Міністерство оборони Росії запропонувало підвищити витрати на надгробні споруди для президента та інших видатних громадян країни, які будуть поховані на військовому меморіалі «Пантеон захисників Вітчизни» в Митищах. Проєкт відповідних поправок до постанови уряду оприлюднено на порталі проєктів нормативно-правових актів. Бюст із чорного граніту для президента може здорожчати в сім разів.
Федеральний військовий меморіал «Пантеон захисників Вітчизни» відкрили у підмосковних Митищах у 2013 році, хоча подібну ідею пропонували ще Борису Єльцину під час його перебування на посаді президента Росії. До 2021 року комплекс мав назву «Федеральне військово-меморіальне кладовище». На сьогодні це найбільший військовий некрополь Росії, призначений для поховання відставних і чинних військовослужбовців вищого офіцерського складу Збройних сил РФ, СРСР та громадян, які мають особливо важливі державні заслуги перед країною. Згідно з регламентом, там може бути похований і президент Росії.
На цвинтарі діє єдиний стандарт надгробних споруд — бюст або барельєф. Також встановлено максимальну ціну їх виготовлення — не більше 1,1 млн рублів. Міністерство оборони пропонує переглянути розцінки, чинні з 2015 року, а самих покійних ранжувати за категоріями.
Так, президентів Росії пропонують ховати в першій зоні меморіалу, а вартість постаменту з бюстом із чорного граніту збільшити до 7,76 млн рублів.
У другій зоні поховань, згідно з документом, можуть бути поховані високопосадовці, керівництво Збройних сил РФ, кавалери орденів Святого апостола Андрія Первозванного та ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня. На гранітний постамент із бронзовим бюстом планують виділяти до 2,1 млн рублів.
Для решти категорій громадян у третій зоні поховань передбачена стела з граніту та бронзовий барельєф. Ціну на ці поховання пропонують залишити на попередньому рівні — 1,1 млн рублів.
Чи справді Путін буде похований у «Пантеоні»?
Насправді в Росії немає офіційно закріпленого «спеціального кладовища для президентів». Основний документ — закон «Про поховання та похоронну справу» — встановлює, що місце поховання визначається з урахуванням волевиявлення померлого. За відсутності такої волі рішення приймають родичі. Також держава може організувати похорон із військовими та державними почестями для осіб, які мають особливі заслуги.
Існують і окремі норми щодо державних похоронів, які застосовуються до вищих посадових осіб, включно з президентом. Формат таких церемоній затверджується рішеннями влади в кожному конкретному випадку.
Перший президент Росії Борис Єльцин і президент СРСР Михайло Горбачов, наприклад, поховані в Москві на Новодівичому цвинтарі. Це традиційне місце поховання видатних державних діячів.
Путін, якщо захоче, також може обрати Новодівичий цвинтар. Крім цього, як можливі місця поховання президента Росії розглядаються Серафимівський цвинтар у Санкт-Петербурзі, де спочивають його батьки. Серед варіантів може бути й Микільський цвинтар на території Олександро-Невської лаври в Санкт-Петербурзі. Там похований перший мер Петербурга Анатолій Собчак, якому Путін завдячує своєю політичною кар’єрою.
Поки що Володимир Путін ніде публічно не висловлювався на тему власних похоронів, тому його воля залишається невідомою.
Хто сьогодні спочиває у військовому некрополі під Москвою
Забронювати місце на престижному погості може не кожен. Поза чергою сюди допускають солдатів, які загинули під час виконання службових обов’язків. Крім них, до переліку VIP-покійників входять співробітники міністерств і відомств. Очолює список президент. Причому для цивільних осіб обов’язковою умовою є наявність особливих заслуг перед державою, підтверджених орденами та медалями.
Перше офіційне поховання в «Пантеоні» відбулося 21 червня 2013 року — це були останки невідомого солдата, який загинув під Смоленськом у роки Другої Світової війни.
На військовому цвинтарі поховані останній міністр оборони СРСР маршал авіації Євген Шапошников, маршали Дмитро Язов і Володимир Міхалкін, конструктор стрілецької зброї Михайло Калашников, льотчик-космонавт Олексій Леонов, колишній голова ЦВК Володимир Чуров, а також вдова космонавта Юрія Гагаріна Валентина.
З початку російського вторгнення в Україну в «Пантеоні» почали ховати учасників війни. Наприклад, тут спочиває командир ПВК «Вагнер» Дмитро Уткін, який загинув разом із Євгеном Пригожиним в авіакатастрофі у Тверській області у 2023 році.
Спочатку площа меморіалу становила близько 53 га. Передбачалося, що цієї території вистачить на 40 тисяч поховань протягом наступних 200 років. Однак у зв’язку з війною в Україні вільних місць почало різко бракувати. У 2023 році Міністерство оборони озвучило плани розширити «Пантеон» на 17 га за рахунок прилеглого лісового масиву, що згодом і було зроблено.
Не факт, що запропоновані Міністерством оборони поправки щодо збільшення вартості поховань будуть ухвалені. Наразі статус документа на Федеральному порталі проєктів нормативних актів перебуває на етапі «відмова від розробки». Хоча ще кілька днів тому пропонувалося громадське обговорення документа.
