Великий російський бізнес і держава торгуються щодо того, хто повинен оплачувати захист промислових підприємств від українських безпілотників. Підприємці готові інвестувати в протиповітряну оборону, але натомість просять податкових пільг, які дозволять компенсувати частину витрат. Мінфін, для якого на тлі зростання дефіциту бюджету важливий кожен рубль, поки що готовий лише до обмежених податкових послаблень.
Коротко:
- Українські безпілотники завдають ударів по російських заводах, а військової ППО не вистачає для захисту всіх промислових об’єктів
- Підприємства вже витратили десятки мільярдів рублів на захист від БПЛА і просять державу піти їм назустріч
- Мінфін готовий запропонувати лише обмежені податкові послаблення
- Поки бізнес торгується з Мінфіном щодо податків, олігархи пропонують Путіну добровільні пожертви до бюджету. Сума таких «пожертв» наближається до 400 млрд рублів
«Прокиньтеся, хлопці, ніхто нас не захистить, крім нас самих»
На початку повномасштабного вторгнення російські олігархи не особливо замислювалися над захистом своїх підприємств від українських атак. Війна точилася далеко від більшості їхніх активів, а ударів завдавали переважно по військових об’єктах, головним чином у прикордонних регіонах.
Перелом настав у 2024 році, коли Україна розгорнула масштабну кампанію проти російських нафтопереробних заводів і нафтобаз. Пізніше під удари потрапила енергетична, транспортна та логістична інфраструктура. Одночасно розширювалася географія атак: українські безпілотники почали атакувати підприємства за тисячі кілометрів від кордону.
І раптом з’ясувалося, що захищати заводи й порти практично нікому. На військову ППО особливо розраховувати не доводилося: вона прикривала насамперед військові об’єкти та інші пріоритетні цілі, а на тисячі промислових підприємств сил і засобів просто не вистачає.
Після ударів по підприємствах Татарстану у квітні 2024 року голова республіки Рустам Мінніханов сформулював нову реальність гранично відверто: «Прокиньтеся, хлопці, ніхто нас не захистить, крім нас самих».
Бізнесу довелося шукати гроші на власний захист від дронів. За оцінкою Національної технологічної ініціативи, яку наводить економіст Олександра Прокопенко, у 2024 році російські компанії витратили на це близько 100 млрд рублів, а у 2025-му – вже 200 млрд.
Підприємства масово закуповували засоби радіоелектронної боротьби, антидронові рушниці, системи виявлення та захисні конструкції. За оцінками постачальників, до весни 2025 року тими чи іншими засобами захисту від безпілотників були оснащені вже 60–80% цивільних промислових підприємств Росії.
Але мільярди, витрачені на безпеку, не рятували від нових ударів. Українські безпілотники вдосконалювалися, а закуплені системи не завжди встигали за ними. Заводи продовжували горіти, а виробництво зупинялося. Потрібна була повноцінна протиповітряна оборона.
У травні 2026 року, як повідомив РБК, влада дозволила приватним компаніям закуповувати для підрозділів ППО великокаліберні кулемети, зенітні установки, радіолокаційне обладнання та спеціальний транспорт. Однак уся техніка та зброя мають передаватися військовим, які захищають регіони та промислові об’єкти. Створювати власні збройні формування бізнесу не дозволили. Скільки підприємств скористалися цією можливістю, невідомо: влада не розкриває ані кількості учасників, ані загальної вартості закупівель.
Вже через кілька місяців влада перейшла від пропозицій до погроз: Владімір Путін підписав указ, що дозволяє передавати під тимчасове державне управління об’єкти критичної інфраструктури, власники яких не виконують вимог безпеки або затягують відновлення після атак.
Перспектива втратити контроль над власними підприємствами, нехай навіть тимчасово, великому бізнесу не сподобалася. Підприємці заявили про готовність об’єднати зусилля та кошти для захисту промислових об’єктів, але розраховують, що держава візьме на себе частину фінансового навантаження. Умови такої співпраці сторони обговорюють досі.
