Росія вперше обирає депутатів Держдуми від окупованих територій України. Голосування відбувається в умовах воєнного стану та бойових дій, що тривають, тому значна частина виборців проголосувала достроково.
Україна та міжнародні організації вважають проведення російських виборів на окупованих територіях незаконним і заявляють, що таке голосування порушує суверенітет і територіальну цілісність України. Москва, навпаки, продовжує вбудовувати ці регіони у свою політичну систему.
Коротко:
- За даними ЦВК, у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях зареєстровано близько 3,6 млн виборців із російськими паспортами
- Там утворено 7 одномандатних округів; водночас мешканці голосують і за федеральні партійні списки.
- Кількість кандидатів на депутатський мандат тут помітно менша, ніж загалом у Росії
- Особливу увагу цим територіям приділяє «Єдіная Россія», є також представники інших партій. Лише «Яблоко» не висувало своїх кандидатів на окупованих територіях
- У цьому регіоні діє спеціальний порядок голосування, а сам процес голосування розпочався ще кілька тижнів тому
- Вже є загиблі члени виборчих комісій, найбільше – у Запорізькій області
- ОБСЄ: результати голосування не матимуть сили відповідно до міжнародного права
- Політолог Євген Магда: Персональні санкції з боку ЄС проти всіх депутатів нового скликання Державної думи могли б стати адекватною реакцією на імітацію виборів у РФ
Уперше з власними округами
Вибори на окупованих територіях України Росія проводить не вперше. Мешканці підконтрольних Росії частин Донецької та Луганської областей, які отримали російські паспорти, брали участь ще у виборах до Державної думи 2021 року: для очного голосування тоді організовували поїздки до Ростовської області; крім того, було доступне дистанційне електронне голосування. Після того як у 2022 році Росія оголосила про анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, на підконтрольних їй територіях проводили регіональні вибори 2023 року та президентські вибори 2024-го.
Однак парламентські вибори 2026 року стали першими, під час яких окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей було включено до кампанії з виборів до Держдуми як російські регіони з власними одномандатними округами. За даними ЦВК на початок року, у чотирьох регіонах зареєстровано близько 3,6 млн виборців із російськими паспортами та реєстрацією на цих територіях.
Загалом утворено сім одномандатних округів: три в Донецькій області, два – у Луганській і по одному – у Запорізькій та Херсонській областях. Водночас мешканці голосують і за федеральні партійні списки.
З погляду міжнародного права ці території залишаються частиною України. Київ вважає проведення там російських виборів незаконним. У серпні МЗС України заявило, що включення окупованих територій до російської виборчої системи порушує суверенітет і територіальну цілісність країни, а результати такого голосування не матимуть для України юридичної сили.
Проведення виборів на окупованих територіях засудили й міжнародні організації. БДІПЛ та Парламентська асамблея ОБСЄ виступили з відповідною заявою ще на початку серпня. За їхньою оцінкою, проведення російських виборів на міжнародно визнаній території України порушує її суверенітет і територіальну цілісність, а результати такого голосування не матимуть сили відповідно до міжнародного права. Окремо представники ОБСЄ розкритикували Росію за те, що Москва не запросила спостерігачів організації на вибори до Держдуми.
Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що міжнародна реакція на проведення Росією виборів на окупованих територіях могла б бути більш жорсткою:
«Нам потрібні не лише підозри та кримінальні справи щодо виборчих колабораціоністів, а й адресні та показові покарання, здатні продемонструвати силу України як держави. Персональні санкції з боку ЄС проти всіх депутатів нового скликання Державної думи могли б стати адекватною реакцією на імітацію виборів у РФ».
Від кураторів до депутатів
До нинішніх виборів власних депутатів Держдуми, обраних від окупованих територій, не було: чинний склад нижньої палати сформували ще у 2021 році, до того як Росія оголосила про анексію чотирьох українських регіонів.
Після 2022 року роботу з цими територіями доручили чинним депутатам. Держдума закріпила Віктора Водолацкого за ЛНР, Дмітрія Сабліна – за ДНР, Андрєя Красова – за Запорізькою областю, Ґлєба Хора – за Херсонською. Вони мали працювати зі зверненнями мешканців та організовувати депутатські приймальні. Власних депутатів-одномандатників ці території вперше отримають за підсумками виборів 2026 року.
Водночас у верхній палаті російського парламенту – Раді Федерації – ці регіони вже представлені. Після оголошеної Росією анексії вони отримали там по два місця.
