправку до кримінального законодавства, яка дала б змогу вивести з-під слідства топ-корупціонерів

Парламент Словаччини відхилив поправку до кримінального законодавства, яка дала б змогу вивести з-під слідства топ-корупціонерів

Непересічні новини про бурхливе політичне життя в Словаччині майже щодня збурюють інформаційний простір. Одна з них – провал парламентом країни ухвалення поправки до кримінального кодексу про «каючників». Гадаю, дана тема може стати вельми цікавою для українських та польських читачів, зокрема й парламентаріїв, бо не виключено, що через певний час схожа ситуація може статись і в українській Верховній Раді та польському Сеймі.

Отже, поправка, про яку йде мова, звільняла від кримінальної відповідальності осіб, котрі усвідомили свою провину, покаялись (словацькою – стали каючниками) і пішли на співпрацю зі слідством. За ухвалення поправки проголосувало 75 депутатів владної коаліції – рівнісінько 50%. Цього виявилось замало, треба було додати ще один-єдиний голос. А його забракло…

Чому саме ця поправка розколола словацький парламент порівну та поставила на грань розпаду урядову коаліцію за 11 місяців до чергових виборів?

Коротко:

  • З якої причини чинний віцеспікер парламенту Словаччини та близький соратник Роберта Фіцо Тібор Гашпар ставав «каючником»
  • Судові засідання у Спеціалізованому кримінальному суді в Банській Бистриці, на яких розглядаються десятки епізодів злочинної діяльності угрупування, до якого належав Гашпар, тривають дотепер
  • Голосування по «каючникам» засвідчило, що в словацькому парламенті більше не існує урядової коаліції
  • Чи відправить президент країни Петер Пеллегріні четвертий за ліком уряд Фіцо у відставку і чи оголосить дочасні парламентські вибори

Екс-президент словацької поліції у суді буде доводити свою непричетність до злочинів

Зміни до кримінального законодавства, котрі збурили парламент, до порядку денного внесла партія прем’єра Роберта Фіцо «Smer-SD». У разі їхнього прийняття чинний віцеспікер парламенту Словаччини, заступник голови керівної партії та близький соратник Фіцо Тібор Гашпар ставав «каючником» і звільнявся від кримінального переслідування. Після провалу голосування високопосадовця реально чекають допити слідчих та, скоріш за все, й судовий процес.

Карикатура «Відчайдушний» зі словацької газети Denník N: Тібор Гашпар «перекроює» параграф кримінального закону. Автор: Йозеф Гертлі Данглар
Карикатура «Відчайдушний» зі словацької газети Denník N: Тібор Гашпар «перекроює» параграф кримінального закону. Автор: Йозеф Гертлі Данглар

Хто такий цей Тібор Гашпар, заради порятунку якого нинішня владна коаліція поставила на кон своє існування та дочасну відставку уряду?

З травня 2012 по квітень 2018 року, під час прем’єрства Фіцо, Гашпар обіймав посаду поліційного президента – керівника поліції Словаччини. 21 лютого 2018 року сталось вбивство журналіста-розслідувача Яна Куцяка (та його нареченої), який працював над доповіддю про словацькі зв’язки італійського організованого злочинного синдикату під назвою «Ндранхета». Раніше він писав про організоване податкове шахрайство з участю бізнесменів, близьких до урядової партії «Smer-SD» з її лідером. Цей злочин збурив Словаччину – у країні почались масові демонстрації проти засилля криміналітету, котрі призвели до політичної кризи та відставки 15 березня 2018 року прем’єр-міністра Роберта Фіцо.

У квітні 2018 року на тлі масових протестів вимушено подав у відставку й керівник поліції Тібор Гашпар. У 2020 році він був затриманий та звинувачений у межах антикорупційної операції «Очищення» (Očistec) за підозрою у створенні та керівництві злочинним угрупованням в поліції, корупцію та зловживання службовим становищем. У цій справі він є одним із головних фігурантів. Судові засідання у Спеціалізованому кримінальному суді в Банській Бистриці, на яких розглядаються десятки епізодів злочинної діяльності угрупування, тривають дотепер.

Тим часом на парламентських виборах у жовтні 2023 року Гашпар був обраний депутатом від партії «Smer-SD», а у червні 2024 року став заступником голови (віцеспікером) парламенту Словаччини. Того ж року його син Павол Гашпар був призначений головою Словацької інформаційної служби (SIS), аналог нашого СБУ, що викликало гостру критику опозиції.

