Польща почала відмовляти громадянам Білорусі в наданні міжнародного захисту, обґрунтовуючи це тим, що ситуація з правами людини в Білорусі стає лагіднішаю та противникам влади Лукашенко вже нічого не загрожує і вони можуть повертатися до Батьківщини. «Чорне небо» розбирається, як є насправді.
КОРОТКО:
- Польське Управління у справах іноземців намагається довести, що в Білорусі менше затримують та саджають, а ще багато кого Лукашенко помилував.
- Після обіцянки американцям пом’якшити репресії, влада Білорусі просто зробила їх прихованими.
- За час помилувань посадили більше, чим помилували
- Люди не знають, яку підставу спецслужби можуть придумати, щоб ув’язнити, якщо ти не згоден з політикою Лукашенка.
- Польським державним інституціям треба ретельніше читати звіти правозахисників.
Управління у справах іноземців: в Білорусі саджають менше
Копію одного з рішень, щодо відмови білорусу в наданні міжнародного захисту опублікувала на своїй сторінці у Facebook активістка, яка допомагає громадянам Білорусі легалізуватися в Польщі, Ольга Тімкина. Посилаючись на звіт WIKP (Wydział Informacji o Krajach Pochodzenia – Відділ інформації про країни походження), складений на підставі даних білоруського Правозахисного центру «Вясна», Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców – UDSC) спробує довести, що заявникові не загрожує арешт та ув’язнення в Білорусі.
Таке твердження Управління у справах іноземців обґрунтовує зокрема тим, що, якщо в 2020-2025 роках в Білорусі було затримано біля 50 тисяч людей, то в 2024 році лише 140 людей, які брали участь в протестах 2020 року, якщо в 2020-2025 роках адміністративні покарання зазнали біля 14 тисяч учасників протестів, то в 2025 році адміністративно покарано лише 29 осіб, якщо в 2020-2025 роках кримінальних покарань зазнали близько 4 тисяч учасників протесту, то в 2025 році до позбавлення волі засуджено «лише» 643 особи.
Також UDSC наголошує на тому, що в 2026 році закінчилися терміни притягнення до відповідальності за статтею 342 Кримінального кодексу Білорусі (організація дій, що порушують громадський порядок або участь в них), за яким найчастіше засуджували учасників протестів. А зараз їх можливо засудити лише за статтею 293 КК (масові заворушення). Але ПЦ «Вясна» у своїх звітах за січень-лютий 2026 року не надає жодного випадку засудження за такими підставами.
Також, в якості показника, якій свідчить про покращення ситуації, UDSC наводить той факт, що від червня 2024 року Лукашенко підписав низку указів про помилування політв’язнів, через що на волю вийшли щонайменше 360 політичних в’язнів. Правда, UDSC зазначає, що такі помилування відбулися завдяки дипломатичним намаганням третіх країн, а саме США.
Влада Білорусі приховує репресії
При цьому саме Правозахисний центр «Вясна» наголошує на тому, що зовнішнє зменшення цифр репресій в Білорусі, на яке спирається Управління у справах іноземців Польщі, є неправдивим, бо наразі влади Білорусі впроваджують так звані приховані репресії. «Вясна» підготувала спеціальну доповідь про те, як діють такі репресії. А всі білоруські правозахисні організації наразі змушені працювати з-за кордону.
Причому, практика приховування репресій виникла якраз після зустрічей з Лукашенком представника президента США Джона Коула. Тоді перший пообіцяв останньому в обмін на зняття американських санкцій з білоруських калійних добрив та банків не лише звільнення частини політв’язнів, в тому числі дуже відомих осіб, але і пом’якшення репресій. Це відбулося в лютому 2025 року.
А вже з 5 березня 2025 року влада зупинила розміщення у відкритому доступі розкладу судових засідань. Раніше саме цей розклад був одним з головних джерел інформації про переслідування за політичними мотивами. До того, ще в 2024 році влада знищила волонтерську мережу спостерігачів за судовими засіданнями. Декількох людей, які відвідували відкриті судові засідання та повідомлювали інформацію про них правозахисникам, ув’язнили за так зване «сприяння екстремістській діяльності». Всі білоруські правозахисні організації проголошені в Білорусі «екстремістськими формуваннями».
Таким чином, джерел для моніторингу ситуації з переслідуванням з політичних мотивів у того ж центру «Вясна» стало набагато менше. Фактично, це лише повідомлення родичів репресованих або інших людей, які дізналися про репресію, або самі репресовані після звільнення.
«Те, що польські державні органи посилаються на цифри, які ми публікуємо, для виправдання відмови у наданні засобів захисту, це не зовсім коректно. Ми завжди в своїх звітах попереджаємо, що ці цифри – це лише відомі нам випадки. Ми не можемо включати в статистику не верифіковані випадки, або припускати те, про що не маємо підтвердженої інформації. І порівнювати цифри 2025 чи 2026 року з цифрами 2020 чи 2021, чи навіть 2022 року неможливо. Бо в 2021-му, 2022-му, 2023-у роках ми мали набагато більше джерел інформації.
