17 червня т.в. обов’язків губернатора Брянської області Єґор Ковальчук повідомив, що в Почепському районі автобус, що перевозив дитячу футбольну команду з Гомельської області Білорусі був атакований «українським БПЛА літакового типу». Він повідомив про те, що декілька дітей отримали поранення, одна дитина у важкому стані, а також загинула жінка, яка супроводжувала дітей у поїздці. А вже 2 липня з’явилося повідомлення про ще один автобус з Білорусі, який начебто атакували безпілотники в Брянській області. «Чорне небо» спробує розібратися, чи справді це були атаки БПЛА та чи могли ці БПЛА бути українськими.
КОРОТКО:
- Під Брянськом постраждав автобус з Білорусі
- Вигляд руйнацій автобуса не нагадує наслідки від удару дроном.
- Можливо, такі наслідки утворилися від наїзду на міну.
- Виглядає на імітацію підриву.
- Другій автобус: майже цілий, а поряд ніби згоріла фура.
- Москва хоче не дати Мінську створити окремий перемовний трек з Києвом.
- Як виглядає автобус, який справді був атакований дроном.
Перший автобус, нібито атакований дроном
17 червня в Брянській області Росії автобус, який їхав із білоруського міста Речиця в російський Геленджик, що в Краснодарському краї на березі Чорного моря та поряд із новою базою російського Чорноморського флоту, зазнав ушкодження – було вибито три шиби, посічена обшивка та пробито колесо. При цьому повідомлювалося про те, що загинула жінка – дружина тренера дитячої футбольної команди, а сам тренер та за різними джерелами від 6 до 8 дітей отримали поранення. Одна дитина була у важкому стані.
В перші години після події 17 червня російські ЗМІ опублікували фото ушкодженого автобуса. Людей, які знають наслідки ударів дронів по транспортним засобам здивувало те, що ніби атакований БПЛА літакового типу автобус залишився практично цілий. Росія, очікувано, звинуватила у нападі на автобус Збройні сили України, а Україна будь-які звинувачення відхилила, заявивши, що в той день не використовувала БПЛА в Брянській області.
Експерт: на мій погляд, це імітація підриву
Щоб зрозуміти, чи міг би це бути український безпілотник «Чорне небо» звернулось по коментар до офіцера Повітряних сил ЗСУ у резерві, директора з розвитку одного з оборонних підприємств, авіаційного експерта Анатолія Храпчинського.
Він вважає, що сам характер ушкоджень автобуса не характерний для наслідків атаки БПЛА:
«Насправді, дивує розірване колесо та малі наслідки удару з боку автобуса. Розліт уламків на боковій частині автобуса каже нам про те, що умовно корисне навантаження засобу ураження, який там був, це – від 400 грамів до 1,5 кілограма. Це те, що могло призвести до такої руйнації. Бо, якщо було б більше, було б пряме влучання, то, відповідно, було б повне займання автобусу і навіть силові рами автобуса були би пошкоджені. Те, що ми бачимо, це вм’ятина біля вікна, яка дивним шляхом з’явилася, і розліт шрапнелі. І причому, вибиті шибки тільки в трьох місцях и навіть з іншої сторони від ударної хвилі не повилітало скло».
Експерт вважає, що наслідки, які видно на автобусі – це імітація підриву:
«На мій погляд, це скоріше за все – імітація підриву. Бо, якщо ми кажемо про дрони літакового типу, то це вже 8-10 кілограмів корисного навантаження. Треба казати, що наслідки були би набагато більшими. Чому російська пропаганда каже, що це літакового типу, тому що відстань до кордону України близько 50 кілометрів. Сказати, що це була FPV – «сімка» або «9 дюймів» – неможливо, тому що на таку відстань навіть з ретранслятором вона не долетить. Відповідно, треба було сказати те, що може долетіти. Долетіти може, умовно, крилоподібний ударний безпілотник. Крилоподібні ударні безпілотники в такому класі – це вже 9, 10 і далі кілограмів. Відповідно, наслідки від підривів такими дронами зовсім інші. Знову ж таки: питання, як з такою кількістю уламків розірвало колесо? Тому що колесо такі уламки не пробивають. Відповідно, скоріш за все, це було спеціально зроблено для більшого психологічного тиску».
