Після масової стрілянини в центрі Кракова, що забрала життя шести осіб, польська влада заявила про масштабну дезінформаційну кампанію. Серед акаунтів, які поширювали неправдиві повідомлення, виявили й ті, що мали ознаки зв’язку з Росією. Російські провладні Telegram-канали намагаються знайти «український слід», зокрема приписуючи нападникові зв’язок з американською організацією Forward Observations Group (FOG), представники якої відвідували Україну під час війни та підтримували українських військових. Офіційна Москва події в Кракові поки що не коментувала: посольство РФ у Польщі повідомляє лише про стан постраждалої росіянки.
Коротко:
- Після стрілянини в Кракові, що забрала життя шести осіб, польська влада заявила про масштабну кампанію дезінформації
- У соцмережах виявили десятки підозрілих акаунтів з ознаками зв’язку з Росією
- Російські провладні Telegram-канали намагалися пов’язати нападника з Україною
- Стрільцеві приписували зв’язок з американською організацією Forward Observations Group (FOG), представники якої відвідували Україну. Доказів такого зв’язку не виявлено
- Офіційна Москва трагедію не коментувала. Посольство РФ у Польщі стежить за станом постраждалої росіянки
7 листопада 2026 року в центрі польського Кракова сталася масова стрілянина. Шість осіб загинули, ще 16 дістали поранення, зокрема й сам нападник. За даними польської влади, 24-річний громадянин Польщі в’їхав автомобілем на площу Ринок і відкрив вогонь по перехожих. Поліцейські вступили з ним у перестрілку, поранили й затримали. Пізніше стрілець помер у лікарні. Згодом у його будинку виявили тіла трьох родичів. За останніми даними МВС Польщі, нападник перебував під впливом ультраправої ідеології.
Майже відразу після нападу в соцмережах почали поширюватися неправдиві повідомлення про особу стрільця, його можливих спільників та дії поліції. Польська влада попередила про дезінформацію та закликала громадян орієнтуватися виключно на офіційні джерела інформації.
«Подібні ситуації створюють ідеальні умови для поширення паніки та дезінформації. Підроблені фотографії, записи та відеоролики, створені за допомогою штучного інтелекту, можуть виглядати дуже переконливо. Будь ласка, будьте пильні, перевіряйте джерела та не поширюйте матеріали, у справжності яких ви не впевнені. Не сприяймо поширенню дезінформації», – написав у соціальній мережі X речник уряду Польщі Адам Шлапка.
Польська влада не обмежилася самими попередженнями. У ніч після нападу керівництво Міністерства цифровізації на чолі з Кшиштофом Гавковським провело екстрену нараду щодо протидії дезінформації. Фахівці зафіксували сплеск активності акаунтів, які поширювали неправдиві та непідтверджені повідомлення, і почали вживати заходів для обмеження їхнього поширення.
Під час моніторингу фахівці відомства також виявили кілька десятків підозрілих акаунтів, які використовували російську мову чи кирилицю або згадували Росію.
Водночас польська влада не виключає й можливого російського сліду в самому нападі. 9 листопада міністр юстиції Вальдемар Журек заявив, що у слідства є інформація, яку ще належить перевірити. Наразі, за його словами, говорити про причетність іноземних спецслужб до трагедії в Кракові зарано.
Особа нападника
У перші години після стрілянини в Кракові російські провладні Telegram-канали публікували суперечливі повідомлення про нападника: спочатку йшлося про двох стрільців, але пізніше з посиланнями на польську поліцію канали повідомили, що напад скоїла одна людина – громадянин Польщі.
Окремою темою стало спорядження стрільця – камуфляжна форма, шолом і бронежилет. У російських і білоруських медіа з’явилися твердження, що нападник нібито служив у польській армії. За даними експерта польського інституту NASK Міхала Марека, деякі публікації посилалися на нібито отримане від польського Міноборони підтвердження.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш спростував ці повідомлення. За його словами, нападник ніколи не служив у польській армії.
До встановлення особи нападника в соціальних мережах також поширювалася інформація про те, що стрілець нібито був українцем. Однак після підтвердження його польського громадянства ці повідомлення почали втрачати популярність. Але незабаром з’явилася інша версія: стрілець нібито був найманцем, який воював на боці України. І саме до її поширення активно долучилися російські Telegram-канали.
Шукали «український» слід
Приводом для появи «української» версії стала нашивка на бронежилеті нападника. Telegram-канал SHOT стверджував, що це емблема американської організації Forward Observations Group (FOG), яку називали приватною військовою компанією, пов’язаною з іноземними найманцями, що воюють на боці України.
Цю версію підхопили й російські ЗМІ. Так, NEWS.ru опублікував матеріал під заголовком «Шеврон американської ПВК знайшли у стрільця в Польщі».
Однак пізніше з’ясувалося, що нашивка не має стосунку до FOG. На ній зображено скелет, що пронизує списом червоне серце, – один із варіантів піратської символіки. Схожий малюнок справді використовує FOG, але на її емблемі спис спрямований на літеру F, а не на серце.
У соцмережах також активно поширювалися фотоколажі, на яких знімки стрільця та його бронежилета були поруч зі старими фотографіями озброєних людей із символікою FOG. Ці зображення зроблено в різний час, і вони не підтверджували жодних зв’язків нападника з організацією.
Російські політологи прогнозують загострення політичної кризи в Польщі
Поки провладні Telegram-канали шукали зв’язок нападника з Україною, російські політологи розмірковували про можливі наслідки стрілянини для самої Польщі. Вони пов’язували трагедію з внутрішніми проблемами країни й припускали загострення політичного протистояння.
Головний науковий співробітник Інституту Європи РАН Ніколай Мєжевіч у коментарі газеті «ВЗГЛЯД» припустив, що на дії стрільця могла вплинути інформаційна ситуація в Польщі, зокрема постійне висвітлення воєн і насильства. Водночас він визнав, що судити про мотиви нападника можна буде лише після розслідування.
Мєжевіч також припустив, що цією трагедією може скористатися партія «Право і справедливість» напередодні парламентських виборів 2027 року, зокрема в суперечках щодо політики Польщі стосовно Європи.
Військовий політолог Алєксандр Пєрєнджієв в інтерв’ю NEWS.ru пов’язав напад із протистоянням навколо Конституційного трибуналу Польщі. На його думку, конфлікт між вищими органами влади посилює нестабільність у країні та може призвести до нових потрясінь.
Реакція офіційної Москви
Російська влада поки що публічно не відреагувала на масову стрілянину в Кракові. Ані Кремль, ані МЗС Росії не коментували напад і не висловили співчуття родинам загиблих. На відміну від Москви, з офіційною заявою виступив Мінськ: Олександр Лукашенко висловив співчуття польському народу, підтримав родини загиблих і побажав якнайшвидшого одужання постраждалим.
Водночас російське посольство в Польщі уважно стежить за ситуацією, оскільки серед постраждалих опинилася громадянка Росії. Дипломати підтвердили поранення росіянки та повідомили, що підтримують зв’язок з її родичами й медичними закладами. 8 листопада дипмісія уточнила, що стан жінки стабільний, і спростувала повідомлення про її загибель. За даними посольства, інформації про інших постраждалих громадян Росії не надходило.
Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.
