Росія повернулася до МОК, але не до світового спорту

Міжнародний олімпійський комітет поновив у правах Олімпійський комітет Росії та рекомендував зняти обмеження щодо російських спортсменів. Однак не всі країни готові приймати росіян і тим більше вивішувати на змаганнях російські прапори.

Коротко:

• Олімпійський комітет Росії повернули до МОК
• Заборону було запроваджено через включення до складу ОКР спортивних рад анексованих територій України. З нового статуту ОКР їх просто вилучили
• МОК рекомендує допустити російських спортсменів до змагань, але остаточне рішення ухвалюватимуть федерації
• Країни-організатори турнірів не хочуть бачити у себе ані російських спортсменів, ані російських прапорів

Восени 2023 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) призупинив членство Олімпійського комітету Росії (ОКР). Причиною стало включення до складу ОКР спортивних рад анексованих територій України — так званих ДНР, ЛНР, Запорізької та Херсонської областей. МОК визнав це порушенням Олімпійської хартії та територіальної цілісності України.

Такі спортивні ради, або, як їх називають, регіональні олімпійські ради, існують у кожному регіоні Росії. Згідно зі статутом ОКР від 2014 року, ці організації є членами Олімпійського комітету Росії нарівні зі спортивними федераціями та союзами, а їхньою метою визначено «розвиток спорту, пропаганду олімпійського руху, зміцнення спортивної співпраці».

Регіональні олімпійські ради Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей були прийняті до складу ОКР 5 жовтня 2023 року. Логіку цього рішення російські чиновники пояснювали так: після включення цих територій до складу РФ спортивні організації нових суб’єктів мали бути інтегровані в російську спортивну систему, зокрема олімпійську. Станіслав Поздняков, який на той час очолював Олімпійський комітет Росії, заявляв, що не бачить у цій ситуації жодних складнощів.

Однак уже за тиждень, 12 жовтня 2023 року, Виконком МОК призупинив членство Росії саме через «нові» території, які міжнародний олімпійський рух і далі вважав українськими.

Фактичне виключення російських, а разом із ними й білоруських атлетів із міжнародного спортивного руху відбулося одразу після початку повномасштабної війни в Україні. Наприкінці лютого 2022 року Виконком МОК ухвалив ключові рекомендації для міжнародних федерацій та організаторів змагань: не запрошувати й не допускати російських і білоруських спортсменів та офіційних осіб до міжнародних стартів, не використовувати російські й білоруські прапори, гімни, кольори та іншу національну символіку, а також не проводити міжнародні спортивні турніри на території Росії та Білорусі. Більшість міжнародних федерацій майже одразу виконали ці рекомендації й запровадили власні заборони.

Водночас Олімпійський комітет Росії залишався визнаним членом МОК аж до жовтня 2023 року. Саме включення до складу національного олімпійського комітету організацій з окупованих українських територій міжнародні функціонери визнали порушенням Олімпійської хартії. Проте Росію з МОК не виключили, а лише призупинили її членство та дали можливість виправити ситуацію.

Відповідальним за вихід із заборони призначили міністра спорту Міхаїла Дєґтярьова. Саме його наприкінці 2024 року за підсумками щорічних Олімпійських зборів обрали головою ОКР. Того ж дня ухвалили й нову редакцію статуту ОКР, згідно з якою регіональні олімпійські ради виключили зі структури членів Олімпійського комітету. Тобто виключили не лише ради «нових» територій, а й усі 89 регіонів Росії.

Це рішення пояснили тим, що регіональні олімпійські ради є спадщиною 1990-х років, що за межами пострадянського простору таких структур не існує і що вони взагалі не передбачені Олімпійською хартією.

Новий статут у березні 2025 року надіслали до МОК. Майже рік його аналізувала юридична комісія, яка дійшла висновку, що Олімпійський комітет Росії більше не включає до свого складу регіональні спортивні організації на територіях, які перебувають під юрисдикцією Національного олімпійського комітету України. Крім того, російська сторона запевнила міжнародних чиновників, що не веде і не вестиме діяльності на цих територіях. На підставі цих висновків МОК ухвалив рішення зняти заборону з Олімпійського комітету Росії.

