Головне питання осені: чи оголосить Путін мобілізацію?

Нова хвиля мобілізації після виборів до Державної думи — одна з найобговорюваніших тем у Росії. Українські та західні джерела стверджують, що Владімір Путін готується оголосити додатковий призов, російські чиновники та військові називають такі заяви «нісенітницею та пургою», а росіяни призовного віку шукають, де перечекати неспокійні часи.

Коротко:

• Володимир Зеленський: Росія може посилити мобілізаційні заходи після виборів до Держдуми
• Офіцер ЗСУ: без припливу нового мобілізаційного ресурсу РФ не здатна ані наростити, ані зберегти темп операцій
• Російські чиновники та військові заперечують будь-яку інформацію про мобілізацію
• Установи та підприємства масово шукають фахівців із військового обліку
• Росіяни призовного віку з’ясовують, як і куди можна виїхати з країни на час мобілізації

Президент України Володимир Зеленський, посилаючись на дані розвідки, заявив, що російська влада планує розширити мобілізацію восени 2026 року — після виборів до Державної думи. За його словами, Кремль розраховує у такий спосіб компенсувати нестачу особового складу для продовження війни.

На початку липня з аналогічною заявою виступив президент Чехії Петр Павел. За його оцінкою, до голосування російське керівництво навряд чи зважиться на цей крок через його непопулярність, однак після виборів такий сценарій цілком можливий.

За даними The Wall Street Journal, російське керівництво має намір продовжувати наступ в Україні та домагатися повного контролю над Донбасом, однак нинішніх темпів набору контрактників уже недостатньо для компенсації втрат. Як пише видання, під нову мобілізацію можуть потрапити росіяни з мінімальним рівнем підготовки або ті, хто взагалі не бажає воювати, тоді як під час першої хвилі призивали резервістів і чоловіків із військовим досвідом.

У самій Росії будь-яку інформацію про можливу мобілізацію заперечують як чиновники, так і військові. Заступник голови Ради безпеки Дмітрій Мєдвєдєв назвав будь-які публікації на цю тему «нісенітницею» та «пургою», заявивши, що армія продовжує поповнюватися контрактниками й добровольцями, тому додатковий призов не потрібен.

Голова комітету Держдуми з питань оборони Андрєй Картаполов також назвав подібні чутки «польотом фантазії» Володимира Зеленського і заявив, що потреби в новому призові немає. Однак Картаполов виступав із подібними заявами і у вересні 2022 року — за кілька днів до того, як Владімір Путін оголосив у Росії «часткову мобілізацію».

Під час першої хвилі мобілізації Міністерство оборони планувало призвати 300 тисяч осіб. Уже в жовтні 2022 року тоді ще міністр оборони Сєрґєй Шойґу доповів Владіміру Путіну, що визначене мобілізаційне завдання успішно виконано й жодних додаткових завдань у межах часткової мобілізації не планується.

Після цього російська армія поповнювалася переважно контрактниками. Держава значно збільшила одноразові виплати за укладення контракту, підвищила грошове забезпечення та розширила регіональні заходи підтримки. За офіційними даними, у 2023 році на контрактну службу вступили близько 540 тисяч осіб, у 2024-му — близько 450 тисяч, у 2025-му — 422 тисячі.

Нині російській владі щомісяця вдається залучати близько 30 тисяч контрактників. Ця кількість співмірна зі щомісячними втратами російської армії, а в окремі періоди — навіть менша за них. Так, за даними Генштабу ЗСУ, у липні 2026 року втрати російської армії сягнули 42 860 військовослужбовців.

Як пояснив «Чорному Небу» офіцер Збройних сил України: «співвідношення втрат і поповнення у росіян уже тривалий час залишається від’ємним. Кремль опинився перед дилемою: провести мобілізацію з непередбачуваними внутрішніми наслідками заради збереження низьких темпів наступу або допустити остаточне виснаження наступального потенціалу військ. Без припливу нового мобілізаційного ресурсу РФ не здатна ані наростити, ані зберегти темп операцій. Водночас сама по собі мобілізація за нинішніх умов не гарантує прискорення наступу».

За чотири роки, що минули після першої хвилі мобілізації, Росія значно вдосконалила систему військового обліку. Із 2025 року в повному обсязі запрацював реєстр електронних повісток. Тепер повістка вважається врученою не лише після особистого отримання, а й від моменту її розміщення в державному реєстрі.

Одночасно було розширено перелік заходів відповідальності за неявку до військкомату. Порушникам можуть заборонити виїзд із країни, реєстрацію нерухомості й транспортних засобів, а також оформлення статусу самозайнятої особи.

У 2026 році правозахисники почали повідомляти про практичне застосування цих заходів. За їхніми даними, призовників не випускали за кордон через аеропорти «Внуково» та «Пулково», а також через наземний пункт пропуску на кордоні з Абхазією. У квітні було зафіксовано перший випадок, коли росіянину, який проігнорував повістку, не дозволили вилетіти через Білорусь: прикордонники в Мінську зняли його з рейсів — спочатку до Тбілісі, а потім до Єревана.

На тлі чуток про можливу мобілізацію росіяни в червні встановили рекорд за кількістю пошукових запитів, пов’язаних із виїздом із країни. Запити «куди виїхати без візи», «скільки часу займає оформлення закордонного паспорта» та «дозвіл на виїзд» досягли максимальних значень із початку війни, як випливає з аналізу даних «Яндекса» та Google Trends, проведеного проектом «Можем об’ясніть».

Опитування Фонду «Громадська думка» також зафіксувало зростання тривожності росіян. За тиждень — із 24 до 29 липня — частка респондентів, які відчувають тривогу, зросла з 53 до 57%, досягнувши найвищого рівня з часів мобілізації 2022 року. Саме в цей час російська влада активно заперечувала підготовку до нової мобілізації.

За словами офіцера Збройних сил України, «перша хвиля 2022 року спричинила виїзд із Росії близько мільйона чоловіків. Головна загроза нової мобілізації — дестабілізація суспільно-політичної ситуації. Масовий призов може спричинити зростання соціального невдоволення, нову хвилю еміграції, падіння довіри до влади та подальше поглиблення кадрового дефіциту в економіці. Навіть за відсутності вираженої паніки масовий призов не розв’яже системних проблем із підготовкою, командуванням і матеріально-технічним забезпеченням військ. У кращому разі нових мобілізованих використовуватимуть для закриття прогалин на фронті як “гарматне м’ясо”».

За оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), Кремль уже створює правову базу для мобілізації: Держдума розширила коло осіб із судимостями, яким дозволено укладати контракти з Міноборони, а Росгвардія оновила правила цивільної оборони з урахуванням періоду мобілізації та воєнного стану.

Із червня керівників, бухгалтерів і кадровиків у російських компаніях почали готувати до мобілізації працівників. Одночасно відомчий журнал Федеральної податкової служби «Российский налоговый курьер» опублікував інструкцію «Черговість призову під час мобілізації», у якій пояснюють, як правильно вести військовий облік, реагувати на повістки й мобілізаційні приписи щодо працівників та повідомляти військкомати.

Наприкінці липня компанії та державні структури по всій Росії почали масово шукати фахівців із військового обліку та мобілізації. На сервісі пошуку роботи HeadHunter розміщено сотні таких оголошень: фахівців шукають усі — від лікарень до «Роскосмосу».

Автори: Ольга Сємашко, Артур Жак

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.