Саме через це серед заяв білоруської правозахисної спільноти про визнання політичними ув’язненими періодично з’являються заяви про визнання колишніми політв’язнями. І в тих заявах часто визнають одразу по 50-70 людей. Це значить, що про те, що людина була у в’язниці з політичних мотивів ми дізналися, лише коли вона вже відбула строк та звільнилася. Бо весь цей час родичи боялися нам повідомити про репресію через страх бути також покараними за «сприяння екстремістській діяльності»,
– говорить юристка Правозахисного центру «Вясна» Світлана Головньова.
Ніхто навіть не знає, за що його можуть посадити
Проте навіть ті цифри, які вдається відстежити та зібрати правозахисникам, свідчать, що жодного покращення ситуації з правами людини в Білорусі не відбулося та зниження рівня репресій не спостерігається.
До прикладу, на кінець 2021 року в Білорусі було 969 політв’язнів. А на кінець 2025 року – 1131. Зараз їх 863, враховуючи звільнення через помилування декількох сотень політичних ув’язнених по домовленості з американцями. При тому, що отримати інформацію про переслідування з політичних мотивів в 2025 році стало набагато складніше, ніж в 2021-му, правозахисна спільнота в 2025 році змушена була признати політв’язнями 634 людини проти 800 в 2021-му. А загальна кількість відомих правозахисникам людей, що отримали політично мотивовані присуди в 2021 році була 1285, а в 2025-му – 1254. Як бачимо, враховуючи те, що значна частина репресій лишається поза увагою правозахисників, загальні цифри репресій відрізняються незначно.
Світлана Головньова приводить деякі цифри, щодо помилувань та нових репресій:
«Так, є ці люди, яких Лукашенко ніби помилував згідно угоди з американцями. Але є нові політичні ув’язнені, яких Лукашенко набрав на місце помилуваних. Якщо брати минулий рік та перше півріччя цього року, то помилувано та звільнено було 592 людини, а визнано політв’язнями 739 людей. І зараз відбуваються масові кримінальні справи. Такі як справа Telegram-канала «Беларускі Гаюн», де людей переслідують за повідомлення інформації про дії російської армії на території Білорусі перед та під час здійснення нею збройної агресії проти України. Або справи Європейського гуманітарного університету, Координаційної Ради чи чотирьох книговидавництв, також проголошених владою «екстремістськими формуваннями». В цих справах лік репресованих йде на десятки та сотні людей. Тому кількість політв’язнів зараз дуже швидко зростатиме».
До речі, «Чорне небо» вже розказувало про те, як Лукашенко намагається грати на помилуваннях, одночасно набираючи нових політв’язнів.
Також правозахисниця звертає увагу на те, що ці ніби помилувані люди, насправді не отримали зняття судимості, не реабілітовані, 204 людини були ґвалтом вислані з країни, а потім їм анулювали паспорти. Вони перебувають в списках «екстремістів» чи «терористів» та мають безпідставні обмеження прав щодо майна та коштів в Білорусі. Влада вимагає від них сплатити величезні штрафи, нараховані під час репресій. Для їх погашення влада арештовує та відбирає в них майно.
«Навіть, якщо не брати безпосередньо політв’язнів, а загальну ситуацію в Білорусі щодо збереження прав людини, то ми бачимо, що щотижня поповнюються списки так званих «екстремістських матеріалів» та «екстремістських формувань». І люди просто не знають за що їх можуть репресувати. Чи тобі відкопають якісь репост з 2020 року з каналу, який щойно проголосили «екстремістськими матеріалами», чи ти опинишся серед членів якогось чату в месенджері, який проголосили «екстремістським формуванням». Тому, звісно, якщо у людини була хоча б якась опозиційна діяльність, чи вона просто якимось чином засвідчила свою політичну позицію, що не співпадає з позицією влади Лукашенка, вона перебуватиме під особливою увагою спецслужб режиму. А, якщо така людина повертається з-за кордону, то на неї особливо ретельно шукатимуть підставу для репресії»,
– доволить Світлана Головньова.
Насправді, якби польське Управління у справах іноземців та його Відділ інформації про країни походження ретельніше читали річні звіти та інші матеріали, які публікують та ж «Вясна» або інші білоруські правозахисні організації, то ці державні органи розуміли би, що ситуація з правами людини в Білорусі геть не покращується і за будь-яку політичну активність навіть у минулому всім людям продовжують загрожувати політичні репресії. Про це в звітах «Вясни» говориться напряму.
Андрусь Гайови.
Головне фото – Фото: svaboda.org
