Лора Лумер змінює курс. Чи відвертається від Росії частина руху MAGA?

Лора Лумер, одна з найгучніших постатей інтернет-оточення Дональда Трампа, перейшла від атак на Україну до підтримки її оборони та санкцій проти Росії. Подібний сигнал подав і правий подкастер Тім Пул. Ця тріщина в правому медійному екосередовищі може полегшити Трампові коригування політики, але не свідчить про зміну курсу всього руху MAGA.

Коротко

• Лора Лумер роками виступала проти допомоги Україні й повторювала деякі російські виправдання війни, а в червні 2026 року визнала, що піддалася російській пропаганді.
• Зміна її позиції почалася ще до особистої поїздки — після репортажів кореспондента Loomer Unleashed з України — і поглибилася під час візиту до Києва та в райони поблизу фронту.
• Пошкодження Києво-Печерської лаври та військова співпраця Москви з Тегераном підірвали наратив про президента Росії Владіміра Путіна як захисника християнства й природного партнера «America First».
• Тім Пул також підтримав перемогу України. У справі Tenet Media американська влада висунула обвинувачення працівникам RT, але самому Пулу обвинувачень не висували, і він стверджує, що не знав про російське джерело коштів.
• Зміна позицій кількох інфлюенсерів може знизити політичну ціну співпраці Трампа з Києвом, але MAGA залишається розділеною, а медійні сигнали не є рішеннями адміністрації.

Розмова Associated Press з Лорою Лумер мала відбутися в готелі в Києві. Коли виникла загроза російського балістичного удару, інтерв’ю перенесли до підземного укриття. Кількома годинами раніше коментаторка повернулася з виїзної поїздки. «Не варто слухати подкастера й дозволяти йому формувати думку про цілу країну. Можна самому подивитися на факти», — сказала Лора Лумер журналістам AP.

Ще донедавна вона сама говорила про Україну як про державу, не варту американських грошей та уваги. Тепер визнає: «Я зрозуміла, що мене обдурила російська пропаганда і я повірила в багато неправдивих речей про Україну». Джерела своїх попередніх переконань вона вбачає у Telegram, російських медіа та вмілому використанні гніву аудиторії, витісненої з основних платформ.

Лумер — права активістка й ведуча Loomer Unleashed, а не посадовиця Білого дому. Її слова мають вагу через доступ до Дональда Трампа, майже два мільйони підписників і позицію в інформаційному середовищі MAGA. Однак вони не свідчать про раптове політичне «навернення». Зміна позиції почалася за кілька тижнів до її особистої поїздки. У ній поєдналися нова інформація, досвід війни, українська комунікація, адаптована до мови «America First», і можливе слідування за зміною тону президента США.

Лумер здобула відомість завдяки провокаціям, конспірологічним теоріям, а також ісламофобським і ксенофобським висловлюванням. Її позиція в оточенні Трампа зумовлена доступом, здатністю нав’язувати теми й мобілізувати тиск в інтернеті. Лора Лумер не обіймає офіційної посади.

У квітні 2025 року вона передала Трампу список працівників Ради національної безпеки, яких вважала нелояльними. Незабаром щонайменше шістьох посадовців звільнили або перевели. Reuters встановило, що зв’язок між звільненнями та її рекомендаціями залишався незрозумілим, а частину рішень ухвалили раніше. Трамп заперечив, що саме вона спричинила ці звільнення. Отже, задокументовано її доступ і спробу впливу, але не контроль над рішеннями.

У питанні України Лумер може дати Трампу аргументи, переконливі для його бази. Наразі немає публічних доказів того, що вона діяла за дорученням Білого дому. Водночас у розмові з AP Лумер заперечила, що поїздку фінансувала українська влада. «Я можу гарантувати, що мені ніхто не платив. Уряд України точно не платив мені за приїзд сюди», — сказала вона. У відкритих джерелах ми не виявили документів чи непрямих доказів, які дали б змогу незалежно відтворити всю організацію візиту.