«Скинутися готові. Але процес треба простимулювати»
Позицію уряду висловив заступник міністра фінансів Алєксєй Сазанов. За його словами, влада готова дозволити підприємствам враховувати під час розрахунку податку на прибуток деякі витрати на захист від безпілотників, які раніше не підпадали під чинні правила. Однак запроваджувати спеціальні податкові пільги Мінфін не планував. Зокрема, відомство не збиралося поширювати на протидроновий захист федеральне інвестиційне податкове вирахування.
Цей підхід ліг в основу законопроекту, внесеного урядом до Держдуми 30 вересня. Компаніям запропонували дозволити вираховувати з оподатковуваного прибутку вартість майна, безоплатно переданого військовим підрозділам для захисту від безпілотників, а також витрати на їхнє екіпірування, харчування та розміщення.
Однак Російському союзу промисловців і підприємців (РСПП), який представляє інтереси найбільших російських компаній, цих послаблень виявилося замало.
9 жовтня президент РСПП Алєксандр Шохін надіслав прем’єр-міністру Міхаілу Мішустіну листа з пропозиціями змінити урядовий податковий пакет. Союз запропонував звільнити захисні споруди від податку на майно, дозволити враховувати обов’язкові витрати на безпеку критичної інфраструктури у подвійному розмірі та поширити на такі інвестиції федеральне інвестиційне податкове вирахування.
«Скинутися готові, так би мовити. І, мабуть, питання в тому, що ось цей процес треба стимулювати. Ось пілотний проект щодо податкового інвестиційного вирахування – давайте хоча б із цього почнемо. Це серйозні інвестиції», – пояснював пізніше Шохін позицію бізнесу.
Втім, пільги на захист від дронів були лише частиною ширших податкових переговорів між бізнесом і державою. РСПП запропонував переглянути податок на наддоходи окремих видобувних компаній, запропонувавши натомість більш рівномірно розподілити додаткові платежі між підприємствами різних галузей. Крім того, союз домагався пом’якшення нових правил оподаткування дивідендів та інших інвестиційних доходів, а також відстрочки змін в оподаткуванні закритих пайових інвестиційних фондів.
19 жовтня Алєксєй Сазанов попередив бізнесменів: додаткові податкові надходження вже закладені в проект федерального бюджету, тому поправки, які скоротять очікувані доходи держави, малоймовірні. Проте Мінфін готовий зустрітися з представниками РСПП та обговорити їхні пропозиції. Дату переговорів поки що не призначили: за словами Сазанова, вона залежатиме від графіка міністра фінансів Антона Сілуанова.
З Мінфіном торгуються, Путіну жертвують
За роки війни відносини Кремля з найбільшими російськими підприємцями перетворилися на постійний торг. Державі потрібно дедалі більше грошей на війну, а дефіцит бюджету у 2026 році може сягнути рекордних 7,3 трлн рублів.
Бізнес, коли йдеться про нові податки, нагадує про санкції, збитки та зростання витрат. При цьому найбагатші росіяни продовжують збільшувати свої статки. У 2026 році до рейтингу Forbes увійшли рекордні 155 російських мільярдерів. За рік їхній сукупний статок зріс на 71 млрд доларів – до 696,5 млрд.
Але одна справа – сперечатися з Мінфіном щодо податків, і зовсім інша – відмовити особисто Путіну. У березні, на закритій зустрічі президента з найбільшими російськими бізнесменами, один із учасників запропонував перерахувати державі «дуже велику суму грошей» із сімейних заощаджень. Як пояснив пізніше прессекретар президента Дмітрій Пєсков, «багато учасників зустрічі розпочинали бізнес у 1990-х роках за участю держави, а тому тепер вважають своїм обов’язком допомогти країні». Путін привітав цю ініціативу, наголосивши, що пожертви – це особиста справа кожного. Відтоді безоплатні надходження до федерального бюджету сягнули 384 млрд рублів.
Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.