Експерт уточнює, як гіпотетично могли бути нанесені таки ушкодження автобусу:
«Якщо чисто гіпотетично, то що роблять: ставлять автобус, беруть FPV-дрон, сімку, з 1,5 кілограмами засобу ураження, влітають в автобус. Наслідок ми бачимо. Але при цьому зазначають, що це було крило, бо лише крило може долетіти від України на таку відстань».
При цьому, Анатолій Храпчинський наголошує, що від удару «крила» – БПЛА літакового типу – зовсім інші типи ушкоджень:
«Більша сила ураження, більша відстань роботі. Зовсім інший принцип удару. Там, де є вм’ятина, там би залізо було не просто вм’яте, а воно було би розірвано. Те, що ударна хвиля би спочатку за рахунок кінетичного удару, а потім за рахунок підриву, просто розірвала би це залізо. Крім того, там вибуховою хвилею витиснуло би лобове скло або з іншої сторони скло».
Взагалі експерт відзначає багато невідповідностей озвученій росіянами версії:
«Додатково, номерів на автобусі немає. Тобто, неможливо прослідкувати маршрут. Зрозуміло, що потім вони номери підкинули, але вони чомусь пом’яті, хоча спереду автобус виглядає ідеально. Тому це виглядає, як дешевий сценарій у спробі зробити блокбастер».
На питання про те, яким чином могло бути розірвано колесо, пан Храпчинський каже, що це могла бути протипіхотна міна:
«Можна було наїхати на «лепесток» або на якусь міну. І воно могло би, в принципі, зробити такі ушкодження. І ось, якби наїхали колесом та відбувся підрив, тоді так – можна казати про те, що під час підриву розриває колесо, автобус нахиляється на правий бік, він потрапляє під уламки шрапнелі, розбивається скло. Але, тоді і в даху були б ушкодження, розліт був би вгору. Тому я впевнений, що це імітація з метою зробити вигляд влучання».
Експерт вважає, що метою такого інциденту може бути спроба більше втягнути Білорусь у війну, але не можна виключати і спробу білоруських спецслужб знайти нагоду для пояснення чому Білорусь допомагає Російській Федерації.
Білорусь в ООН назвала модель дрона. Але чи це міг бути він?
29 червня за ініціативою Білорусі було скликано засідання Ради Безпеки ООН, присвячене темі начебто атаки України по білоруському автобусу з дітьми. Представник Білорусі Валентин Рибаков назвав модель безпілотника, який ніби атакував автобус. За його словами, це був БПЛА Darts, який ніс бойову частину, потужністю 1,2 кг. В тротиловому еквіваленті. Також Рибаков заявив, що Білорусь має підтвердження українського походження безпілотника.
Ось що про ці заяви каже Анатолій Храпчинський:
«Уламки ціх Darts’ів є і на тимчасово окупованої території, і не є проблемою дістати уламки дрона та підкинути їх на місце події. Але БПЛА типу Darts несе від 5 до 8 кілограмів, а там удар був не більше за 1,5 кілограма. І знову, давайте не забувати, що серед всіх фото з місця цього інциденту не було жодної фотографії уламків дрона. Тобто, вони навіть для картинки вчасно не змогли забезпечити наявність цих уламків».
Другий автобус: взагалі майже цілий
Але 17 червня був не єдиний інцидент з білоруським автобусом. Вже 2 липня ще один автобус, який віз туристів з Мінська до Анапи, що все в тому ж Краснодарському краї Росії, ніби також був атакований безпілотником прямо на прикордонному переході «Красний Камінь» між Білоруссю та Росією. Правда, в цьому випадку ушкодження були ще дрібніші – в автобусі нема двох вікон та дуже акуратна дірка у передніх дверях. Постраждали два водія та один пасажир.
Вже після заяв в.о. губернатора Брянської області Єґора Ковальчука про те, що знову український безпілотник атакував автобус з цивільними, з’явилося відео з місця подій, де поряд з автобусом стоять три фури, середня з яких пізніше горить ніби від удару безпілотника.
