Вихідці з африканських країн у російському війську: Росія розширює свій вплив в Африці

Міністерство закордонних справ України повідомило, що близько трьох тисяч військових із Африки беруть участь у війні проти України на боці Росії. Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», кандидат політичних наук, розповів для «Чорного неба», як Росія розширює політичний вплив на Африканському континенті.

Коротко:

  • Російський вплив на африканські країни перейшов у спадок ще з часів СРСР.
  • Росія використовує країни Африки як політичний інструмент впливу на Європу.
  • Россотруднічєство розширює мережу «Русскіх домов» в Африці.
  • Близько трьох тисяч вихідців з Африки воюють у війні проти України на боці РФ.
  • Російська пропаганда в країнах Африки спрямована на політику протидії Заходу.

Що Росія робить в Африці

Російський вплив у країнах Африки перейшов Росії у спадок ще від Радянського Союзу. Юрій Олійник розповідає, що СРСР активно цікавився країнами третього світу та поширював там свій вплив. Станом на кінець 1970–1980-х років більшість країн Африки перебували під впливом СРСР або були дружніми до нього. Саме цей вплив і перейшов Росії разом з усією спадщиною Союзу.

Починаючи з 2000-х років Росія почала відновлювати зв’язки та налагоджувати системи впливу.

Російський вплив на континенті забезпечується, зокрема, й у вигляді військових формувань. Найбільша російська військова база знаходиться в Центральноафриканській Республіці. Військові РФ прибули до країни у 2018 році на заклик президента Фостена-Аршанжа Туадери. Військові виступають головною силою у протистоянні з повстанською «Коаліцією патріотів за зміни». В обмін на військову допомогу РФ отримала повний контроль над великими родовищами алмазів та золота.

Також російська військова присутність зафіксована в Лівії, Судані, Мозамбіку, Нігері та Буркіна-Фасо.

Російська військова присутність у країнах Африки станом на 2025 рік. Clash Report
Російська військова присутність у країнах Африки станом на 2025 рік. Clash Report

У 2025 році видання Clash Report опублікувало інфографіку, яка описує структуру військової присутності Російської Федерації на території Африканського континенту. До 5 тисяч військових Кремля розміщені у 8 країнах Африки. Окремо видання пише про відновлення стратегічних військових баз, наявність російської військової техніки та спорудження військово-морської бази в Судані.

Кандидат політичних наук, Юрій Олійник, зазначає, що для Росії Африканський континент відігравав роль своєрідного випробувального майданчика, де російські угруповання мали змогу отримувати військовий досвід. Зокрема, йдеться про ПВК «Вагнер», які залучалися до операцій в Африці, брали участь у війні проти України у 2014 році та проводили операції під час наступу у 2022 році.

Для чого Росія втручається на Африканський континент

Попри доступ до дешевих природних ресурсів Юрій Олійник, визначає роль Африканського континенту в політиці Москви як інструмент тиску на Захід. Експерт відзначає, що корисні копалини слугують інструментом збагачення для окремих представників кремлівської верхівки, але в глобальному контексті саме вплив Росії в Африці стає розмінною монетою у відносинах з ЄС.

«Розширення зони впливу в Африці використовується для послаблення впливу європейських держав. З одного боку, РФ погрожує Європі хвилями біженців з африканських країн, а з іншого – контролює корисні копалини, які критично важливі для Європи. Наприклад, Нігер давав більшу частину урану, який потрібен для французьких атомних електростанцій», – розповідає Юрій Олійник.

Що таке «Русскіє дома» в Африці

8 вересня 2026 року Россотруднічєство повідомило про підписання угоди про створення партнерських «Русскіх домов» у восьми країнах Африки (Кенії, ДР Конго, Сан-Томе і Принсипе, Сенегалі, Того, Сьєрра-Леоне, Малі та на Мадагаскарі). 11 вересня російську мову було включено до навчальної програми університету INSIDE на Мадагаскарі.

«Русскіє дома» позиціонуються як центри надання культурних послуг та підтримки вихідців із Росії, які проживають на території цих країн. Офіційні державні «Русскіє дома» працюють у 8 країнах Африки (Марокко, Ефіопії, Єгипті, Танзанії, Тунісі, Замбії, Республіці Конго та Південно-Африканській Республіці), проте ще 7 центрів уже працюють на недержавній основі у партнерстві з Россотруднічєством (Буркіна-Фасо, Намібія, Нігер, Гвінея, Кот-д’Івуар, Чад та Центральноафриканська Республіка).

