Двоє на вихід: Усманов і Фрідман залишають «чорний список» ЄС

Євросоюз погодив виключення російських мільярдерів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана з персонального санкційного списку, в якому вони перебували з 2022 року. Франція та Словаччина домагалися зняття обмежень з Усманова, Люксембург – із Фрідмана, однак проти виступала Латвія.

У підсумку Рига погодилася не блокувати рішення ЄС, після чого оголосила про домовленість із Парижем розпочати переговори щодо участі Латвії у французькій ініціативі ядерного стримування та посилити французьку військову присутність у країні, зокрема у сфері ППО.

Коротко:

• Виключення Усманова із санкційного списку домагаються Словаччина та Франція. За даними ЗМІ, позиція Парижа пов’язана зі зверненнями Азербайджану та долею двох затриманих там французьких громадян
• Виключення Фрідмана домагається Люксембург, який побоюється, що санкції ускладнять його позицію в суперечці з мільярдером на $16 млрд
• Для продовження санкцій потрібна згода всіх 27 країн ЄС
• Латвія виступала проти виключення Усманова та Фрідмана із санкційного списку, але зрештою погодилася не блокувати рішення
• Після цього прем’єр Латвії повідомив, що Макрон погодився розпочати переговори про участь країни у французькій ініціативі ядерного стримування та посилити французьку військову присутність, зокрема у сфері ППО
• Виключення із санкційного списку домагаються й інші російські мільярдери, зокрема Роман Абрамовіч і Дмітрій Мазєпін

Персональний санкційний список ЄС, який напружено обговорювали кілька днів, з’явився 2014 року після анексії Криму, а після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну став постійно поповнюватися. Спочатку до нього входили переважно особи, пов’язані з подіями в Криму та на Донбасі. Нині під санкціями перебувають близько 3 тис. фізичних і юридичних осіб. Серед них – Владімір Путін, російські чиновники та депутати, військові й силовики, великі бізнесмени, представники оборонної промисловості, а також особи й організації, яких ЄС пов’язує з пропагандою, обходженням санкцій, «тіньовим флотом» і вивезенням українських дітей.

Для фізичних осіб санкції передбачають заморожування активів у ЄС і заборону на в’їзд та транзит. Європейським громадянам і компаніям заборонено надавати фігурантам списку гроші та інші економічні ресурси.

Досі санкції продовжували кожні шість місяців, причому для цього була потрібна згода всіх 27 країн ЄС. У березні 2026 року обмеження вкотре продовжили на півроку, а 15 вересня через розбіжності між країнами ЄС – ще на тиждень, до 22 вересня.

У центрі нинішньої суперечки опинилися російські мільярдери Алішер Усманов і Міхаіл Фрідман, які перебувають під санкціями ЄС з 2022 року. Франція та Словаччина вимагали виключити зі списку Усманова, а Люксембург – Фрідмана. Як компроміс запропонували зняти обмеження з обох бізнесменів, а санкції проти решти фігурантів продовжити одразу на три роки.

Спочатку проти такої угоди виступила Латвія, однак 22 вересня Рига погодилася утриматися під час голосування. У результаті посли країн ЄС погодили виключення Усманова та Фрідмана, а обмеження для решти продовжили на три роки. Рішення ще має пройти формальну процедуру затвердження.

Алішер Усманов – російсько-узбецький мільярдер, найбільший акціонер холдингу USM, серед активів якого ЄС називає «Металоінвест», «Удоканську мідь», Akkermann Cement і «МегаФон». На початку 2026 року його статки оцінювали приблизно в $18,8 млрд.

ЄС вніс Усманова до санкційного списку 28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Рада ЄС назвала його «прокремлівським олігархом» з особливо тісними зв’язками з Владіміром Путіним і стверджувала, що він матеріально або фінансово підтримував російську владу, відповідальну за анексію Криму та дестабілізацію України. Згодом ЄС також обґрунтовував санкції тим, що Усманов є великим бізнесменом, який працює в секторах економіки, що забезпечують значні доходи російській державі.

Усманов намагався оскаржити санкції. 2022 року він подав позов проти Ради ЄС, однак у лютому 2024 року Загальний суд ЄС відхилив його вимоги. У квітні того ж року мільярдер оскаржив це рішення в Суді ЄС.

Під санкції ЄС потрапили й дві сестри Усманова, однак згодом обох виключили зі списку. Саодат Нарзієву внесли до нього у квітні 2022 року: Рада ЄС стверджувала, що на її ім’я були оформлені активи та банківські рахунки, пов’язані з братом. Уже у вересні того ж року санкції проти неї не продовжили.

Гульбахор Ісмаїлова також потрапила під санкції у квітні 2022 року. ЄС пов’язував її зі структурами, яким Усманов передавав активи, зокрема з яхтою Dilbar і нерухомістю. Ісмаїлова намагалася оскаржити обмеження, але в травні 2024 року Загальний суд ЄС відхилив її позов. Проте в березні 2025 року її виключили зі списку після того, як Угорщина пригрозила заблокувати продовження всього режиму персональних санкцій, якщо ЄС не зніме обмежень з низки фігурантів.

