Україна планує розширити права угорської меншини узаконивши пункти, що давно працюють

В ЄС розпочали перемовини про вступ України до союзу, які ветувалися угорським парламентом 17 місяців, але для цього довелося сплатити власну ціну. Угорщина висунула план щодо захисту національних меншин угорців в Україні на 11 пунктів, українська сторна погодила 10 з них, але механізми реалізацї ще не визначенні.  

Коротко: 

• Україна та Угорщмна домовилися про захист нацменшин угорців на території України. Обговорили 11 пунктів.
• Угорщина зняла вето на початок перемовного процесу щодо процесу вступу України до ЄС. 
• Петер Мадяр заявив, що попри зняття вето Угорщина не буде підтримувати вступ України до ЄС, та назвав скільки можуть тривати раунди перемовин –  10-15 років. 
• Нардепи розглядають домовленості, яких досягли українська та угорська делегації у межах комітетів. 
• Виконання вимог Угорщини може спричинити прецедент для інших країн вимагати аналогічного захисту власних етнічних груп в Україні. 

3 червня Петер Мадяр у своїх соцмережах повідомив, що україна та Угорщина досягли всеохопної угоди щодо мовних, освітніх, культурних та політичних прав 100-тисячної угорської меншини. Йдеться про «План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», що включає 11 вимог щодо захисну угорського населення в Україні, які останній висунула Угорщина. 

Частина вимог захистку угорців в Україні стосується питань освіти, зорема мовою нацменшини можуть дублюватися документи про отримання освіти, завдання зовнішнього незалежного оцінювання (окрім завдань з української мови та історії України), вивіски на закладах освіти. Водночас частина предметів, що вивчаються може викладатися мовою нацменшини за погодження батьків. Також керівник або заступник закладу освіти, що знаходиться в громаді, де проживає значна кількість представників етнічної меншини повинен володіти мовою національної меншини. 

Відбудеться впровадження проведення конкурсів, у тому числі всеукраїнських учнівських олімпіад, з володіння мовами та знання літератури національних меншин (спільнот) та корінних народів України.

Інша частина вимог стосується надання послуг в державних органах: 

• В органах місцевого самоврядування, виконавчої влади, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності буде можливим надавати послуги та взаємодіяти мовою національної меншини.
• Під час добору посадових осіб, працівників однією з кваліфікаційних вимог стане володіння мовою відповідної національної меншини.
• Дублювання мовою національної меншини нормативноправових актів органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де традиційно проживає значна частина етнічного населення.
• Використання мови національної меншини (спільноти) для: надання медичної допомоги; забезпечення догляду в будинку-інтернаті для осіб з інвалідністю; надання допомоги в ситуації, небезпечній для життя чи здоров’я. 
• Використання мов відповідних національних меншин (спільнот) під час передвиборної агітації на загальнодержавних та місцевих виборах.
• Проведення заходів до дня рідної мови для етнічного населення. 
• Мовою нацменшини дублюватимуться вивіски офіційних назв на будівлях органів місцевого самоврядування, включно з обласними радами й комунальними підприємствами за відповідним рішенням місцевої ради, а також назви вулиць, площ, скверів та інших об’єктів топоніміки.
• Символіка нацменшин може використовуватися на офіційних державних заходах, але не домінувати візуально над українською символікою й не суперечити законодавству України.

Україна не погодила пункт щодо гарантування квотного представництва угорської меншини у виборчих органах (у парламенті), обґрунтовуючи це порушенням Конституції. 

«План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України» був доданий Верховною Радою України до розпорядження, що стосується питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. 

Наразі вимоги Угорщини знаходяться на обговоренях в комітетах Верховвної Ради. Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, Ростислав Павленко, розповідає для «Чорного неба», що наразі є лише рамкові угоди про які домовилися делегації. Раніше МЗС України та Міносвіти були фактично відлучені від питань національних меншин, тому наразі тривають обговорення, але як реалізовувати ці домовленості, вони ще не знають. 

Нардеп розповідає, що тривають пошуки шляхів реалізації домовеностей, зокрема мовного питанння, та символіки. 

«Угорці хочуть повернути можливість повністю навчатися своєю мовою, незважаючи на українську, але ми кажемо – ні. Ви можете її знати, користуватися нею, ось предмети вашою мовою, але вчитеся ви українською і використовуєте ви українську. От вони цього не хочуть. І де тут знайти баланс ще питання», – говорить Ростислав Павленко. 