Попередня риторика Лумер належала до жорсткого антиукраїнського сегмента американської правиці. Вона виступала проти витрат, зображувала українську владу корумпованою, а країну — сповненою апологетів нацизму. Регулярно атакувала президента України Володимира Зеленського. Повторювала також кремлівське гасло про необхідність «денацифікації» України.

Критика вартості допомоги в риториці Лумер сама собою не є російською пропагандою. Однак у її випадку бюджетний аргумент поєднувався з хибним образом України як нацистської держави, а Росії — як захисниці морального порядку.

Архів російського державного RT містить щонайменше два матеріали 2021 року за підписом Лумер: текст від 2 лютого про цензуру цифрових платформ і текст від 11 березня на захист сервісу Gab. Ці публікації не стосувалися безпосередньо війни Росії проти України, але виразно засвідчують факт публікаційної співпраці.

Лумер стверджує, що не отримувала грошей і тепер шкодує про ці публікації. Водночас немає публічних даних, які підтверджували б усі подробиці цієї заяви. Слід також чесно зазначити, що сама публікація в RT не доводить агентурної співпраці. Вона показує, як російське медіа пропонувало видимість і охоплення західним діячам, які конфліктували з основними платформами.

Інфлюенсерка отримувала нову аудиторію, а RT — американський голос, який посилював розколи й поширював вигідний Кремлю наратив. Збіг інтересів не доводить координації, проте полегшує операції впливу без формального вербування.

Першим виразним етапом зміни стала поїздка Ендрю Мура, кореспондента Loomer Unleashed, організована у співпраці зі Стівеном Муром з Ukraine Freedom Project. Репортер перебував у Києві під час потужної атаки, оглядав руйнування, відвідав зруйнований євангельський храм і український підрозділ безпілотників.

«Washington Examiner» 18 червня описав, як репортаж потрапив до програми. «Одним із відвіданих нами місць була повністю зруйнована євангельська церква. У неї влучила крилата ракета», — розповів кореспондент. Такий образ було важко узгодити з пропагандистською розповіддю про Росію, яка захищає християнство від безбожного Заходу.

Лумер тоді сказала: «Я піддалася російській пропаганді». Вона також описала механізм, який вважала ефективнішим за просте переконування: «Росіяни дуже добре апелюють до емоцій. Вони дуже вміло використовують гнів американців, особливо гнів руху MAGA». На її думку, аудиторії варто відступити на крок і перевірити, як саме експлуатують її емоції. Це сталося ще до її поїздки. Отже, подорож до Києва не сформувала нової думки з нуля, а надала їй особистого виміру й політичного охоплення.

Варто також чесно зазначити, що Ukraine Freedom Project відкрито домагається підтримки Києва, тому не є нейтральним провідником. Однак це не спростовує задокументованих руйнувань, а лише означає, що маршрут міг бути елементом стратегічної комунікації. Її аргументами були релігійна свобода, захист цивільного населення та інтереси Сполучених Штатів. Стівен Мур сформулював перевагу цього методу трьома словами: «Правда досі працює».

Під час липневої поїздки Лумер відвідала Київ і території ближче до фронту. Вона зустрілася з представниками влади, військовими та головним рабином України Моше Реувеном Асманом. Показала зруйнований McDonald’s у районі Лук’янівки та Києво-Печерську лавру, а ракетна тривога змусила її спуститися в укриття.

«Я щойно пережила свою першу повітряну тривогу в Україні. Сирени виють. Для кожного українця це повсякденність», — написала вона. Лумер нагадала, що раніше неодноразово говорила, що війна її не обходить, після чого закликала до однозначної моральної оцінки. Звісно, цей допис був адресований не українському суспільству, а її власній американській аудиторії.

Найважливішою зустріччю Лори Лумер під час перебування в Україні стало інтерв’ю з президентом України Володимиром Зеленським, опубліковане в профілі Лумер на платформі X. Офіс Президента України також повідомив, що перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Кислиця зустрівся з Лумер і супроводжував її в Лаврі. AP поговорило з нею після повернення з територій поблизу лінії бойових дій. Таким чином Офіс Зеленського відкрито вписав цей візит у боротьбу за американську громадську думку: «Потрібна мужність, щоб приїхати в Україну й не дати себе залякати російською пропагандою чи сиренами повітряної тривоги».