Міхаіл Фрідман – російський мільярдер, який народився у Львові, один із засновників «Альфа-Груп». Його бізнес-інтереси пов’язані з банківським сектором, роздрібною торгівлею, страхуванням та інвестиціями. Фрідман – один з основних акціонерів ABH Holdings і акціонер міжнародної інвестиційної компанії LetterOne. Після запровадження санкцій він і його партнер Пьотр Авєн залишили раду директорів LetterOne, а їхні частки заморозили.

ЄС включив Фрідмана до персонального санкційного списку, як і Усманова, 28 лютого 2022 року. Рада ЄС посилалася на його зв’язки з російським керівництвом і стверджувала, що бізнесмен отримував вигоду завдяки зв’язкам із державними структурами та надавав матеріальну або фінансову підтримку особам, відповідальним за анексію Криму та дестабілізацію України. Пізніше ЄС також обґрунтовував санкції тим, що Фрідман є великим бізнесменом, який працює в секторах економіки, що забезпечують значні доходи російській державі.

Фрідман почав оскаржувати санкції практично відразу й домігся успіху. 10 квітня 2024 року Загальний суд ЄС скасував початкові санкційні рішення проти нього, постановивши, що Рада ЄС не надала достатніх доказів для обґрунтування обмежень. Однак бізнесмен залишився під санкціями, оскільки ЄС встиг продовжити обмеження проти нього новими рішеннями та на інших підставах.

Нинішня суперечка навколо продовження персональних санкцій ЄС почалася з вимоги виключити зі списку Алішера Усманова. За зняття обмежень з російського мільярдера виступала Словаччина, яка порушувала це питання й раніше. У вересні 2026 року до неї приєдналася Франція. За даними Euronews, влада Узбекистану та Франції досягла закулісної домовленості, згідно з якою Усманова виключать зі списку в обмін на звільнення Азербайджаном із в’язниці двох французьких громадян.

Слідом за Усмановим постало питання і щодо Міхаіла Фрідмана. Його виключення із санкційного списку зажадав Люксембург, який перебуває з мільярдером в арбітражному спорі. Фрідман вимагає від країни близько $16 млрд компенсації, стверджуючи, що заморожування його активів порушило угоду про захист інвестицій між Росією та Люксембургом. За інформацією Reuters, Люксембург побоювався, що зняття санкцій з Усманова за збереження обмежень проти Фрідмана може ускладнити позицію країни в арбітражі.

Зрештою виник пакетний компроміс: виключити зі списку Усманова та Фрідмана, а санкції проти решти фігурантів продовжити одразу на три роки. Однак проти цього рішення виступила Латвія.

«Поки Росія веде війну, тиск Європи має посилюватися, а не ставати зручнішим для Кремля», – заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс у відео, опублікованому в понеділок пізно ввечері.

Врешті-решт Рига утрималася від голосування, що дало змогу решті країн ЄС погодити угоду. Після цього уряд Латвії повідомив, що президент Франції Емманюель Макрон погодився розпочати переговори про участь країни у французькій ініціативі ядерного стримування. Париж також пообіцяв посилити французьку військову присутність у Латвії, зокрема у сфері ППО. Водночас латвійський уряд готується запровадити національні санкції проти Усманова та Фрідмана.

Усманов і Фрідман стануть далеко не першими російськими олігархами, яких ЄС виключає з персонального санкційного списку.

У вересні 2023 року санкції не продовжили щодо трьох російських бізнесменів – Фархада Ахмедова, Ґріґорія Берьозкіна та колишнього голови Ozon Алєксандра Шульгіна. У ЄС сумнівалися, що юридичні підстави для збереження обмежень витримають перевірку в суді. У випадку Шульгіна ці побоювання справдилися: Загальний суд ЄС вирішив, що після його відходу з Ozon Рада ЄС не надала достатніх підстав для його перебування в санкційному списку.

У березні 2024 року зі списку виключили співзасновника «Яндекса» Аркадія Воложа. На той час він публічно назвав російське вторгнення в Україну «варварським» і дистанціювався від російського бізнесу «Яндекса».

Окремі прецеденти стосувалися родичів росіян, які потрапили під санкції. Загальний суд ЄС скасував обмеження щодо Нікіти Мазєпіна, сина власника «Уралхіму» Дмітрія Мазєпіна, та Віолетти Пріґожиної, матері засновника ПВК «Вагнер» Євґєнія Пріґожина. В обох випадках суд визнав, що самого лише родинного зв’язку недостатньо для збереження обмежень.

Санкції ЄС у європейських судах оскаржують й інші російські мільярдери, зокрема Роман Абрамовіч, Дмітрій Пумпянскій, Дмітрій Мазєпін. У травні 2026 року позов проти Ради ЄС подала також Татьяна Навка, дружина речника президента Росії Дмітрія Пєскова.

Автор: Ольга Семашко