На межі дефіциту: у російських регіонах вводять обмеження на продаж пального

Після атак українських БПЛА на об’єкти нафтової галузі в Росії серйозно заговорили про дефіцит пального. Обмеження на продаж бензину вже запроваджено на окупованих територіях, а також у Москві та Санкт-Петербурзі. За оцінками аналітиків, якщо ситуація не зміниться, до початку серпня паливна криза може поширитися на всю Росію.

Коротко:

• У травні Україна завдала близько 30 ударів по об’єктах нафтової інфраструктури Росії. Половина з них припала на НПЗ.
• Унаслідок атак нафтопереробка в Росії з початку року скоротилася щонайменше на 10%. НПЗ у центральній частині Росії частково або повністю зупинені.
• Москва та Санкт-Петербург уже відчувають дефіцит пального, найкритичніша ситуація — на окупованих територіях. До початку серпня дефіцит пального прогнозують по всій Росії.
• Уряд Росії розглядає заходи для стабілізації ринку: закупівлю пального в Білорусі, заборону експорту бензину та дизельного пального, скасування імпортних мит на пальне.
• Держава не збирається захищати нафтові компанії від атак БПЛА, а також компенсувати збитки.

У травні 2026 року українські дрони атакували російські нафтові об’єкти близько 30 разів, причому не менше половини ударів припало на НПЗ. Це був піковий місяць за кількістю атак на об’єкти російської нафтової інфраструктури. Під прицілом українців були не лише НПЗ, а й супутня інфраструктура — нафтобази, сховища, нафтоперекачувальні станції, порти й навіть окремі бензовози.

Унаслідок цього БПЛА повністю або частково зупинили майже всі НПЗ у центральній частині Росії, зокрема Кіришський НПЗ у Ленінградській області, Московський НПЗ, а також заводи в Рязані та Ярославлі.

Російська влада не озвучує масштабу завданих збитків, як і не повідомляє про терміни ремонту та відновлення виробничих потужностей НПЗ. Згідно з даними української Служби зовнішньої розвідки, яка посилається на внутрішні документи, нафтопереробка в Росії за кілька місяців 2026 року скоротилася щонайменше на 10%.

Через атаки ЗСУ обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму з 2009 року. Одночасно нафтові компанії приблизно на чверть зменшили відвантаження пального на біржу. Скорочення пропозиції вже вдарило по ринку: оптові ціни на бензин з початку року підскочили на 26%, а роздрібні — на 4,3% за інфляції 3,2%.

З дефіцитом пального вже зіткнулися Крим та окуповані території Запорізької і Херсонської областей. Українські безпілотники значною мірою контролюють магістраль М-14 (Одеса — Мелітополь — Новоазовськ). Через це сухопутна доставка бензину та дизельного пального на півострів паралізована: будь-який бензовоз зараз є потенційною мішенню для українських дронів.

У Криму запровадили обмеження на продаж пального — не більше 20 літрів АІ-95 в одні руки. У Севастополі ситуацію не врятував навіть продаж бензину за талонами: його просто немає. З кожним днем зростає кількість регіонів, де вводять ліміти.

Дефіцит упритул наблизився до Москви та Санкт-Петербурга. Наприклад, у Новій Москві — частині території Московської області, приєднаній до російської столиці у 2012 році, — на заправних станціях почали з’являтися оголошення про обмеження продажу бензину 60 літрами в одні руки, а дизельного пального — 100 літрами. Такий порядок відпуску пального діятиме «до подальших розпоряджень».

За оцінками аналітиків, якщо ситуація не зміниться, уже на початку серпня більшість російських регіонів зіткнеться з дефіцитом пального. Поки що ситуацію вдається більш-менш стабілізувати за рахунок сформованих запасів.

Російська влада обговорює додаткові заходи для збільшення постачання пального на ринок, повідомляє РБК. Опрацьовується питання продовження до 30 червня 2027 року дії нульової ставки ввізного мита на бензин. Ще одним заходом підтримки внутрішнього ринку може стати зміна податкового режиму для окремих видів пального. Зокрема, влада планує обнулити акциз на бензин АІ-95, отриманий шляхом змішування на нафтобазах АІ-92 та октанопідвищувальних присадок.

Одночасно уряд має намір посилити контроль за експортом нафтопродуктів. Профільним відомствам доручено підготувати проекти постанов про повну заборону експорту бензину терміном на два місяці, зокрема постачання за деякими міжурядовими угодами. Заборонити до вивезення пропонують і дизельне пальне.

Як стабілізаційний захід Росія також розглядає збільшення закупівель пального з Білорусі. У травні продажі білоруського бензину на Петербурзькій біржі становили 23,64 тисячі тонн — це у 26 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Попит на білоруське пальне зберігається, попри його вищу вартість порівняно з продукцією російських НПЗ.

При цьому обсяги білоруського імпорту залишаються незначними на тлі загальноросійського споживання бензину, яке сягає близько 40 млн тонн на рік. Травневі поставки з білоруських НПЗ покривають лише 0,8% щомісячного попиту. Загалом Білорусь має потенціал постачання до 2 млн тонн на рік, але й це лише 5% усього російського споживання.

Російські нафтові компанії вже почали порушувати перед урядом питання про можливу компенсацію витрат на захист нафтопереробних заводів, повідомив заступник міністра фінансів РФ Алєксєй Сазанов під час Петербурзького міжнародного економічного форуму. За його словами, остаточних пропозицій від профільних відомств поки що не надходило.

Один із заходів, який розглядається, — підвищення оптових і роздрібних цін на бензин, дизельне пальне та авіагас на 1,5 рубля за літр. Додаткові доходи нафтових компаній пропонують спрямувати на захист нафтопереробних заводів та іншої паливної інфраструктури від атак українських безпілотників.

Бізнес у 2025 році спробував домогтися від держави податкового визнання нових витрат: голова Російського союзу промисловців і підприємців Алєксандр Шохін попросив Путіна компенсувати 50% витрат на захист від БПЛА, дозволити акцизні відрахування та розширити федеральне інвестиційне податкове відрахування. Мінфін відмовив за всіма пунктами. Натомість нафтовим компаніям запропонували самостійно вирішувати питання безпеки й не покладатися на допомогу держави.

Підтримку бізнесу спробували надати на законодавчому рівні: наприкінці березня 2026 року було ухвалено закон, який дозволив приватним охоронним організаціям (ЧОП) отримувати стрілецьку зброю для захисту критично важливих об’єктів від безпілотників. Однак цей дозвіл діє лише в період «СВО», зброю можна брати лише в Росгвардії у тимчасове користування, також існують жорсткі ліміти на кількість зброї та суворі вимоги до підготовки співробітників ЧОП. Наскільки ефективною є стрілецька зброя проти українських дронів, нафтові компанії поки що не повідомляли. Але з огляду на останні атаки українських БПЛА схоже, що вжитих заходів для захисту енергетичної інфраструктури недостатньо.