Комунікацію Києва побудували навколо тем, зрозумілих правиці: Росія бомбардує християн, співпрацює з Іраном і використовує внутрішні американські суперечки. Україна представляла себе як державу з бойовим досвідом і технологіями безпілотників, а не як безстрокового отримувача коштів. Цей підхід дає Києву змогу впливати на аудиторію Лори Лумер, але має певну ціну: українська влада легітимізує постать, відому конспірологічними теоріями та висловлюваннями проти меншин. AP зазначило, що під час візиту Лумер і далі вживала ксенофобську лексику щодо інших питань, а зміна її позиції щодо України не є ширшою ідеологічною трансформацією. «Одна з речей, які я справді люблю в Україні, — це те, що я не бачила тут жодного мусульманина. Це так освіжає», — писала Лумер.

У ніч проти 15 червня 2026 року Росія вкотре атакувала Київ ракетами та безпілотниками. За даними Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, було пошкоджено Києво-Печерську лавру, а пожежа на даху Успенського собору охопила близько 800 квадратних метрів. Лумер зіставила руйнування з кремлівським образом Владіміра Путіна як захисника християнства. «Не можна говорити, що захищаєш християнство, коли намагаєшся вдарити дроном по Ісусу Христу», — сказала вона в записі з храму. Москва подає війну як захист традиційної цивілізації від світського Заходу. Палаючий дах однієї з найважливіших православних святинь б’є по цій розповіді сильніше, ніж чергова суперечка про розмір пакета допомоги.

Лумер також вступила в суперечку з Алєксандром Дуґіним, російським імперським ідеологом. Дуґін не обіймає державної посади, а його відносини з Путіним залишаються незрозумілими. Звинувачуючи його в просуванні російського наративу в правих подкастах, Лумер продемонструвала зміну оптики.

Ще одну суперечність створюють відносини Росії з Іраном. У січні 2025 року обидві держави підписали двадцятирічний договір. Він передбачає співпрацю спецслужб, військові навчання й підготовку персоналу, але не містить положення про автоматичну взаємну оборону. У березні 2026 року Reuters описало українські звинувачення в тому, що Росія передає Ірану модернізовані безпілотники конструкції Shahed. Це позиція Києва; водночас ширша військова співпраця добре задокументована.

Тому перед апологетами ідеології «America First» постає питання: навіщо ідеалізувати державу, яка зміцнює військові зв’язки з Тегераном? Лумер пов’язала обидва театри війни. Немає доказів, що один цей аргумент визначить зміну ставлення, проте разом з атаками на храми він істотно підважив цілісність попереднього образу Росії.

23 липня Лумер розмовляла в Києві з Володимиром Зеленським про відносини з Трампом, російську дезінформацію, безпеку та технологічну співпрацю. Зеленський з’явився в програмі людини, аудиторія якої раніше чула, що Україна є ворогом або тягарем.

У розмові Зеленський повернувся до короткої зустрічі з Трампом у Ватикані у квітні 2025 року. Він назвав її «історичним моментом», оскільки, за його словами, «за 15–20 хвилин ми змінили відносини». Лумер дала йому майданчик для представлення цієї версії без посередництва традиційних медіа та без зміни адресата: він говорив безпосередньо до середовища, яке раніше було одним із найбільш недовірливих до Києва. Крім того, Дональд Трамп поширив фрагмент інтерв’ю в Truth Social і додав: «Very good!!!». Associated Press зазначило, що Білий дім згодом підтвердив зустріч президентів, заплановану на 28 липня. Два слова й три знаки оклику не були рішенням про постачання зброї чи санкції, але стали чітким сигналом схвалення інтерв’ю та його авторки. Завдяки цьому Трамп може змінювати тон, не переймаючи лексику демократів. Союзниця з MAGA подає підтримку України як захист християн, боротьбу з маніпуляціями й тиск на супротивників США.

