Польща активно перетворює власну оборонну промисловість на один із ключових елементів європейської безпеки — через масштабні інвестиції, міжнародні партнерства та локалізацію виробництва озброєння.
Коротко
- Одним із головних викликів для польського оборонного сектору залишається швидке нарощування виробничих потужностей — зокрема для виробництва боєприпасів, бронетехніки та безпілотників.
- Польсько-українська оборонна співпраця переходить від формату постачання зброї до створення спільних виробництв і технологічних проєктів. Компанія WB Group вже інвестувала у виробництво безпілотників в Україні та планує розширення співпраці.
- Україна під час форуму наголосила, що її головними потребами залишаються системи ППО та боєприпаси калібру 155 мм, а також закликала партнерів пришвидшити бюрократичні процедури для постачання зброї під час війни.
Напрями польсько-української оборонно-промислової співпраці, спільне виробництво озброєння, розвиток систем ППО та запуск нових ініціатив, зокрема “флоту дронів”, стали одними з ключових тем міжнародної конференції Defence24 Days 2026 у Варшаві — найбільшого безпекового форуму Центрально-Східної Європи.
На стадіоні PGE Narodowy упродовж двох днів збирались представники польської влади, оборонної промисловості, військового сектору, дипломати, а також, зокрема, українські урядовці й представники інноваційного та безпекового середовища. Форум став не лише платформою для обговорення війни Росії проти України, а й майданчиком для формування нової архітектури європейської безпеки, у якій Польща прагне відігравати одну з ключових ролей.
Паралельно з конференцією відбулася ІІ виставка Війська Польського та польської оборонної промисловості під патронатом Міністерства національної оборони Польщі. Її головна мета — продемонструвати потенціал польського оборонного сектору міжнародним партнерам та зміцнити позиції Варшави як одного з провідних оборонних хабів Європи.
Польща робить ставку на власний оборонний сектор
Однією з центральних тем Defence24 Days 2026 стало питання трансформації польської оборонної промисловості. Учасники дискусій говорили про необхідність створення цілісної індустріальної екосистеми, здатної не лише забезпечувати потреби армії, а й конкурувати на глобальному ринку.
Заступник міністра з питань державних активів Польщі, який відповідає за оборонний сектор, Конрад Голота наголосив, що польський оборонний сектор часто несправедливо критикують за повільність і надмірну бюрократичність.
«Можна почути думку, що польська оборонна промисловість неефективна і застаріла. Але коли німецька промисловість роками створювала “Пантеру”, ніхто не казав, що вона неспроможна. Так само й американський сектор — його не називають неефективним через затримки поставок. Перш ніж говорити про розвиток, треба навчитися цінувати те, що вже маємо», — заявив Голота.
За його словами, Польща сьогодні активно розвиває оборонну галузь через масштабні міжнародні партнерства — передусім із США, Південною Кореєю та європейськими компаніями. Йдеться не лише про закупівлю техніки, а й про локалізацію виробництва, трансфер технологій та створення власних виробничих потужностей.
«Якщо партнери хочуть працювати на польському ринку, вони мають приходити з трансфером технологій і розміщувати виробництво в Польщі. Ми не зацікавлені у співпраці з тими, хто не готовий до взаємодії», — підкреслив заступник міністра.
Водночас польська влада відкрито визнає, що процес нарощування спроможностей потребує часу. Як приклад Голота навів бойову машину піхоти Borsuk та ПЗРК Perun, розробка яких тривала роками, однак сьогодні вони вважаються одними з найбільш успішних польських оборонних проєктів.
SAFE і ставка на масштабування виробництва
У центрі уваги конференції також була програма SAFE, яку у Варшаві розглядають як один із ключових інструментів модернізації оборонної промисловості.
Голова Агентства озброєнь Польщі Артур Куптель заявив, що головне завдання сьогодні — забезпечити промисловість інвестиціями, які дозволять швидко збільшити виробництво.
«SAFE — це потужна можливість. Питання лише в тому, як ми її використаємо. Усі види польських збройних сил отримають значні обсяги техніки, і велика частина цієї продукції буде вироблена саме польськими компаніями», — наголосив Куптель.
