Путін відповів на заклики України щодо великоднього перемир’я окресливши чіткі межі «режиму тиші», до яких готова вдатися Росія – 32 години. Зеленський погодився на пропозицію, і обіцяв діяти дзеркально. Проте на довготривале припинення вогню сподіватися не варно, натякають в Росії.
Коротко:
- Європа просить українську сторону припинити атаки на енергоносії РФ.
- Зеленський готовий підтримати пропозицію перемир’я, якщо Росія також припинить обстріли.
- Україна робить ставки на ураження російських енергоносіїв для розхитування економіки РФ.
- Путін заявив про готовність введення «режиму тиші» на Великдень.
- В Росії вважають довготривале припинення вогню малоймовірним.
Хто включає «режим тиші»?
Наприкінці березня президент України Володимир Зеленський повідомив про «сигнали» від європейських партнерів про необхідність припинення українських атак на енергоносії РФ.
«Ми не просто завдаємо ударів по Росії. Ми відповідаємо. Після початку енергетичної кризи у світі ми отримали сигнали від деяких партнерів щодо зменшення наших відповідей по нафтовому, енергетичному сектору РФ», – повідомив Зеленський.
Тоді президент України неодноразово наголошував на готовності українців до припинення вогню у відповідь на дії Росії. Проте спростував можливість одностороннього припинення вогню з боку України:
«Ми використовуємо нашу зброю. Ми захищаємось. Якщо не бити їм (Росії) по морді – вони битимуть по нам, навіть не рахуватимуться з нами, не відчуватимуть, що таке війна. Тому треба відповідати. Ми відповідаємо. Ми робитимемо все дзеркально».
Заклики до великоднього перемир’я від України залишалися без відповіді в той час, як РФ продовжувала завдавати удари про українській енергетиці.
Так, 1 квітня російські безпілотники атакували об’єкти критичної інфраструктури в Івано-Франківській області. 6 квітня – Росія поцілила об’єкт енергетичної інфраструктури в Новгород-Сіверському районі, що на Чернігівщині. 8 квітня – пошкоджено об’єкт енергетики на Одещині.
Керівник моніторингової групи Інституту чорноморських стратигічних досліджень, головний редактор BlackSeaNews, Андрій Клименко для «Чорного неба» розповів, чому головною ціллю російських атак стала енергетика:
«Тепер триває “війна на виснаження”, і вона має свої дві сторони: стійкість економіки, і стійкість суспільства. Це економічна війна, яка все більше розгортається зараз. Російська Федерація починаючи з 2024 року фактично знищила всі електростанції на території України. Україна витримала, різними засобами, проте ми пережили зиму. Але між нами є відмінність, і вона полягає в тому, що РФ фінансує війну сама і свою соціальну сферу сама, а ми в Україні фінансуємо війну за свої кошти, а соціальну сферу – за допомогою наших європейських партнерів, і війну частково також».
Чому Україна зосередилася на російських енергоносіях?
9 квітня на конгресі місцевих влад очільник Офісу Президента України, Кирило Буданов розповів про збільшення українських атак на систему енергоносіїв Росії. Очільник Офісу Президента України заявляє, що ураження російських НПЗ, ключових експортних портів та терміналів відчутно зменшили обсяги експорту країни-агресорки. Україна діє комплексно змушуючи противника розтягувати системи ППО по всій лінії оборони, та знаходить прогалини в цій обороні, при цьому постійно збільшуючи дальність атак.
Керівник моніторингової групи Андрій Клименко стверджує, що українські атаки на російські енергоносії спрямовано як на економічний фактор, щоб послабити фінансову спроможність РФ, так і на соціальний, адже дальність українських атак зростає, тому війна приходить навіть в ті куточки Росії, де про неї лише чули:
«На наших очах розгортається фронт економічної війни де Україна намагається зменшити можливість Росії фінансувати війну з їхнього боку. От зараз на передовій українсько-російського фронту на перший план виходять атаки на російські нафтопереробні заводи, трубопроводи, і портові термінали. Тому, що це не менше половини експортних надходжень до російського бюджету. Це зменшує їхню фінансову спроможність в цілому. Так, вони знайдуть гроші на війну, знайдуть гроші на військові витрати, але в них буде менше грошей в цілому, і на соціальну сторону зокрема».
Наскіьки довготривалим може бути припинення вогню?
Очільник Кремля Владімір Путін 9 квітня зробив заяву про тимчасове припинення вогню на період великодніх свят. Росія планує ввести «режим тиші» на всіх напрямках в суботу, 11 квітня, з 16:00 за місцевим часом, і до завершення великодньої неділі, 12 квітня. Загалом – 32 години.
В Україні пропозицію російського президента підтримали, проте висловили сумніви щодо реальності цих заяв.
За словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, ключове питання – не декларації, а реальні дії: «Побачимо, коли та де почне працювати тиша, і відповімо дзеркально», – передає «ВВС Україна».
Водночас російські ЗМІ розпочали транслювати думку про довготривале припинення вогню та звинувачувати українську сторону в його неможливості.
Так, член комітету Державної Думи з оборони Андрєй Колєснік стверджує, що келикодне перемир’я може перерости у триваліше, але прямо висловлює підозри до України щодо майбутніх спроб недотримання умов перемир’я. Тоді як військовий експерт та полковник у відставці Анатолій Матвійчук говорить про неможливість подальшого припинення вогню через «неможливість домовитися з Києвом».
Подібні заяви наводять на думку, що Кремль не готовий розглядати варіанти продовження перемир’я і, можливо, шукає причин для його передчасного припинення.
Юлія Дердюк
Офіційні російські та білоруські джерела цитуються виключно з інформаційною метою. Оприлюднені ними відомості можуть містити ознаки дезінформації або бути інструментом пропаганди.