У 2019 році було прийнято Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який викликав хвилю обурення від угорських партнерів, зокрема через положення, які тепер намагаються змінити через домовленості між Україною та Угорщиною. В Законі визначалося, що представники національних меншин мають право навчатися в початковій школі мовою національнох меншини поряд із державною, але в старшик класах і вишах викладання здійснюється українською із забезпеченням вивчення мови нацменшини. Наразі плануються зміни, що дозволять представникам національних меншин обирати кількість предметів, що викладатиметься мовою нацменшини на всіх рівнях освітнього процесу. 

Тоді як у сфері надання послуг, зокрема в органх державного управління, надання послуг здійснюється виключно державно мовою. Нововведення передбачають включення угорської до списку на рівні із українською, для населених пунктів де проживають представники етнічної групи.  Це ж стосується вивісок та написів на адміністративних будівлях, знаків для позначення вулиць, публічних заходів, передвиборчої агітації та іншого. 

Окреме питання – державна символіка. У Законі України «Про державні символи України» зазначено, що Державний Прапор України має бути встановлений постійно на адміністративних будівлях, у яких розміщуються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим. У дні державних свят Прапор може встановлюватися – на адміністративних будівлях державних підприємств, установ, організацій та навчальних закладів, а також на житлових будинках. 

Використання символіки інших держав чітко регламентовано Законом України «Про заходи щодо впорядкування використання прапорів та інших державних символів іноземних держав на території України», де йдеться, що державну символіку інших держав дозволено встановлювати на консульствах. Під час проведення державних, офіційних або робочих візитів глав іноземних держав, глав парламентів та урядів іноземних держав, візитів міністрів закордонних справ іноземних держав, символіки інших країн можуть використовуватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних установах, підприємствах та організаціях. А також за погодження центрального органу виконавчої влади у перерахованих вище випадках дозволено встановлювати державні символи іншої країни у приміщеннях або на фасадах будівель. Інші випадки встановлення символіки інших країн в Україні заборонені. Тому угорська сторона намагається добитися узаконення розміщення власної символіки в громадах де проживають етнічні групи. 

Попри заборони встановлення символіки інших держав на постійній основі угорські прапори вже давно зайняли свої місця на органах місцевого самоврядування в громадах де проживають національні меншини угорців. У ЗМІ звикли наводити Берегівщину, як яскравий приклад проживання угорської національної меншини в Закарпатті, адже це найбільша діаспора угорців в області. З однієї сторони тут нічого дивного, адже найближчий пункт пропуску до Угорщини знаходиться лише приблизно за 7,8 км від Берегового, тоді як обласний центр Ужгород у 35 км від Берегового. Але ми для прикладу покажемо вам ситуацію в громаді, що розташована трішки ближче від обласного центру – село Сюрте, до якого всього 15 км від Ужгорода. 

Село знаходиться на відстані 11,4 км від пункту пропуску до Угорщини КПП «Чоп-Тиса» та вже давно дублює власну назву угорською мовою. 

Проте одразу за селом знаходиться пункт пропуску до іншої сусідньої країни – Словаччини. Всього 7,2 км до пішохідного КПП «Малі Селменці – Вельке Слеменце», але зі словацькою меншиною громада себе не асоціює. НА будівлі ОТГ розміщено два прапори, та продубльовано назви адміністративної будівлі.

Окрім цього подібні натяки на угорську етнічну приналежність знаходяться і на інших будівлях – будинки культури, садочки, школи. 

Громада живе у майбутньому, де домовленості між Україною та Угорщиною, що обговорювалися не так давно вже втілили в життя, але на жаль, вона така не єдина. 

Україна активно підтримує національні меншини та піклується про захист їхніх мов. Зокрема 12 червня Президент України підписав Закон  4699-IX, та розширив перелік мов, що підлягають захисту Європейськоїї хартії регіональних та міноритарних мов до 18, що є чи не найбільшим переліком в Раді, але питання захисту мов нацменшин залишається відкритим та делікатним для України. 

Народний депутат України, Ростислав Павленко вважає, що різке введення в законодавче поле України домовленостий, яких дійшли угорська та українська сторони, може слугувати прецидентом для інших країн щодо розширення прав для власних нацменшин в Україні. 

«Поки що вдається утримувати інші країни в полі тих домовленостей, які вже працюють, але от в Болгарії змінилася влада, і вони точно стануть наступні. З Румінією поки у нас ніби така конструктивна співпраця, але ситуація також може змінитися. Якщо в них урядова криза, ми не можемо знати хто прийде до влади, і які питання вони будуть підіймати. Тому, якщо дуже коротко – так, є ризик, що інші країни також можуть вимагати розширення прав власних нацменшин в Україні. Саме тому треба намагатися опиратися, щоб не створити прецеденту в світі», – говорить Ростислав Павленко. 

Юлія Дердюк