У вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі відновилися переговори між Росією, Україною та США щодо можливого завершення війни. Це перша тристороння зустріч після тривалої перерви: попередній раунд відбувся ще в лютому.
Російська влада регулярно заявляє про готовність до мирного врегулювання, проте продовжує висувати жорсткі умови. Москва вимагає від України територіальних поступок, відмови від вступу до НАТО й обмеження чисельності її збройних сил. Водночас Кремль не готовий погодитися на безумовне припинення вогню до досягнення домовленостей.
Але чого хочуть самі росіяни? Чи підтримують вони продовження війни, чи виступають за мирні переговори? BlackSky проаналізував останні опитування незалежних і провладних соціологів.
Коротко:
- За даними жовтневого опитування «Левада-Центру», 65% росіян виступають за мирні переговори з Україною, тоді як 26% підтримують продовження воєнних дій.
- Водночас сім із десяти опитаних, як і раніше, підтримують дії російської армії в Україні.
- 57% росіян побоюються загальної мобілізації, а 72% вважають, що її нова хвиля в найближчі місяці не потрібна.
- Підтримка переговорів не означає готовності до поступок. У січні 59% респондентів заявили, що в разі провалу переговорів віддали б перевагу посиленню російських ударів по Україні.
- Закриті дослідження також фіксують втому росіян від війни.
За даними дослідження «Левада-Центру», проведеного 21–30 жовтня, 65% опитаних росіян вважають, що зараз слід переходити до мирних переговорів з Україною. За продовження воєнних дій виступають 26%.
«Левада-Центр» – одна з найбільших незалежних недержавних соціологічних організацій Росії, яка вивчає громадську думку. У 2016 році російська влада визнала організацію іноземним агентом.
Найвищий рівень підтримки мирних переговорів – серед молоді віком до 24 років (76%) та жінок (72%). За переговори також виступають 71% мешканців невеликих міст і 69% найменш забезпечених росіян, яким ледь вистачає грошей на їжу. Крім того, мирні переговори підтримують 75% респондентів, які використовують YouTube-канали як джерело інформації.
Продовження воєнних дій частіше за інших підтримують мешканці Москви (52%). Такої ж позиції дотримуються 35% чоловіків, 32% росіян віком від 55 років та 31% більш забезпечених респондентів. Серед тих, хто отримує інформацію з телевізійних передач, за продовження війни виступають 32%, а серед користувачів каналів у месенджері MAX – 35%.
Утім, підтримка мирних переговорів ще не означає готовності росіян до компромісів. У січні «Левада-Центр» з’ясував, що, якщо домовитися з Україною не вдасться, 59% опитаних віддали б перевагу посиленню російських ударів, зокрема із застосуванням нових видів озброєння. За додаткові поступки Україні та Заходу виступили лише 21% респондентів. Водночас 74% опитаних очікували, що війна завершиться перемогою Росії, а 39% вважали, що бойові дії триватимуть ще понад рік.
Сім із десяти росіян підтримують дії російської армії в Україні, але більше половини бояться мобілізації
Попри переважну підтримку мирних переговорів, 69% опитаних «Левада-Центром», як і раніше, заявляють про підтримку дій російської армії в Україні. З осені минулого року цей показник поступово знижувався, проте до кінця літа 2026 року зниження сповільнилося.
Водночас понад половина опитаних росіян побоюються мобілізації. Причому за останній рік цей показник зріс на 6 відсоткових пунктів, а порівняно з лютим 2024 року – одразу на 23 пункти.
Ще показовіші відповіді на запитання про необхідність нової хвилі мобілізації. За даними жовтневого дослідження «Левада-Центру», 72% опитаних вважають, що в найближчі місяці друга хвиля мобілізації не потрібна. Необхідною її називають лише 9%.
Тобто на кожного прихильника нової мобілізації припадає вісім осіб, які не бачать у ній необхідності. Серед росіян віком від 25 до 39 років 77% не вбачають потреби в новій мобілізації.
Що говорять про війну опитування провладних соціологів
Ставлення росіян до війни, мирних переговорів і мобілізації вивчає не тільки незалежний «Левада-Центр», а й державний ВЦІОМ. Щоправда, останніми роками результати таких досліджень публікують помітно рідше.
Якщо в перші місяці повномасштабного вторгнення в Україну ВЦІОМ проводив опитування кілька разів на місяць, то з 2023 року у відкритому доступі з’являються переважно щорічні дослідження – зазвичай у січні або лютому, напередодні річниці початку війни.
Утім, це не означає, що державні соціологи перестали цікавитися ставленням росіян до подій. У липні 2026 року тамбовське видання «Твердый знак» повідомило, що місцевим жителям телефонували інтерв’юери, які представлялися співробітниками ВЦІОМ. Жителів запитували, чи потрібно продовжувати воєнні дії, чи переходити до мирних переговорів, а також чи підтримали б вони нову хвилю мобілізації. Однак результати цього дослідження так і не вдалося знайти у відкритому доступі.
Останнє оприлюднене опитування ВЦІОМ, яке вдалося знайти і яке безпосередньо стосувалося ставлення росіян до війни, провели 25 січня 2026 року. Тоді 65% респондентів заявили, що підтримують рішення про проведення так званої спеціальної військової операції. Стільки ж вважали, що воєнні дії відбуваються радше успішно.
Водночас ВЦІОМ регулярно вимірює рівень довіри до Владіміра Путіна. Цей показник можна розглядати як непрямий індикатор ставлення суспільства до політичного курсу президента, зокрема до його рішень щодо війни.
Згідно з опублікованими 6 листопада даними ВЦІОМ, Путіну довіряють 77,5% опитаних, а його діяльність схвалюють 71,6%.
Сім із десяти респондентів вважають, що за роки його правління Росія стала сильнішою та впевненішою в собі й що завдяки Путіну з Росією стали більше рахуватися на міжнародній арені, і висловили впевненість, що під його керівництвом країна зможе подолати всі труднощі.
У червні 2026 року стало відомо про ще одне дослідження ставлення росіян до війни, результати якого офіційно не публікувалися. Незалежний журналістський проєкт Faridaily з посиланням на джерела, обізнані з результатами опитувань та фокус-груп, проведених для «Єдіной Росії», повідомив, що втома росіян від війни зростає.
За даними журналістів, про втому від різних аспектів війни говорили понад 60% опитаних. Водночас бажання якнайшвидшого завершення бойових дій не завжди означало готовність до поступок Україні. Деякі учасники фокус-груп, навпаки, пропонували посилити удари, щоб швидше домогтися закінчення війни.
Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.