На тлі стрімкого зростання попиту на зброю та боєприпаси ключовим питанням для польського сектору залишається масштабування виробничих потужностей.
Голова правління Польської зброярської групи Адам Лешкевич повідомив, що у багатьох сегментах виробництва вже відбувається розширення потужностей.
«Йдеться про виробництво боєприпасів, систем “Łucznik”, “Grot”, бронетехніки “Borsuk” і “Krab”. У багатьох випадках підприємства вже працюють у три зміни, сім днів на тиждень», — сказав він.
За словами Лешкевича, держава активно інвестує в оборонний сектор через Фонд капітальних інвестицій. Зокрема, підприємство “Belma” (Бидгощське польське підприємство електромеханічної та оборонної промисловості) отримало понад 300 мільйонів злотих для збільшення виробництва мін, а у Красьнику триває будівництво нового заводу корпусів для боєприпасів калібру 155 мм.
Україна і Польща: від партнерства до спільного виробництва
Окремий блок дискусій був присвячений польсько-українській оборонній кооперації. У Варшаві дедалі частіше говорять не лише про постачання зброї Україні, а й про створення спільних виробництв та інтеграцію українського бойового досвіду в польський оборонний сектор.
Одним із найбільш показових прикладів такої співпраці є діяльність польського концерну WB Group. Це велика польська приватна оборонна компанія, що спеціалізується на виробництві безпілотників, систем зв’язку та керування вогнем. Голова правління компанії Пйотр Войцеховський нагадав, що співпраця з Україною у сфері безпілотних систем триває ще з 2014 року.
«Ми почали постачання безпілотних систем для Збройних сил України ще у 2014 році, коли багато нинішніх гравців ринку просто не існували», — зазначив він.
За словами Войцеховського, з 2018 року компанія має власну структуру в Україні, де нині працюють близько 200 осіб. Українські підприємства на основі польських технологій виробляють безпілотники та компоненти, які постачаються як для ЗСУ, так і для польської сторони.
«Взаємний товарообіг із українськими партнерами вже перевищив 300 мільйонів євро. Наступного року ми можемо наблизитися до 500 мільйонів євро», — підкреслив глава WB Group.
Він наголосив, що це один із небагатьох прикладів, коли іноземна компанія інвестує у виробництво в країні, яка перебуває у стані війни.
Україна шукає швидких рішень для фронту
Участь у Defence24 Days 2026 взяв і заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко. Він наголосив, що для України сьогодні критично важливими залишаються системи протиповітряної оборони та боєприпаси калібру 155 мм.
«Ми самі не можемо забезпечити всі потреби армії, тому звертаємося до міжнародної спільноти. Такі форуми — це можливість швидко обговорити, де ми можемо отримати необхідне озброєння», — заявив дипломат.
За його словами, українська дипломатія сьогодні працює над тим, щоб максимально спростити та пришвидшити процеси постачання зброї.
«Оборонний бізнес під час війни потребує швидких рішень. Ліцензування та контроль необхідні, але не можна допустити, щоб бюрократія затягувала постачання озброєння», — наголосив Міщенко.
Він також підкреслив, що Польща залишається одним із ключових стратегічних партнерів України у сфері безпеки.
Польща формує нову роль у європейській безпеці
Defence24 Days 2026 продемонструвала, що Польща вже не розглядає себе винятково як східний фланг НАТО. Варшава прагне стати одним із центрів європейської оборонної промисловості — із власним виробництвом, технологіями та міжнародною співпрацею.
Війна Росії проти України суттєво пришвидшила цей процес. Для Польщі це означає не лише модернізацію армії, а й спробу створити потужний оборонний сектор, здатний впливати на безпекову політику Європи.
Україна ж у цій моделі стає не лише отримувачем допомоги, а й повноцінним партнером — із унікальним бойовим досвідом, технологічними рішеннями та спільними виробничими проєктами, які можуть визначати розвиток оборонної галузі у регіоні на роки вперед.
Авторка: Світлана Мялик