Виглядає на спробу створити прецедент для того, щоб Білорусь могла підняти ставки в діалозі з Україною
Білоруський політичний аналітик та співзасновник аналітичної мережі «Дослідницькі рішення» (Україна) Ігор Тишкевич вважае, що ци інциденти з автобусами є складником більш глобального процесу:
«Україна останнім часом свідомо підіймала ставки, щоб створити певний аналог свого прямого перемовного треку з Білоруссю. У цей же час у Москві добре розуміли, що наявність різних сепаратних перемовних треків Мінську з кимось суттєво поширює можливості для маневру Лукашенка. Тому ці атаки на автобус, як вони були обіграні з боку Москви, що одразу була названа винною Україна, виглядають на спробу створити прецедент для того, щоб Білорусь також могла підняти ставки в діалозі з Україною та дуже різко відреагувати. Для офіційного Мінська такий крок невигідний. Для Києва також. Мінськ вирішив зреагувати досить м’яко. Тим більш, що, дивлячись по всьому, українські посланники справді були у Лукашенка».
Ігор Тишкевич вважає, що два кейси ніби атакованих дронами автобусів варто розділяти.
«Одна справа, коли на трасі їде один автобус і ніби в нього потрапляє дрон, а друга справа, коли дрон атакує якусь фуру, що може перевозити військові вантажі, а автобус потрапляє під уламки від тої фури. І одне, і друге – можуть бути провокаціями, постановкою Російської Федерації для політичних цілей, з дуже великою ймовірністю. Але у другому випадку це могла бути і операція України по фурі, яка за даними розвідки перевозила якісь військові матеріали. Але, це мої припущення з того, що я бачу на фотознімках».
В той же час Тишкевич звертає увагу, що Росія проводить цілеспрямовану політику заманювання білорусів на російські курорти, щоб вони їхали дорогами, недалеко від зон бойових дій і рано чи пізно створити інцидент, коли загинуть люди і без всякої пропаганди буде зрозуміло, що це через обстріл України.
«В Мінську цього бояться. В Києві теж побоюються. Саме тому Вольфович (держсекретар Ради безпеки Білорусі Алєксандр Вольфовіч – ред.) виступив із заявою, що в Росію краще не їздити».
Як виглядає насправді уражений дроном автобус
8 липня інцидент з автобусом стався в Україні на трасі від російського Ростова-на-Дону в напрямку Криму під тимчасово окупованим Росією Мелітополем. Про це повідомив призначений окупантами «губернатором Запорізької області» Євген Балицький.
Так званий «сухопутний коридор» в Крим давно став небезпечним – Україна намагається зруйнувати російську логістику там, щоб не допустити постачання окупаційним військам. Тому вся ця траса взята під повний вогневий контроль України. Російське командування вже забороняє військовим машинам пересуватися цією трасою, направляючи їх сільськими дорогами повз узбережжя Азовського моря. Водночас росіяни не зупинили рух цивільного транспорту цією трасою, використовуючи його як живий щит для військових перевезень, хоча ця траса є зоною бойових дій.
В інциденті 8 липня звертає на себе увагу те, що, згідно з повідомленням Балицького, всі 11 цивільних людей – 2 водія та 9 пасажирів – після удару дрона встигли залишити автобус та ніхто навіть не постраждав. Хоча нікого з пасажирів ніде не показали. Офіційні представники України не коментували цей точковий удар. Але експерти вважають, що в автобусі перевозили або особовий склад для поповнення військ, або якісь військові товари. Російські військові, якщо в автобусі були вони, при ударі загинули, але показувати трупи військових суперечить пропагандистським цілям.
Але тут цікаво порівняти, як виглядає автобус, в який справді влучив дрон. Навіть візуальне порівняння зі станом автобусів з Білорусі, які по заявах російської сторони зазнали ушкодження українськими дронами в Брянській області Росії, каже про те, що, це аж ніяк не нагадує стан насправді ураженого дроном автобуса.
Андрусь Гайови
Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.