Будучи депутатом і віцеспікером Національної ради Словаччини, Тібор Гашпар має широкий особистий політичний вплив. Водночас, уряд його політичного соратника Фіцо ініціював контроверсійні реформи кримінального законодавства, які вплинули на темпи та хід багатьох справ проти колишніх високопосадовців. У підсумку частина кримінальних епізодів стосовно Гашпара була закрита, або визнана такими, що втратили термін давності. Зокрема, у жовтні 2026 року суддя Спеціалізованого кримінального суду постановив закрити кримінальне переслідування у частині епізодів справи «Очищення» через закінчення строків давності. Але частина звинувачень з Гашпара не знята і тому було конче необхідно ухвалити цю поправку.

Зважаючи на його партійну приналежність, політичну діяльність Гашпара важко назвати проєвропейською та проукраїнською. Навпаки – він відомий своїми антиукраїнськими заявами, у яких порівнював Україну з угрупованням ХАМАС, та проросійською риторикою, зокрема твердженням, що Росію «спровокували» на війну, та виступав проти конфіскації заморожених активів РФ для фінансування ЗСУ.

Допис депутата Національної ради Словаччини Йожо Прочка у Facebook про Тібора Гашпара. Скриншот: Facebook
Допис депутата Національної ради Словаччини Йожо Прочка у Facebook про Тібора Гашпара. Скриншот: Facebook

Чи призведе увесь цей сир-бор у словацькому політикумі до нових гучних відставок та судових вироків – покаже час. Наразі констатуємо, що Гашпару не судилось стати «каючником», а судилось… судитись і цього тижня він замість участі у парламентських дискусіях уже дає покази суддям.

Фіцо хотів застосувати досвід Мечіара, але не вдалось…

Заради справедливості слід сказати, що спроба Роберта Фіцо врятувати свого заступника по партії та віцеспікера парламенту від кримінального переслідування – не є його винаходом. Ще в далекому 1998 році тодішній прем’єр-міністр Словаччини Владімір Мечіар допоміг своєму близькому соратнику, колишньому голові Словацької інформаційної служби (SIS) та впливовому бізнесмену Івану Лексі, а також іншим фігурантам, уникнути кримінального покарання, використавши повноваження виконувача обов’язків президента, для оголошення «самоамністії». Окрім того, за часів свого прем’єрства (1994–1998) він створив цілу систему політичного прикриття для наближених бізнес-кланів під час тіньової приватизації. Завдяки повному контролю над Міністерством внутрішніх справ, спецслужбами та прокуратурою, уряд Мечіара блокував розслідування фінансових махінацій, розкрадання кредитів і доведення підприємств до банкрутства новими власниками.

Та найгучнішим випадком порятунку від правосуддя стали події навколо викрадення сина першого президента Словаччини Міхала Ковача у серпні 1995 року. Спецслужба SIS на чолі з Іваном Лексою викрала Ковача-молодшого та вивезла його до Австрії, щоб дискредитувати президента – політичного опонента Мечіара. У справі також фігурувало вбивство колишнього поліцейського Роберта Реміаша, який був зв’язковим ключового свідка.

У березні 1998 року закінчився термін повноважень президента Ковача, а парламент не зміг обрати нового голову держави. Обов’язки президента тимчасово перейшли до прем’єра Мечіара. Скориставшись цим статусом 3 березня 1998 року він видав указ про амністію, яким зупинив будь-яке кримінальне переслідування осіб, причетних до викрадення Ковача-молодшого та зриву референдуму 1997 року. Це дозволило Лексі, який після відходу Мечіара від влади став заможним підприємцем та фігурував у низці корупційних скандалів, майже два десятиліття уникати суду. Лише у квітні 2017 року парламент Словаччини змінив конституцію і скасував «амністії Мечіара». Тепер його шляхом спробував іти Фіцо, але не склалось…

Чи протримається владна коаліція до чергових виборів?

Та це ще не все, і є підстави вважати, що потік бурхливих політичних новин зі Словаччини найближчим часом не зміліє. Голосування по «каючникам», окрім іншого, засвідчило, що в словацькому парламенті більше не існує урядової коаліції. У жовтні цього року її покинув Томаш Тараба – депутат від праворадикальної партії «Kotleba – Ľudová strana Naše Slovensko» (Котлеба – Народна партія Наша Словаччина), котрий з жовтня 2023 року по 30 вересня 2026 року обіймав посаду віцепрем’єр-міністра та міністра навколишнього середовища. 29 вересня 2026 року Національна рада Словаччини винесла йому вотум недовіри, після чого він залишив міністерську посаду і повернувся до роботи в парламенті. Тоді ж він оголосив про створення власної політичної сили під назвою «Taraba – Rozvoj Slovenska» (Тараба – Розвиток Словаччини), що вплинуло на розклад сил у парламенті та позбавило коаліцію Фіцо стабільної більшості. Відповідно до чинного законодавства президент країни Петер Пеллегріні повинен відправити нинішній, четвертий за ліком уряд Фіцо у відставку та оголосити дочасні парламентські вибори. Чи це станеться?

Василь Ільницький

Поділитися в соцмережах