Сліди привели до Росії: що сталося в аеропорту Ляйпцига

Німецька влада заявила, що за спробою атаки на український вантажний літак в аеропорту Ляйпцига стоять російські державні структури, і оголосила про закриття генерального консульства РФ у Бонні. Москва всі звинувачення заперечує, а Дмітрій Мєдведєв почав погрожувати прямими ударами по німецьких військових підприємствах та «інших місцях у Берліні». Тим часом слідство встановило двох імовірних учасників операції. Обидва мають російські паспорти.

Коротко:

• В аеропорту Ляйпцига та його околицях виявили дрони з вибухівкою та інфраструктуру для керування ними
• Імовірною ціллю атаки був український вантажний літак, що базується в Ляйпцигу
• Слідство встановило ймовірних виконавця та інструктора атаки — обидва мають російські паспорти
• Німеччина звинуватила російські державні структури у підготовці атаки в аеропорту Ляйпцига
• Ухвалено рішення закрити російське консульство в Бонні та Російський дім у Берліні
• МЗС Росії назвало звинувачення «бездоказовими», а Дмітрій Мєдведєв уже запропонував бомбити Берлін

Увечері 4 серпня 2026 року в аеропорту Ляйпциг/Галле в районі південної злітно-посадкової смуги співробітник аеропорту виявив дрон із вибуховим пристроєм. Як пізніше встановило слідство, о 19:30 безпілотник вдарився об крило припаркованого в аеропорту українського вантажного літака, відскочив і впав на землю, а детонатор не спрацював. Сам літак на момент атаки був порожній, проте днем раніше перевозив боєприпаси для України.

Приблизно за десять хвилин до цього очевидці повідомили про вибух у районі Курсдорфа, безпосередньо біля аеропорту. Пізніше слідчі виявили там сліди горіння та металеві фрагменти. За однією з версій, у цьому місці міг вибухнути ще один дрон. Трохи далі знайшли прив’язану до дерева антену, яка, ймовірно, використовувалася для посилення сигналу керування безпілотниками.

Через десять днів ще один дрон виявили на полі в громаді Кабельскеталь, на захід від аеропорту. Крім того, за інформацією Die Zeit, за кілька кілометрів від Ляйпцига/Галле слідчі знайшли замасковану схованку в землі. Усередині залишилися фрагменти кабелю. Слідство припускає, що схованка могла використовуватися для зберігання вибухівки та деталей дронів.

На зібраних речових доказах слідчі виявили ДНК. Перевірки в європейських базах даних виявили сліди, що ведуть, зокрема, до Литви та Фінляндії.

Наразі повідомляється про двох підозрюваних в організації атаки на аеропорт Ляйпцига. Один із них — білорус, який також має російський паспорт. Він в’їхав до Шенгенської зони за італійською туристичною візою, виданою дипломатичним представництвом Італії в Мінську наприкінці квітня.

Другий підозрюваний має латвійський і російський паспорти і, за даними слідства, міг виконувати функції координатора логістики або інструктора. Імовірно, він прилетів до Берліна наприкінці липня, а потім на орендованому автомобілі вирушив до Саксонії. За кілька днів до атаки чоловік залишив Німеччину.

Берлінське бюро ARD повідомило, що слідчим вдалося встановити його особу. За даними журналістів, чоловік міг бути пов’язаний з однією з російських спецслужб.

Затримати підозрюваних поки що не вдалося. Ба більше, німецькі слідчі скептично оцінюють шанси на їхнє затримання.

Спочатку німецька влада дуже обережно висловлювалася щодо можливого іноземного сліду. Але 1 вересня федеральний уряд офіційно заявив, що вважає Росію відповідальною за спробу атаки.

За словами міністра внутрішніх справ Александра Добріндта, використані компоненти, вибухівка та система підриву вже відомі з інших імовірних російських гібридних операцій та з війни проти України. Він зазначив, що розвідувальна інформація також вказує на осіб, які діяли за дорученням російських державних структур.

За оцінкою Добріндта, підготовка операції вимагала високого рівня технічної компетентності та значних організаційних зусиль. При цьому безпосередніх виконавців німецька влада зараховує до так званих «одноразових агентів», тобто людей, яких завербували для виконання конкретного завдання, щоб приховати зв’язок операції зі спецслужбою.

Після звинувачень Берлін вжив цілої низки заходів. Російського посла викликали до МЗС, а російське генеральне консульство в Бонні наказали закрити до 18 вересня. Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що влада не впевнена, що будівлю консульства не використовують для діяльності, здатної завдати шкоди безпеці Німеччини.

Крім того, Берлін вирішив припинити дію угоди, на підставі якої працює Російський дім у Берліні, і має намір домагатися додаткових санкцій ЄС проти російських громадян та організацій. Німеччина також збирається посилити обмеження на в’їзд для деяких категорій російських громадян.

Одним із перших на звинувачення Німеччини відреагувало російське МЗС. Офіційна представниця відомства Марія Захарова назвала заяви німецької сторони «бездоказовими» і стверджувала, що Німеччина використала історію з Ляйпцигом як привід для давно запланованих заходів проти Росії — закриття генконсульства в Бонні та припинення діяльності Російського дому в Берліні. Вона пообіцяла Німеччині «гідну відповідь». І вже наступного дня до російського МЗС викликали тимчасового повіреного Німеччини Бернда Фінке.

Звинувачення Німеччини прокоментував і Владімір Путін. Питання про це йому поставили в Бішкеку на підсумковій пресконференції після саміту ШОС. Путін відкинув причетність Росії та пов’язав дії Берліна з внутрішніми проблемами Німеччини: закриттям підприємств, втратою робочих місць і складним становищем уряду Фрідріха Мерца. На запитання про докази Путін відповів: «А де докази? Ну ось, підкинули докази». Він також назвав курс Берліна помилкою, що суперечить інтересам німецького народу.

Найрізкіша реакція пролунала від Дмітрія Мєдведєва. Заступник голови Ради безпеки назвав диверсію «вигаданою» і заявив, що за нинішнього курсу керівництва Німеччина нібито заслуговує на «прямий удар по всіх німецьких виробництвах військової техніки», які постачають озброєння Україні, додавши: «А цілком імовірно, і по деяких інших місцях у Берліні».

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.