Ельвіра Набіулліна повернулася разом із голосом

Голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна з’явилася на публіці після «таємничого зникнення» і відразу з новинами, які не порадували бізнес: наразі немає причин для кардинального зниження ключової ставки. Ба більше, зростання бюджетних видатків на війну в майбутньому може призвести до підвищення ставки. Свою відсутність у публічному просторі головна банкірка Росії пояснила «втратою голосу через застуду».

Коротко:

• Голова Банку Росії пояснила свою відсутність у публічному просторі застудою та втратою голосу.
• Раптове зникнення Набіулліної породило чимало чуток про її розбіжності з Владіміром Путіним і можливу відставку. Заспокоювати ситуацію був змушений особисто Дмітрій Пєсков.
• Попри тиск бізнесу та громадськості, Центробанк не поспішає знижувати ключову ставку.

Понад два тижні голова Банку Росії не з’являлася на публіці. Спершу Набіулліна менш як за добу скасувала свій виступ на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. До цього вона лише одного разу була відсутня на ПМЕФ — у 2020 році, коли форум скасували через пандемію COVID-19. Згодом її не було й на конференції «Російський фондовий ринок», яку Набіулліна стабільно відвідувала з 2023 року.

Відсутність голови Центробанку на двох знакових заходах спричинила хвилю чуток і конспірологічних теорій — аж до версій про те, що вона нібито втратила прихильність Владіміра Путіна і вже звільнена з посади.

Заспокоювати громадськість — і російську, і міжнародну — був змушений особисто прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков:

«Люди іноді хворіють, у цьому немає нічого особливого. Це не повинно бути приводом для, знаєте, якихось теорій змови».

Тому не дивно, що засідання Ради директорів Банку Росії 19 червня привернуло підвищену увагу не стільки через рішення щодо ключової ставки, скільки через питання: з’явиться Набіулліна на цьому заході чи ні. Вона не лише з’явилася, а й узяла участь у пресконференції за підсумками засідання правління. Там голова Центробанку підтвердила, що справді хворіла, «втратила голос» і подякувала всім, хто «щиро турбувався про її здоров’я».

Ельвіра Набіулліна очолює Банк Росії довше, ніж будь-хто з її попередників, — майже 13 років.

До Центробанку вона прийшла у 2013 році з посади помічниці Владіміра Путіна з економічних питань. До цього Набіулліна встигла попрацювати міністеркою економічного розвитку та президенткою «Центру стратегічних розробок».

У квітні 2022 року Держдума затвердила кандидатуру Набіулліної на посаду голови Банку Росії на наступні п’ять років. Її третій термін завершується в червні 2027 року, і за законом вона більше не може переобиратися, хоча багато хто в Росії каже, що це рішення залежатиме особисто від Владіміра Путіна і, якщо буде потрібно, закон змінять.

Періодично у ЗМІ з’являється інформація, що Набіулліна просить про відставку, а Путін такі прохання відхиляє. Наприклад, Bloomberg писав, що Набіулліна хотіла піти відразу після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, але її не відпустили. Ба більше, кандидатуру Набіулліної затвердили на наступні п’ять років буквально через кілька місяців після початку воєнного вторгнення Росії в Україну.

Звертаючись до співробітників Центробанку в перші дні повномасштабної війни, Набіулліна заявляла:

«Я вважаю своєю особистою метою зробити так, щоб люди й компанії пройшли цей період із якомога меншими втратами».

Довгий час їй вдавалося втримувати російську економіку від краху, хоча рішення Центробанку часто не знаходять розуміння у бізнесу. Упродовж останнього року конфлікт дедалі частіше виходить у публічну площину: бізнес вимагає знизити ключову ставку, експортери — послабити курс російського рубля, але Центробанк, попри публічний тиск, головним орієнтиром залишає показники інфляції й поки не має наміру пом’якшувати грошово-кредитну політику.

Для самої Набіулліної «воєнний час» розпочався у 2014 році. На тлі обвалу світових цін на нафту Росія зіткнулася із західними санкціями, запровадженими через анексію Криму. Завдяки жорстким монетарним заходам Центробанку вдалося стабілізувати фінансову систему, зупинити спекуляції на валютному ринку і, як наслідок, запобігти великій фінансовій кризі.

Оцінивши ситуацію з блокуванням для росіян карток Visa та MasterCard у 2014 році, Банк Росії почав розбудовувати власну інфраструктуру розрахунків і платежів, яка могла б працювати автономно й не залежати від рішень Заходу. Запрацював «російський SWIFT» — система передавання фінансових повідомлень, запрацювала Національна система платіжних карток, а обслуговування міжнародних карток, емітованих російськими банками, було переведено в російську юрисдикцію. Завдяки цим заходам у 2022 році всередині Росії вдалося уникнути колапсу безготівкових платежів.

Набіулліна також заздалегідь подбала про збереження резервів країни. Попри те що нині на Заході заморожено понад 300 млрд доларів російських активів, ця сума могла б бути значно більшою, якби з 2014 року Центробанк не розпочав прискорене нарощування вкладень в активи, які не можуть бути заблоковані: золото, юані та готівкову іноземну валюту. У результаті було сформовано «альтернативні резерви», які допомогли знизити вразливість фінансової системи Росії після запровадження санкцій.

У листопаді 2023 року американське видання Politico визнало заслуги Ельвіри Набіулліної у руйнуванні санкційного тиску Заходу. Голова ЦБ перемогла в номінації Disruptor, тобто «руйнівник». Видання називає Набіулліну «головною технократкою», а також зазначає, що «агресивна грошово-кредитна політика Набіулліної неодноразово рятувала російський рубль і утримувала економіку Росії на плаву».

До засідання правління 19 червня російський Центробанк підходив із ключовою ставкою на рівні 14,5%. Найпесимістичніші прогнози передбачали зниження до 14%, оптимісти розраховували на 13% і на подальше зниження ставки до кінця року до однозначних значень. Очікування підігрівалися раптовим зникненням Ельвіри Набіулліної з публічного простору.

У підсумку Банк Росії ставку знизив, але на символічні 25 базисних пунктів — до 14,25%. Пізніше на пресконференції Набіулліна визнала, що одна з пропозицій полягала в тому, щоб зберегти ставку на чинному рівні з огляду на внутрішні й зовнішні ризики. Вона попередила, що подальше зниження залишається під питанням через стимулювальну бюджетну політику на найближчі три роки, простіше кажучи, через зростання військових витрат. І якщо структурний дефіцит бюджету зростатиме, Центробанк не виключає посилення жорсткості грошово-кредитної політики, тобто ставку можуть підвищити.

Російський ринок негативно відреагував на це рішення ЦБ: індекс Московської біржі впритул наблизився до позначки 2400 пунктів, а це мінімум із кінця 2024 року.

Голова Російського союзу промисловців і підприємців Алєксандр Шохін, коментуючи рішення Центробанку, згадав жарт про податки в Давній Русі:

«Є байка про те, як збирав податок чи то князь Ігор, чи то князь Святослав, чи то Володимир… Якщо селяни плакали, коли з них брали додаткову данину, то податок підвищували. Коли починали сміятися, припиняли підвищувати податки».

На його думку, реакція російського бізнесу на дії ЦБ незабаром зміниться зі злості на сміх. Раніше він закликав Центробанк знизити ставку щонайменше до 13,5%, щоб «економіка не замерзла».

Автор: Ольга Семашко

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.