Комуністи теж не догодили: кандидатів від КПРФ знімають з виборів до Держдуми

Після зняття з виборів до Держдуми федерального списку «Яблука» проблеми з реєстрацією почалися у кандидатів від КПРФ. Від участі у виборах усувають наймедійніших представників партії. Причини найрізноманітніші: від порушення правил агітації до демонстрації екстремістської символіки. Лідер комуністів Ґєннадій Зюґанов поклав відповідальність за те, що відбувається, на політтехнологів, які діють за вказівкою з «високих кабінетів», і закликав «негайно припинити беззаконня».

Коротко:

• З виборів зняли одних із наймедійніших представників КПРФ — Міхаїла Матвєєва та Ніколая Бондаренка, а також кандидатів, які в минулому на виборах різних рівнів уже перемагали представників партії влади.
• Лідер комуністів Ґєннадій Зюґанов вимагав від «Єдиної Росії» та силових структур «негайно припинити беззаконня та повною мірою забезпечити прозорість виборчого процесу».
• Політолог: йдеться про персональну зачистку найактивніших і автономних комуністів, які можуть створити проблеми кандидатам від влади. Сама КПРФ залишається зручною для системи партією.
• За останніми даними ВЦІОМ, електоральний рейтинг КПРФ становить 11,4% — це друге місце після «Єдиної Росії».
• Російське законодавство фактично залишило комуністів без їхнього головного політичного символу — Леніна. Його зображення не можна використовувати в агітації.

Під час попередньої парламентської кампанії у 2021 році в КПРФ теж виникали проблеми з реєстрацією кандидатів. Найгучнішою та найболючішою для партії подією стало зняття з виборів Павла Ґрудініна. Він посідав третє місце у загальнофедеральній частині списку КПРФ і входив до головної трійки партії разом із її лідером Ґєннадієм Зюґановим та першим заступником голови ЦК Юрієм Афоніним.

24 липня 2021 року ЦВК виключила Ґрудініна зі списку на підставі даних Генпрокуратури, згідно з якими на момент подання документів він нібито продовжував володіти акціями компанії Bontro Ltd, зареєстрованої в Белізі. Сам Ґрудінін оскаржував це рішення, але безрезультатно. КПРФ назвала його політично мотивованим.

Нинішня виборча кампанія виявилася для КПРФ ще скандальнішою: з виборів зняли одних із наймедійніших представників партії — Міхаїла Матвєєва та Ніколая Бондаренка, а також кандидатів, які в минулому на виборах різних рівнів уже перемагали представників партії влади.

Чинного депутата Держдуми від КПРФ Міхаїла Матвєєва, який балотувався у Промисловому одномандатному окрузі в Самарській області, з виборів зняв суд у Самарі. Позов подала його суперниця, кандидатка від «Партії пенсіонерів» Анна Саранцева. Вона звинуватила Матвєєва у використанні в агітаційних матеріалах фотографій без згоди правовласників, а також шрифтів компанії Microsoft, права на використання яких, за її твердженням, депутат не придбав. Суд задовольнив позов і ухвалив рішення про скасування реєстрації Матвєєва. Сам депутат оскаржуватиме це рішення.

Після цього КПРФ терміново підготувала законопроєкт, який має унеможливити зняття кандидатів з виборів через претензії політичних конкурентів щодо використання в агітації шрифтів і фотографій. Однак до виборів документ, найімовірніше, не встигнуть розглянути.

У свою чергу Матвєєв подав дзеркальний позов проти кандидата від «Єдиної Росії» Алєксандра Живайкіна. Депутат стверджує, що в агітаційних матеріалах його суперника також використовували шрифти, права на які належним чином не підтверджені. Станом на 24 серпня справа все ще розглядається в Самарському обласному суді.

21 серпня про своє затримання повідомив саратовський представник КПРФ Ніколай Бондаренко. За його словами, до його будинку приїхали десять співробітників поліції, після чого політика доставили до суду для розгляду адміністративної справи за ч. 1 ст. 20.3 КпАП РФ (пропаганда або публічна демонстрація нацистської чи екстремістської символіки).

Приводом для притягнення Бондаренка до відповідальності стала публікація 2024 року з фотографією Алєксєя Навального. Перший заступник голови ЦК КПРФ Юрій Афонін заявив, що приблизно за тиждень до затримання щодо Бондаренка склали протокол через публікацію екстремістської символіки в акаунті, який у партії вважають фейковим. За словами Афоніна, офіційні сторінки політика в соціальних мережах верифіковані, і заборонених матеріалів на них немає.

Однак суд не прийняв цих аргументів і оштрафував Бондаренка на 1 тис. рублів у справі про демонстрацію екстремістської символіки. Набрання постановою законної сили фактично позбавляє політика можливості брати участь у виборах: законодавство забороняє балотуватися особам, притягнутим до адміністративної відповідальності за статтею 20.3 КпАП РФ, протягом одного року з дня закінчення виконання покарання.

Російська влада й раніше чинила тиск на Ніколая Бондаренка. З 2018 року він веде YouTube-канал «Дневник депутата», де регулярно критикує регіональних і федеральних чиновників, звинувачуючи їх у захисті інтересів олігархів. Нині канал комуніста має понад 2 млн підписників. У 2023 році на вимогу Роскомнадзору було заблоковано сайт Бондаренка, а влітку 2024 року «Дзен» обмежив доступ до його сторінки.

Комуніста-блогера неодноразово затримували, зокрема після акції проти підвищення пенсійного віку та під час акції на підтримку Алєксєя Навального. Згодом Бондаренко втратив мандат депутата Саратовської обласної думи, а у 2021 році його не допустили до виборів до Держдуми. Проте у червні 2026 року КПРФ знову висунула його кандидатом у депутати Держдуми.