Євген Магда вважає, що проведення виборів до Держдуми на окупованих територіях слід розглядати як продовження спроб Москви закріпити ці регіони в російській політичній системі. Водночас сам процес їхньої інтеграції він називає значною мірою формальним.
«Колабораціоністи та пристосуванці далеко не завжди можуть користуватися соціальними ліфтами в російській системі влади: вони радше є витратним матеріалом і масовкою. Кремль намагається продемонструвати всьому світу, що 1/5 території України – назавжди російська, і це насправді небезпечний сигнал, що вимагає реакції міжнародної спільноти».
Кандидати окупації
Формально вибори на окупованих територіях відбуваються на багатопартійній основі, проте кількість претендентів тут помітно менша, ніж у багатьох російських округах. Одномандатні округи в Запорізькій та Херсонській областях виявилися серед найменш конкурентних на виборах до Держдуми: на один депутатський мандат там претендують лише по чотири кандидати. Для порівняння: у середньому в країні на одне місце в одномандатному окрузі припадає близько семи кандидатів, а в найбільш конкурентних Карельському та Ангарському округах – по 11.
Особливу увагу цим територіям приділяє «Єдіная Россія». Партія об’єднала чотири регіони в одну велику регіональну групу федерального списку, до якої увійшли 20 кандидатів. Очолив її чинний депутат Держдуми Віктор Водолацкій. Далі у списку – переважно діячі федерального рівня: колишня уповноважена з прав людини Татьяна Москалькова, депутат Держдуми Вячеслав Ніконов та перший заступник головнокомандувача ВМФ Владімір Касатонов. Першим представником безпосередньо окупованих територій у п’ятірці став депутат створеного Росією парламенту ЛНР Ян Лещенко.
В одномандатних округах «Єдіная Россія» зосередила більше уваги на кандидатах, пов’язаних із цими територіями або війною. У Донецькій області від «Єдіної Россії» балотуються чинний депутат Держдуми та колишній «прем’єр-міністр ДНР» Алєксандр Бородай, воєнна кореспондентка «Першого каналу» Іріна Куксєнкова та заступник технічного директора вугільного холдингу «Імпекс-Дон» Сєрґей Макаров. У Луганській області – заступник голови Народної ради ЛНР Дєніс Колєсніков та голова комітету Народної ради ЛНР з питань соціальної політики Іван Санаєв. У Запорізькій області від «Єдіної Россії» балотується депутат кримського парламенту Алєксєй Тіхоміров, у Херсонській – перша заступниця голови створеної Росією обласної думи Єлєна Дмітрук.
Партія «Яблоко», яка будувала свою кампанію до Держдуми навколо антивоєнної позиції, не висувала кандидатів у семи одномандатних округах на окупованих територіях. Федеральний список партії, нагадаємо, було знято з виборів рішенням Верховного суду.
«Для мене показовим є той факт, що добра третина кандидатів до Думи – військові („ветерани“). Це означає, що Кремль планує передати Державній думі частину функцій із нагнітання ситуації та використання войовничої риторики», – зазначає політолог Євген Магда, коментуючи склад кандидатів.
Особливий режим голосування
Провести вибори на цих територіях за звичайними правилами неможливо хоча б тому, що в усіх чотирьох регіонах діє воєнний стан. Тому ЦВК затвердила для них спеціальний порядок голосування. Він дозволяє проводити дострокове та виїзне голосування, змінювати організацію роботи комісій, а також обмежувати фото- та відеозйомку. У разі загрози безпеці голосування можуть призупинити, а бюлетені та іншу виборчу документацію – перевезти в безпечне місце.
Голосування на окупованих територіях фактично розпочалося за кілька тижнів до основних днів виборів. До середини першого основного дня голосування загальна явка в ДНР перевищувала 74%, у Херсонській області становила близько 47%, у Запорізькій – близько 41%, у ЛНР – близько 28%.
Голосування відбувається в умовах постійних загроз безпеці: у Донецькій, Луганській та Запорізькій областях мобільним комісіям доводилося призупиняти роботу через атаки безпілотників та обстріли. Водночас значна частина виборців голосує поза стаціонарними дільницями – комісії обходять будинки та прибудинкові території. Є й загиблі серед членів виборчих комісій: за словами голови ЦВК Елли Памфілової, найбільше таких випадків зафіксовано у Запорізькій області.
Автори: Ольга Семашко, Артур Жак
Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.