23 липня правий подкастер Тім Пул написав у X: «Україна бореться за своє існування зі злим диктатором. Тепер я розумію значення перемоги України над Росією. Сподіваюся, що Трамп і американський народ нададуть їй підтримку». Важко уявити більший контраст із його заявою 2024 року: «Україна — один із найбільших ворогів нашого народу». Пул тоді вимагав припинити всю військову допомогу й вибачитися перед Росією.

Пул не пояснив цієї зміни. Збіг у часі не доводить ані координації, ані стійкого перегляду поглядів. Можливо, це пристосування до тону Трампа, оцінка настроїв аудиторії або репутаційне коригування, але відкриті джерела не дають змоги визначити головний мотив «навернення» Пула.

У вересні 2024 року Міністерство юстиції США обвинуватило працівників RT Константіна Калашнікова й Єлєну Афанасьєву у змові з метою порушення законодавства про іноземних агентів і відмиванні грошей. Згідно з повідомленням та обвинувальним актом, через підставні компанії вони переказали майже 10 мільйонів доларів компанії зі штату Теннессі, яка опублікувала близько двох тисяч матеріалів. Назву компанії в документі не зазначили, але подробиці відповідали Tenet Media. В обвинувальному акті йшлося про вплив працівників RT на окремі матеріали та фіктивного інвестора, який приховував джерело фінансування. Tenet ліцензувала програму Пула; «Washington Post» встановила, що компанія платила йому 100 тисяч доларів за один випуск.

Агентство Reuters повідомило, посилаючись на Міністерство юстиції, що коментатори не знали про джерело коштів. Пул назвав авторів обдуреними жертвами й запевнив, що повністю контролював редакційну політику. Йому не висували обвинувачень; CJR писав у червні 2026 року, що справа залишається відкритою. Звісно, обвинувачення проти працівників RT не є вироком, а обвинувачені мають право на презумпцію невинуватості, проте справа може мати продовження. Справа Tenet демонструє механізм, описаний американською прокуратурою: високі гонорари, ліцензування готових програм і прихований інвестор мали дозволити російському медіа фінансувати американський канал без відома глядачів. Не потрібно доводити наявність інструкцій для кожного автора, щоб побачити, що іноземний суб’єкт купував охоплення у вразливому середовищі. Однак не можна переносити обвинувачення проти працівників RT на Пула чи інших коментаторів без доказів їхньої свідомої участі. Так само немає правових підстав вважати Tenet підтвердженою причиною липневої зміни курсу Пула. Наразі правові, репутаційні та бізнесові ризики є контекстом, а не доказом причинно-наслідкового зв’язку.

Лумер і Пул не є суспільним рухом у строгому значенні, а їхні дописи — не репрезентативне опитування. Інші праві лідери думок, як-от Такер Карлсон і Кендис Оуенс, не долучилися до зміни наративу; у правому інформаційному середовищі й далі поширюються повідомлення, що звинувачують Україну або виправдовують російські вимоги.

Слід, однак, справедливо зауважити, що не кожен противник допомоги Україні є прихильником Путіна. Ізоляціонізм, бюджетні заперечення й поширення дезінформації — різні явища. У квітневому опитуванні Economist/YouGov 2026 року 37% республіканців хотіли обмежити або припинити військову допомогу Україні — порівняно з 60% у березні 2025 року. Загалом 62% американців більше симпатизували Україні, а 2% — Росії. Pew Research Center встановив, що 83% американців негативно оцінювали Росію, але лише 11% республіканців вважали, що Вашингтон робить для України замало. Отже, неприязнь до Росії не означає безпосередньої підтримки збільшення постачань зброї. У літньому опитуванні Ronald Reagan Institute 53% республіканців підтримували постачання зброї Україні — на шість відсоткових пунктів менше, ніж у листопаді 2025 року. Водночас 72% прихильників MAGA віком до 30 років хотіли більшої участі США у світових справах. Це запитання стосувалося не лише України, тому доводить лише те, що ізоляціонізм не описує цілого покоління.