Бондаренко публічно не виступає ані за підтримку війни в Україні, ані з її прямою критикою. Своє небажання висловлювати позицію він пояснював тим, що не хоче «розколювати російське суспільство».

У серпні провладні Telegram-канали звинуватили Бондаренка в тому, що він нібито дав інтерв’ю польському ресурсу Agencja Informacyjna. В опублікованому від його імені матеріалі, зокрема, стверджувалося, що Росія не зможе перемогти у війні, а Крим є українською територією. Згодом публікацію було видалено із сайту, проте її копія збереглася у веб-архіві. Сам Бондаренко заявив, що жодних інтерв’ю польським ЗМІ не давав, а появу публікації назвав передвиборчою провокацією «Єдиної Росії».

На зняття кандидатів від КПРФ відреагував лідер партії Ґєннадій Зюґанов. Він вимагав від «Єдиної Росії» та силових структур «негайно припинити беззаконня та повною мірою забезпечити прозорість виборчого процесу», а також поновити реєстрацію кандидатів КПРФ. Те, що відбувається, Зюґанов назвав «кампанією зі зняття» комуністів, яка, за його словами, триває в Алтайському краї, Липецькій та Орловській областях і в інших регіонах.

Відповідальність за те, що відбувається, лідер КПРФ поклав на політтехнологів, які, як він стверджує, діють за вказівкою з «високих кабінетів».

Водночас ідеться не лише про Міхаїла Матвєєва та Ніколая Бондаренка. У зверненні Зюґанов перелічує й інших представників партії, які зіткнулися з проблемами під час реєстрації на виборах до Держдуми. Серед них — керівник фракції КПРФ у Законодавчих зборах Ленінградської області Іван Апостолєвскій та лідер комуністів Орська Владімір Ґудомаров.

Апостолєвскому відмовили в реєстрації через адміністративне покарання за демонстрацію екстремістської символіки. Підставою для справи стали, зокрема, старі посилання на Facebook та Instagram, виявлені в публікаціях на його сторінці у «ВКонтакте» за 2018 рік. Оскаржити відмову в реєстрації йому не вдалося.

З аналогічної причини відмовили в реєстрації й Ґудомарову: зображення символіки, яку влада кваліфікувала як екстремістську, виявили на його сторінці у «ВКонтакте».

Під час цієї виборчої кампанії російське законодавство фактично залишило комуністів без їхнього головного політичного символу — Леніна. Тюменська виборча комісія відхилила тираж приблизно 20 тисяч агітаційних газет КПРФ через фотографію пам’ятника Іллічу. В одній зі статей йшлося про встановлений у Тобольську в 2024 році монумент. Сам пам’ятник було придбано за кошти голови ЦК КПРФ Ґєннадія Зюґанова, а благоустрій скверу профінансували депутати фракції КПРФ в обласній думі. Згодом Леніна офіційно передали місту за договором дарування.

Проблемою виявився не текст, а фотографія пам’ятника. З травня 2026 року законодавство забороняє використовувати в передвиборчій агітації зображення померлих і вигаданих людей, у тому числі створені за допомогою інформаційних технологій. КПРФ звернулася до ЦВК за роз’ясненням і отримала відповідь: заборона поширюється й на скульптурне зображення померлої людини. Таким чином, під неї потрапила й фотографія пам’ятника Леніну.

Оскаржувати це тлумачення партія не стала і вирішила просто передрукувати весь тираж. У новій версії газети фотографію пам’ятника замінили знімком лідерки фракції КПРФ у Тюменській обласній думі Тамари Казанцевої. Виборча комісія вже не мала претензій до виправленого тиражу.

Лідером нинішньої парламентської кампанії залишається партія влади «Єдина Росія»: згідно з опитуваннями, за неї готова проголосувати понад третина виборців. Тому одна з головних інтриг виборів — хто посяде друге місце. На початку кампанії на нього претендували лідери одразу кількох парламентських і непарламентських партій. «Яблуко» вже вибуло з цієї гонки.

Поки що друге місце залишається за комуністами. За останніми даними ВЦІОМ, електоральний рейтинг КПРФ становить 11,4%. За результату на рівні 14–15% за партійними списками КПРФ може орієнтовно розраховувати на 35–40 спискових мандатів у Держдумі, хоча підсумкова цифра залежатиме, зокрема, від того, скільки партій подолають п’ятивідсотковий бар’єр. До них додадуться представники партії, які перемогли в одномандатних округах.

Наразі, за даними офіційного сайту Держдуми, фракція КПРФ налічує 56 депутатів і є другою за чисельністю фракцією в парламенті. Комуністи самі по собі навряд чи здатні поставити під загрозу домінування «Єдиної Росії» на федеральному рівні, однак сильні кандидати КПРФ можуть становити серйозну конкуренцію представникам влади в окремих одномандатних округах.

Серед знятих із виборів членів КПРФ є представники, які вже перемагали кандидатів від «Єдиної Росії» в одномандатних округах. Міхаїл Матвєєв, наприклад, у 2021 році виграв вибори до Держдуми від Самарської області. Владімір Ґудомаров із значною перевагою обійшов кандидата від партії влади на виборах до Законодавчих зборів Оренбурзької області. Іван Апостолєвскій того ж року переміг представника «Єдиної Росії» у своєму окрузі на виборах до Законодавчих зборів Ленінградської області.

За оцінкою директора Центру розвитку регіональної політики Іллі Ґращєнкова, справді йдеться про персональну зачистку найактивніших і автономних комуністів, тоді як сама КПРФ залишається зручною для системи партією.

Під тиском можуть опинитися не всі комуністи, а кандидати з особистим рейтингом, сильною присутністю в соціальних мережах, протестною риторикою та реальними шансами створити проблеми кандидатам від влади.