Інфографіка наявності «Русскіх домов» у країнах Африки
Інфографіка наявності «Русскіх домов» у країнах Африки

«Русскіє дома» перебувають під санкціями Європи, адже під виглядом культурних центрів та центрів вивчення мови займаються поширенням російської пропаганди на континенті. Українська розвідка визначає «Русскіє дома» як інструменти гібридної війни.

До прикладу, у Молдові 4 липня оголосили про закриття «Русского дома» в Кишиневі. Міністр культури Молдови Крістіан Жардан у своєму зверненні нагадав, що РЦНК займався набором молодих людей на навчання в РФ, та наголосив, що існує ризик для молоді Молдови поїхати на навчання до РФ, а натомість опинитися в лавах ЗС Росії.

В Україні також існував «Русскій дом» у Києві, але його було закрито у 2021 році через санкції РНБО проти «Россотруднічєства».

Чому вихідці з Африки їдуть на війну проти України

У серпні 2026 року Міністерство закордонних справ України оприлюднило дані про 2982 громадян із 37 африканських країн, які воюють на боці Росії у війні проти України. Ці дані взяті на основі спостережень розвідки, а також відомостей від вихідців з Африки, які потрапили до українського полону, тому реальна цифра може бути значно більшою.

«Росія у 2023 році почала масову кампанію із залучення іноземців до лав збройних сил, щоб частково перекрити втрати та відтягнути проведення масової мобілізації. Це спосіб знайти дешевих солдатів. Дуже багато було залучено людей із азійських держав – з Непалу, з Індії. Так само це проводиться в африканських державах», – розповідає Юрій Олійник.

Керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» зазначає, що цікавим є те, що до ЗС Росії переважно долучаються вихідці з країн, які не мають постійних російських угруповань на території країни, що свідчить про активну роботу рекрутингових кампаній.

За даними українського МЗС, 35 громадян із 17 країн Африки вже потрапили до українського полону. Найбільша кількість африканців у російській армії походить із Кенії, Єгипту, Камеруну, Гани, Нігерії, Уганди, Алжиру та Малі.

У квітні 2026 року влада Камеруну повідомила про 16 камерунців, які загинули, воюючи за Росію в Україні. Українська ж влада називає загальну цифру близько 486 загиблих.

Журналісти «Суспільне.Новини» провели низку інтерв’ю з військовополоненими, які були мобілізовані до російських ЗС. Вихідці з Африки розповідають, що саме гроші, які пропонували за участь у війні, стали ключовим фактором для ухвалення рішення, але вони й не здогадувалися, що можуть опинитися на фронті. Дехто з військовополонених розповідає, що реклама приходила просто в соціальних мережах.

Чи налаштовані африканці проти України

Юрій Олійник наголошує, що в російській пропаганді, яка поширюється на африканському континенті, Україна асоціюється з проєвропейськими країнами.

«В Африці транслюються ідеї про те, що Захід поганий, колоніальний, що, в принципі, є частково правдою. Поганою є історія західної експлуатації африканських держав, але це все екстраполюється, максимально розкривається, відбувається маніпуляція фактами. З іншого боку, показують, що Росія бореться з НАТО та колоніалістами зі США, з Європою, а Україна показується як союзник європейців», – розповідає політолог.

Важливим фактором у відносинах Африки та України залишається питання забезпечення продовольчими товарами. На початку повномасштабного вторгнення Росія цинічно використовувала тему голоду в країнах Африки для підриву відносин африканських країн з Україною. Одним з інструментів цієї кампанії стало зерно, яке було викрадено з окупованих територій, та спроби його продажу за зниженими цінами в Африці для, так би мовити, «підтримки дружніх країн».

Юрій Олійник розповідає, що наразі Україна вже багато зробила для відновлення відносин на африканському континенті. Наприклад, українська ініціатива з продовольчої підтримки та партнерства з країнами Африки Grain from Ukraine.

«Наразі вже є налагоджені певні військово-політичні відносини з окремими урядами. В інших державах так само ми намагаємося відкривати наші посольства, попри всі проблеми, недофінансування, низка послів стала активніше працювати, зокрема дуже хороші результати в Ґвінеї, в Кенії та в Південній Африці. Тобто по всій лінії відносин є прогрес, проходять зустрічі, культурні заходи, привернення уваги, антиросійські інформаційні заходи та інше», – зазначає експерт.

Юлія Дердюк

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.

Поділитися в соцмережах