Росія обмежила судноплавство Азово-Донським каналом, який забезпечує вихід суден із Дону в Азовське море. Рішення ухвалили після атак українських безпілотників на російські судна в акваторії Азовського моря. Через цей транспортний коридор проходить близько чверті російського експорту пшениці, тому запроваджені обмеження викликали занепокоєння серед учасників світового зернового ринку.
Російська влада, зі свого боку, запевняє іноземних партнерів, що ситуація не позначиться на виконанні Росією експортних зобов’язань. За словами посадовців, для постачання зерна є альтернативні логістичні маршрути, а всі чинні контракти виконають у визначені строки.
Коротко:
- Росія забезпечує чверть світового експорту пшениці. Найбільші покупці — Єгипет і Туреччина.
- Обмеження проходу суден Азово-Донським каналом зачеплять 25 % російського експорту пшениці.
- Мінсільгосп Росії запевняє, що всі експортні контракти буде виконано, а відомство опрацьовує альтернативні маршрути постачання.
- Переорієнтація вантажопотоку вимагатиме від фермерів і експортерів додаткового пального, яке нині непросто знайти в південних регіонах.
- Імпортери російської пшениці не залишаться без зерна: у них рекордний урожай і є альтернативні постачальники.
Росія — найбільший експортер пшениці
Росія останніми роками посідає перше місце у світі за обсягами експорту пшениці, забезпечуючи близько чверті світового постачання. Після запровадження експортних мит у 2021 році обсяги експорту дещо знизилися, однак уже у 2022–2024 роках відновилися й сягнули історично високих показників. Пік припав на сезон 2023/24, коли іноземним покупцям поставили близько 55,5 млн тонн пшениці.
Експортний потенціал сезону 2026/27 Мінсільгосп Росії оцінював приблизно у 60 млн тонн зерна. Окремого офіційного прогнозу щодо пшениці не було, однак галузеві організації називали показник 47–48 млн тонн.
Найбільшим покупцем російської пшениці є Єгипет — постачання з Росії покриває близько чверті споживання пшениці в країні. До найбільших імпортерів російського зерна також належать Туреччина, Іран, Саудівська Аравія, Бангладеш, Алжир, Пакистан, Лівія, Ємен та Ізраїль.
Від поля до моря: як пшеницю доставляють до портів
Основними виробниками експортної пшениці в Росії є середні сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства та великі агрохолдинги півдня Росії, Поволжя й Центрального Чорнозем’я.
Пшеницю експортують через порти Чорного й Азовського морів. До портів її доправляють залізницею та внутрішніми водними шляхами, зокрема Волго-Донським судноплавним каналом і Донською водною системою.
Азово-Донський канал забезпечує вихід суден із портів Ростова-на-Дону та Азова в Азовське море, а далі через Керченську протоку — до басейну Чорного моря. На порти Азовського моря припадає близько чверті російського експорту зерна. Будь-які перебої на цьому маршруті одразу позначаються на світовому зерновому ринку.
Останніми роками Росія намагається зменшити логістичну залежність від чорноморських портів і нарощує експорт зерна через Балтику: введено в експлуатацію нові зернові термінали у Висоцьку та Лугапорті. Їхню сукупну потужність оцінюють приблизно у 15 млн тонн на рік.
Обмеження в Азовському морі
У липні українські військові атакували понад 100 російських суден в Азовському морі. Агентство Reuters повідомило, що на цьому тлі Росія обмежила рух суден Азово-Донським каналом і Керченською протокою. Повної зупинки судноплавства не сталося. За словами учасників ринку, перевізники самі вирішують, чи обмежувати роботу, залежно від кон’юнктури.
Мінсільгосп заявляв, що ситуація в акваторії Азовського моря не позначиться ані на забезпеченні внутрішнього ринку продовольством, ані на експортних можливостях Росії. Відомство пообіцяло за потреби переорієнтувати логістику постачання сільськогосподарських вантажів і вже почало опрацьовувати альтернативні маршрути.
Союз експортерів і виробників зерна запевнив, що галузева інфраструктура має достатній резерв потужностей для перевалки. За потреби ці потужності дають змогу швидко перерозподіляти потоки й спрямовувати вантажі на інші термінали. У союзі заявили, що Росія виконає зобов’язання щодо постачання зернових у повному обсязі, попри ситуацію в акваторії Азовського моря.
Поки що про серйозні зриви експортних постачань не повідомляли: через пізній початок жнив у Росії зерно нового врожаю ще не надійшло до портів у повному обсязі. Проблеми можуть виникнути, якщо обмеження діятимуть і після серпня, коли зберуть основний урожай пшениці.
Тривалі обмеження судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці можуть змусити експортерів перенаправляти зерно до глибоководних портів Чорного моря. Однак і цей маршрут небезпечний: українські військові вже розпочали системну кампанію ударів по російських транспортних суднах у Чорному морі. У ніч проти 15 липня дрони атакували 20 суден, зокрема 17 нафтових танкерів і два газовози.
Крім того, перегляд логістичних маршрутів збільшить транспортні витрати російських сільгоспвиробників і потребу в пальному, яке через тривалий дефіцит може бути важкодоступним у південних регіонах.
Чи є загроза продовольчій безпеці країн-імпортерів
Після повідомлень про обмеження в Азовському морі та потенційні проблеми для російських експортерів зерна котирування пшениці на європейській біржі Euronext зросли більш ніж на 5 %, що стало найрізкішим стрибком із середини квітня. Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго подорожчали на 4,8 % — це найбільше денне зростання із середини травня.
За оцінками експертів, глобального дефіциту пшениці на світовому ринку не очікується, оскільки світові запаси залишаються високими.
Логістичні проблеми також не становлять критичної загрози для країн, які закуповують великі обсяги російської пшениці. У Туреччині очікують на рекордний урожай пшениці й заявляють, що можуть зменшити потребу в імпорті, зокрема з Росії. Єгипет також закупив у власних фермерів рекордні 4,6 млн тонн пшениці, що зменшує залежність країни від термінового імпорту. Єгипетська влада останніми роками диверсифікувала коло постачальників і закуповує пшеницю в Росії та інших країнах.
У разі тривалих обмежень судноплавства в Азовському та Чорному морях покупці російської пшениці планують активніше диверсифікувати закупівлі. Азійські країни заявили про намір збільшити імпорт з Австралії, а держави Близького Сходу та Північної Африки можуть наростити закупівлі в країнах ЄС, а також у Канаді, Аргентині та США.
Автор: Ольга Сємашко
Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.