Водночас Комітет окремо зазначив, що не проводитиме власних заходів на території Росії та не запрошуватиме російських державних чиновників на свої змагання.

Згідно з рішенням МОК, російські спортсмени також отримують можливість повернутися на міжнародні турніри на загальних підставах, зокрема брати участь у кваліфікаційних відборах до Олімпіади-2028 у Лос-Анджелесі та зимових Юнацьких Олімпійських ігор 2028 року.

Рішення щодо допуску російського прапора, гімну та іншої національної символіки залишаються в компетенції міжнародних федерацій та організаторів турнірів. Щодо використання російської символіки на Олімпійських іграх МОК ухвалить окреме рішення пізніше.

Голова Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт назвав рішення МОК «ганебним» і закликав продовжувати роботу з міжнародними федераціями, щоб зберегти чинні обмеження для спортсменів із Росії.

Голова ОКР Міхаїл Дєґтярьов, коментуючи у своєму Telegram-каналі рішення виконкому МОК, привітав «повернення Росії до олімпійської сім’ї» та висловив надію, що рішення Комітету стане «зеленим світлом для міжнародних федерацій щодо відновлення у правах усіх російських атлетів».

Рекомендації МОК не означають автоматичного допуску росіян до змагань та Олімпійських ігор — остаточні рішення у кожному виді спорту мають ухвалити відповідні міжнародні федерації. Багато з них уже давно це зробили, не чекаючи рішень МОК. Так, Міжнародна федерація фехтування першою ще у 2023 році допустила російських спортсменів до змагань. Згодом нейтральний допуск з’явився у дзюдо, боротьбі, веслуванні на байдарках і каное.

Найжорсткішу позицію й надалі займає Міжнародна федерація легкої атлетики. Буквально кілька днів тому там підтвердили рішення про відсторонення російських і білоруських спортсменів від міжнародних змагань. Рада федерації спеціально переглянула це питання і вирішила залишити санкції чинними.

Міжнародний союз ковзанярів обрав проміжний шлях: там поступово повертають російських спортсменів, але через нейтральний статус і додаткові умови перевірки. Наприкінці червня було оголошено про допуск російських фігуристів до міжнародних стартів сезону 2026/27 саме як нейтральних учасників.

Ще у 2023 році Литва, Польща, Латвія та Естонія виступили проти допуску російських і білоруських спортсменів до міжнародних змагань навіть у нейтральному статусі. І досі ці країни дотримуються жорсткої позиції, іноді на шкоду власним інтересам.

Так, у червні 2026 року в Таллінні мав відбутися чемпіонат Європи з фехтування. Однак Естонія відмовилася видавати візи російським і білоруським спортсменам. У результаті Міжнародна федерація фехтування позбавила країну права на проведення чемпіонату та перенесла змагання до французького міста Антоні поблизу Парижа. З тієї ж причини з Таллінна до іспанської Гранади було перенесено чемпіонат Європи з кульової стрільби 2027 року.

Безпосередньо перед оприлюдненням рішень МОК стало відомо, що збірна Росії з веслування на байдарках і каное пропустить етап Кубка світу в Канаді, який входить до олімпійського відбору, через відмову у видачі в’їзних віз. До цього віз до Польщі не отримала російська молодіжна команда з веслування.

Не всі країни підтримують і дозвіл на демонстрацію російської національної символіки на турнірах. Лише за останній місяць збірні Росії двічі були змушені відмовлятися від змагань.

У червні мер румунського міста Клуж-Напока Еміль Бок заявив, що не допустить демонстрації російського прапора та виконання гімну на змаганнях. Йшлося про турнір із художньої гімнастики, де російським спортсменкам дозволили виступати з національною символікою. У результаті Федерація гімнастики Росії оголосила про відмову збірної від участі в турнірі, заявивши про «грубе порушення регламенту змагань» з боку організаторів.

Схожа історія сталася з російськими батутистами в Португалії. Вони також відмовилися від участі в етапі Кубка світу, оскільки їм заборонили демонструвати російський прапор і запропонували виступити в нейтральному статусі.

Ольга Семашко

Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.