Нова мова може знизити політичну ціну дій, які частина бази раніше вважала б поступкою істеблішменту. Додаткові санкції проти Росії стають покаранням для партнера Ірану, протиповітряна оборона для України — захистом християн, а співпраця у сфері безпілотників — угодою, що зміцнює промисловість США. Такий словник цілком укладається в ідеологію «America First».

Водночас можлива й зворотна залежність: Лумер і Пул підлаштувалися під президента. «Guardian» зазначав, що ця зміна збіглася з підтримкою Трампом ліцензування технологій Patriot і м’якшим тоном щодо Зеленського. Це не доводить, що була вказівка з Білого дому, але показує важковловиму межу між зміною знизу й слідуванням за лідером.

Межа між політичним сигналом і реальним порозумінням особливо важлива в контексті російського наративу про відносини Трамп — Путін, який намагається подати кожне коригування позиції Вашингтона як підтвердження стратегічної переваги Кремля.

Перший тест для цього простору припав на 28 липня. Трамп мав прийняти Зеленського в Білому домі, а переговори мали стосуватися, зокрема, протиповітряної оборони, технологій Patriot, стратегічної співпраці та перспектив переговорів із Росією. Лумер оцінювала, що перед зустріччю «справи виглядають добре для України». Однак послідовність подій не підтверджує, що саме її поїздка змінила порядок денний президента США. На момент написання статті ми ще не маємо об’єктивних результатів зустрічі Трампа із Зеленським. Новини й дописи в соціальних мережах не замінять дієвих політичних рішень. Reuters повідомило 27 липня, що Пентагон планував витрачати 400 мільйонів доларів, затверджених для України, аж до 2029 бюджетного року, але контракти ще не укладено. Водночас Трамп заявляв про підтримку технологій Patriot. Різницю між дописом, рішенням, контрактом і поставкою можна виміряти безжально точно.

Частина правого медіаекосередовища відійшла від вигідного Кремлю наративу. Про зміну Лумер свідчать репортаж кореспондента, визнання помилки, поїздка, розмова із Зеленським і підтримка санкцій. У випадку Пула маємо одну виразну заяву, обтяжену нез’ясованою історією зміни позиції й тінню Tenet Media. Однак цього замало, щоб визнати, що весь рух MAGA відвернувся від Путіна. Значна частина республіканців виступає проти допомоги, впливові коментатори дотримуються вигідних Москві наративів, а рішення не завжди встигають за риторикою Трампа. Видно тріщину, а не єдиний поворот.

Для російських операцій впливу це застережний сигнал. Наратив втрачає частину сили, коли його колишній «ретранслятор» сам описує механізм маніпуляції: емоцію, інформаційну ізоляцію, авторитет подкастера й видимість думки, що нібито виникла знизу. Зміна Лумер у цьому сенсі важливіша, ніж її чергова заява про підтримку конкретного законопроєкту. Вона показує шлях, яким проросійський наратив доходив до аудиторії, переконаної, що відкидає пропаганду.

Водночас Україна показала, що до консервативної аудиторії ефективніше говорити мовою національного інтересу, релігії, безпеки американських військових і відчутних промислових вигод, ніж мовою морального обов’язку, відірваного від досвіду цієї групи. Проте ціна цієї стратегії висока: Київ легітимізує радикальних і непередбачуваних постатей, чия підтримка може бути такою ж різкою, як і попередня ворожість.

Стійкість зміни визначать не дописи, а реакції на наступні рішення: постачання озброєнь, видатки, санкції, гарантії безпеки й можливі поступки під час переговорів. Якщо Лумер і Пул підтримають ці рішення навіть тоді, коли з’являться політичні витрати, можна буде говорити про глибшу зміну. Якщо ж вони обмежаться засудженням Путіна в момент, коли подібний тон обирає Трамп, це залишиться тактичним пристосуванням.

Наразі задокументовано зміну позицій кількох значущих голосів і розширення простору для маневру американського президента. Не задокументовано ані зміни наративу всього руху MAGA, ані перетворення нової риторики на сталу політику США. Тріщину видно чітко, а її значення визначить лише те, чи пройдуть крізь неї зброя, гроші й конкретні рішення.

Автор: Артур Жак